
- •Богдан Кравців розгром українського літературознавства 1917-1937рр. (Скорочено)
- •Микола Зеров
- •Михайло Драй-Хмара
- •Павло Филипович
- •Юрій Клен
- •Максим Рильський
- •Віктор Петров
- •Проблеми літературознавства за останнє 25-ліття (1920—1945)
- •Засади поетики (Від "Ars poetica' є.Маланюка до "Ars poctica" доби розкладеного атома)
- •Історіософічні етюди
- •7. Проблема епохи. Середньовіччя і Ренесанс. Апологія заперечення
- •2. Мистецтво XIX—XX сторіч. Методологічні основи пізнання епохи
- •Віктор Петров естетична доктрина шевченка
- •Юрій шевельов шостий у гроні в. Домонтович в Історії української прози (Скорочено)
- •Михайло Орест
- •Михайль Семенко
- •Василь Еллан (Блакитний)
- •Микола хвильовий вас. Еллан
- •Микола Хвильовий
- •Володимир Сосюра
- •Тодось Осьмачка
- •Юрій Яновський
- •Євген Маланюк
- •Майк Йогансен
- •Микола Бажан
- •16 Укршнсьхе слово, т. 2
- •Григорій Косинка
- •Аркадій Любченко
- •19 Уїраіясью слово, т. 2
- •Наталена Королева
- •II. Симпозіон у гетери
- •Леонід Мосендз
- •Олекса Стефанович
- •Оксана Лятуринсъка
- •Наталя Левицька-Холодна
- •Юрій Липа
- •О.Ольжич
- •Олена Теліга
- •Богдан Ігор Антонич
- •Володимир Свідзинський
Майк Йогансен
(28.Х.1895-27.Х.1937)
1929 рік побачили світ чотири збірки прози: "Жабка", "Луб'яне решето", "Подорож людини під кепом", "Солоні зайці". Виступив творцем "експериментальної", "химерної" прози. Не визнавав будь-яких творчих регламентацій, розвивав жанр авантюрно-пригодницької прози. Був членом літературних організацій "Гарт", ВАПЛІТЕ ("Техномистецька група "А"). А.Лейтес, упорядник (спільно з М.Яшеком) фундаментального біобібліографічного двотомника "Десять романів української літератури" (1928) писав: "Иогансен — це типовий ювелір звукосполучень, талановитий копач сло-варних надр, філолог поезії. Майстерність його в царині алітерацій безперечна. Він спочатку здається рафінованим декадентом верленівського типу...". В.Коряк сприймав М.Иогансена ще виразніше: "Майстер слова. Ювелір форми. Пише дивно. Залюблений у комуну соромливо й інтимно- Розум бере гору над уявою...". Був безпідставно репресований комуністичним режимом і розстріляний 27 жовтня 1937 р.
Псевдоніми: Вецеліус В., Крамар М. Михайло Гервасійович Иогансен народився 16 (28 за н. ст.) жовтня 1895 р- у Харкові в сім'ї учителя німецької мови. Батько походив із роду шведських переселенців, мати — дочка старобільського козака. М.Иогансен закінчив гімназію, далі — Харківський університет- Заробляти на хліб почав у 1914 р. У літературу прийшов 1917 р. як "пролетарський поет", що писав російською мовою. З 1918 р. перейшов на українську мову. Видав кілька поетичних збірок: "Д'горі" (1921),
Революція" (1923), "Кроковеє коло" (1923), "Доробок" (1924), "Ясен" (1930),
Балада про війну і відбудову" (1933) та низку прозових збірок. Тільки за
Видання творів М.Иогапссна
Твори: Поезії. — К.: Рад. письменник, 1989.
Матеріали про письменника
Півторадні В. Перший пригодницький роман на Україні. — "Вітчизна", 1987, № 4'..
Ковалів Ю. На шляху до "романтики буднів". — "Вітчизна", 1987, № 4.
Айзеншток 1. Спогади про Майка Йогансена. — "Вітчизна", 1990, № 6.
435
Микола Бажан
(9.Х. 1904-23.XI.1983)
Микола Платонович Бажан народився в м. Кам'янець-Подільський (тепер Хмельницької області) у родині військового топографа, згодом з родиною живе в Умані, де закінчив гімназію. Вищу освіту здобував у Київському Кооперативному інституті та Інституті зовнішніх зносин (1923 — 1925). Друкуватися почав у 1923 p. Належав до Асоціації панфу-туристів (Аспанфут, очолюваний М.Се-менком), згодом до Асоціації працівників комуністичної культури (Комункульт), а з 1927 p. входить до ВАПЛ1ТЕ. Був редактором і сценаристом на Одеській кіностудії. Редагував журнали "Кіно" (1926 — 1929) та "Радянська Україна" (1940 -- 1941). З 1958 p. і до останніх днів працював головним редактором Української Радянської енциклопедії.
Перша збірка поезій "17-ий патруль" (1926) позначена неоромантичними і необароковнми рисами, сповнена урбаністичних мотивів. Поетичні книги 20-х pp.: "Різьблена тінь" (1927), "Будівлі" (1929) та поема "Розмова сердець" (1928), "Гетто в Умані" (1929), "Сліпці" (1929), "Гофманова ніч" (1929) — кращі зразки літератури модернізму. Пізніші збірки та окремі твори вписуються в спадщину соцреалізму, позначені комуністичною ідейністю та партійністю, але й тут він не переставав бути "майстром карбованих ритмів".
М.Бажан залишився в історії літератури як видатний майстер художнього перекладу. Перлинами перекладу є "Витязь в тигровій шкурі" Ш.Руставелі, "Фархад і Ширін" А.Навої, "Давитіані" Д.Гурамішвілі та багато ін.
Помер М.П.Бажан 23 листопада
1983 p.
Видання творів М.Бажана
Думи й спогади. — К.: Рад. Письменник, 1982-
Твори. В 4-х т. — К.: Дніпро,
1984 — 1985.
Матеріали про письменника
Костенко Н.В. Поетика Миколи Бажана. — К., 1978.
Го.іубева З.С. Микола Бажан: Нарис творчості. — К., 1984.
Карбованих слів володар: Спогади про Миколу Бажана. — К.: Дніпро, 1988.
-Лаарімемко Ю. Микола Бажан. — Українське слово, К., 1994, т. II.
Чілачава Р. "А на шляху граніт і вітровій..." — Вітчизна, 1991, 7.
460
Микола Бажай
ПАПОРОТЬ
Мов карб старий — цей місяць-білозір, Мов сни старі — ці хмари білопінні. І бачу я: в тривожному тремтінні Поганська ніч лягла на чорний бір.
Снується дим опівнічних офір. Несуть жерці на слані рядна лінні Німим богам своїм дари уклінні:
Прозорий мед і соковитий сир.
Поганська ніч — таємний час оман. Пливе з озер мережаний туман, І духмяніють папороті трутні.
І виходжа на росяний майдан Весільне коло молодих древлян, — Слов'янських зельних піль веснянки Незабутні. 1926
СЛІПЦІ
Поема історична
(Уривок із розділу другого)
— Я не товариш вам, діду,
й не недруг, Хоч і приблуда сліпий між людей, Ні датку собі, ні дівчат товстобедрих Я не шукаю...
Ви, діду, ачей Не перший десяток вакуєте з лірою І знаєте добре сліпецькі путі, Що я їх ніколи не взнаю,
не зміряю... Діду! Скажи — чи дороги оті, Замучивши згагою душі,
виводять Співців та їх вірних в ясний вертоград?
461
алер ян Ыошлънии
(2.П.1901-3.XI.1937)
'К
оли б хтось..
молодих . українських письмен [ukib 20—ЗОх років я вважаю най
запитав мене. кого оаінських письменників ZU—_>(Лї років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим. душевно тонким або, порос-тому кажучи, найбільш інтелігентним. то я б ні на хвилину не задумався і вказав : — Валер яна Підмогильного"
Ю-Смодич, Розповідь про паспорт.
Народився майбутній письменник в с. Чаплі біля Катеринослава в селянській СІМ'Ї. Освіта: церкопно-ириходська школа, реальне училище, далі — фактично самоосвіта- Вчителював, працював редактором у кількох видавництвах — у Києві і Харкові.
За п'ятнадцять років творчого життя В. Підмогильний створив три збірки оповідань — "Твори. Том І"(1920).
"Військовий літун" (1924), "Проблема хліба" (1927), цикл новел "Повстанні" (192-0-1923). повісті "Остап Шаптала" (1921). "7 ретя революція" (1925), "Повість без назви" (1934), романи "Місто" (1928) і "Невеличка драма" (1929).
Окрім оригінальних творів, В. Під-могильний дав українській літературі блискучі переклади французької класики
— творів Вольтера, Д.Дідро, В. Гюго, О. Бальзака. А- Доде, Г.Мопасана, П. Мсрі-мс, А.Франса-
8 грудня 1934 р. В.Підмогильного було безпідставно заарештовано у спрага вбивства Кірова, а 3 листопада 1937р. ~ розстріляно на Соловках- Є відомості, що й на Соловках написав кілька оповідань і роман про колективізацію "Осінь, 1929", але вони на волю не вийшли і, очевидно, втрачені. Підмогильний ~ творець інтелектуальної орнаментальної прози із романтично імпресіоністичним забарвленням-
Видання творів В. Підмогильного
Місто: Роман, оповідання. — К. Молодь, 1989.
Невеличка драма: Роман, повісті. ~ Дніпропетровськ: Промінь, 1990.
Оповідання, повість, романи. ~ К.:
Наукова думка, 1991.
Місто: Роман та оповідання. — К.:
Веселка, 1995.
Матеріали про письменника
Коломієць А. Український ренесанс. У пошуках індивідуальності. — Слово і час.1992,10.
Костюк Г. Валер'ян Підмогильний. ~ Українське слово, К., 1994, т. II.
Мельник В.0. Валер'ян Підмогильний: До 90-річчя від дня народження.
-К.,1991.
Шевчук В. Полинова зоря Валер'яна Підмогильиого. -- Українська мова і література в школі, 1991, 2.
Шевчук В. У світі прози Валер'яна Підмогильного // В. Підмогильний. Місто. - К.: Молодь. 1989.
480
Валер ян Підмогильний
\
ПРОБЛЕМА ХЛІБА
Немає нічого хибнішого, як ототожнювати ідею твору з думками автора. На жаль, читач І критика слабують на цю недоречну хворобу. Тут я якнайрішучіше застерігаюся проти цього поширеного забобону. "Гарний письменник користується не тільки з власних думок, але й із думок своїх добрих знайомих" (Н'іцше). Хто має вуха слухати, хай чує.
"Вечір"
Допіру повернувся з гулянки.
Було цікаво. Я йшов, а обабіч вулиці розсілися велетенські, стоокі жаби. То — Будинки, що їх ніч і сплющила, й припосадила. І все місто здавалося святковим збіговиськом жаб із безкраїх трясовин.
Але справа така. В одному темному завулкові до мене приступила жінка й запропонувала свої послуги в справі кохання. Я ввічливо відмовився, стараючись не образити Ті запобігливості. Ми розбалакались; вона довго скаржилась на підупадок попиту й головне обвинувачення клала на соціальні умови.
— Тепер, — казала вона, — дійшло до того, що жінки до краю розсобачились. Кожна й без грошей оддається. Забули Бога, по канцеляріях вінчаються... Хто ж платитиме?
Вона призналася, що не дивується з моєї одмови, бо я можу й задурно дістати потрібне.
Ми ще довго розмовляли; я оповістив їй, що так само заклопотаний справою "легкого хліба". Моя добра господиня, правда, дає мені рано і ввечері шклянку кави без хліба й цукру, але людина не може цим задовольнитися. А добути ще щось так важко тепер, що мені, справді, шкода часу. Що я винний, що хліб зробився такий важкий на здобуття? Я не потребую багато — аби підтримати життя. Я люблю читати, гуляти ввечері, міркувати й не вбачаю достатніх підстав на те, щоб відмовитися від цього через шлунок.
Вона дивувалася, що думки двох незнайомих людей можуть так збігтися. Точнісінько, як і я, вона любить почитати щось захватне, погуляти з чоловіками й часом навіть поміркувати.
Ми розійшлися, побажавши одне одному щастя в життєвих справах.
/ год. дня.
Так це правда, що геніальні думки спадають раптом! Оце допіру зібрався був вийти з хати, надів капелюх — і збагнув, що мені найбільше личить взятися до спекуляції. Це ж розкіш! Насамперед