Майк Йогансен

(28.Х.1895-27.Х.1937)

1929 рік побачили світ чотири збірки прози: "Жабка", "Луб'яне решето", "По­дорож людини під кепом", "Солоні зайці". Виступив творцем "експериментальної", "химерної" прози. Не визнавав будь-яких творчих регламентацій, розвивав жанр авантюрно-пригодницької прози. Був членом літературних організацій "Гарт", ВАПЛІТЕ ("Техномистецька група "А"). А.Лейтес, упорядник (спільно з М.Яшеком) фундаментального біобібліографічного двотомника "Десять романів української літератури" (1928) писав: "Иогансен — це типовий ювелір звукосполучень, талановитий копач сло-варних надр, філолог поезії. Майстер­ність його в царині алітерацій безперечна. Він спочатку здається рафінованим де­кадентом верленівського типу...". В.Ко­ряк сприймав М.Иогансена ще ви­разніше: "Майстер слова. Ювелір форми. Пише дивно. Залюблений у комуну соромливо й інтимно- Розум бере гору над уявою...". Був безпідставно репре­сований комуністичним режимом і роз­стріляний 27 жовтня 1937 р.

Псевдоніми: Вецеліус В., Крамар М. Михайло Гервасійович Иогансен народився 16 (28 за н. ст.) жовтня 1895 р- у Харкові в сім'ї учителя німецької мови. Батько походив із роду шведських переселенців, мати — дочка старобільського козака. М.Иогансен закінчив гімназію, далі — Харківський університет- Заробляти на хліб почав у 1914 р. У літературу прийшов 1917 р. як "пролетарський поет", що писав російською мовою. З 1918 р. перейшов на українську мову. Видав кілька поетичних збірок: "Д'горі" (1921),

Революція" (1923), "Кроковеє коло" (1923), "Доробок" (1924), "Ясен" (1930),

Балада про війну і відбудову" (1933) та низку прозових збірок. Тільки за

Видання творів М.Иогапссна

Твори: Поезії. — К.: Рад. письменник, 1989.

Матеріали про письменника

Півторадні В. Перший пригодниць­кий роман на Україні. — "Вітчизна", 1987, № 4'..

Ковалів Ю. На шляху до "романтики буднів". — "Вітчизна", 1987, № 4.

Айзеншток 1. Спогади про Майка Йогансена. — "Вітчизна", 1990, № 6.

435

Микола Бажан

(9.Х. 1904-23.XI.1983)

Микола Платонович Бажан народився в м. Кам'янець-Подільський (тепер Хмельницької області) у родині військо­вого топографа, згодом з родиною живе в Умані, де закінчив гімназію. Вищу освіту здобував у Київському Кооперативному інституті та Інституті зовнішніх зносин (1923 — 1925). Друкуватися почав у 1923 p. Належав до Асоціації панфу-туристів (Аспанфут, очолюваний М.Се-менком), згодом до Асоціації працівників комуністичної культури (Комункульт), а з 1927 p. входить до ВАПЛ1ТЕ. Був редактором і сценаристом на Одеській кіностудії. Редагував журнали "Кіно" (1926 — 1929) та "Радянська Україна" (1940 -- 1941). З 1958 p. і до останніх днів працював головним редактором Української Радянської енциклопедії.

Перша збірка поезій "17-ий патруль" (1926) позначена неоромантичними і необароковнми рисами, сповнена урбаністичних мотивів. Поетичні книги 20-х pp.: "Різьблена тінь" (1927), "Бу­дівлі" (1929) та поема "Розмова сер­дець" (1928), "Гетто в Умані" (1929), "Сліпці" (1929), "Гофманова ніч" (1929) — кращі зразки літератури мо­дернізму. Пізніші збірки та окремі твори вписуються в спадщину соцреалізму, позначені комуністичною ідейністю та партійністю, але й тут він не переставав бути "майстром карбованих ритмів".

М.Бажан залишився в історії літера­тури як видатний майстер художнього перекладу. Перлинами перекладу є "Ви­тязь в тигровій шкурі" Ш.Руставелі, "Фархад і Ширін" А.Навої, "Давитіані" Д.Гурамішвілі та багато ін.

Помер М.П.Бажан 23 листопада

1983 p.

Видання творів М.Бажана

Думи й спогади. — К.: Рад. Пись­менник, 1982-

Твори. В 4-х т. — К.: Дніпро,

1984 — 1985.

Матеріали про письменника

Костенко Н.В. Поетика Миколи Бажана. — К., 1978.

Го.іубева З.С. Микола Бажан: Нарис творчості. — К., 1984.

Карбованих слів володар: Спогади про Миколу Бажана. — К.: Дніпро, 1988.

-Лаарімемко Ю. Микола Бажан. — Українське слово, К., 1994, т. II.

Чілачава Р. "А на шляху граніт і вітровій..." — Вітчизна, 1991, 7.

460

Микола Бажай

ПАПОРОТЬ

Мов карб старий — цей місяць-білозір, Мов сни старі — ці хмари білопінні. І бачу я: в тривожному тремтінні Поганська ніч лягла на чорний бір.

Снується дим опівнічних офір. Несуть жерці на слані рядна лінні Німим богам своїм дари уклінні:

Прозорий мед і соковитий сир.

Поганська ніч — таємний час оман. Пливе з озер мережаний туман, І духмяніють папороті трутні.

І виходжа на росяний майдан Весільне коло молодих древлян, — Слов'янських зельних піль веснянки Незабутні. 1926

СЛІПЦІ

Поема історична

(Уривок із розділу другого)

— Я не товариш вам, діду,

й не недруг, Хоч і приблуда сліпий між людей, Ні датку собі, ні дівчат товстобедрих Я не шукаю...

Ви, діду, ачей Не перший десяток вакуєте з лірою І знаєте добре сліпецькі путі, Що я їх ніколи не взнаю,

не зміряю... Діду! Скажи — чи дороги оті, Замучивши згагою душі,

виводять Співців та їх вірних в ясний вертоград?

461

алер ян Ыошлънии

(2.П.1901-3.XI.1937)

'К

оли б хтось..

молодих . українських письмен [ukib 20—ЗОх років я вважаю най

запитав мене. кого оаінських письмен­ників ZU—_>(Лї років я вважаю най­більш інтелектуально заглибле­ним. душевно тонким або, порос-тому кажучи, найбільш інтелі­гентним. то я б ні на хвилину не задумався і вказав : — Валер яна Підмогильного"

Ю-Смодич, Розповідь про паспорт.

Народився майбутній письменник в с. Чаплі біля Катеринослава в селянській СІМ'Ї. Освіта: церкопно-ириходська школа, реальне училище, далі — фактично самоосвіта- Вчителював, працював редактором у кількох видавництвах — у Києві і Харкові.

За п'ятнадцять років творчого життя В. Підмогильний створив три збірки оповідань — "Твори. Том І"(1920).

"Військовий літун" (1924), "Проблема хліба" (1927), цикл новел "Повстанні" (192-0-1923). повісті "Остап Шаптала" (1921). "7 ретя революція" (1925), "Повість без назви" (1934), романи "Місто" (1928) і "Невеличка драма" (1929).

Окрім оригінальних творів, В. Під-могильний дав українській літературі блискучі переклади французької класики

— творів Вольтера, Д.Дідро, В. Гюго, О. Бальзака. А- Доде, Г.Мопасана, П. Мсрі-мс, А.Франса-

8 грудня 1934 р. В.Підмогильного було безпідставно заарештовано у спрага вбивства Кірова, а 3 листопада 1937р. ~ розстріляно на Соловках- Є відомості, що й на Соловках написав кілька оповідань і роман про колективізацію "Осінь, 1929", але вони на волю не вийшли і, очевидно, втрачені. Підмогильний ~ творець інтелектуальної орнаментальної прози із романтично імпресіоністичним забарвленням-

Видання творів В. Підмогильного

Місто: Роман, оповідання. ^— К. Молодь, 1989.

Невеличка драма: Роман, повісті. ~ Дніпропетровськ: Промінь, 1990.

Оповідання, повість, романи. ~ К.:

Наукова думка, 1991.

Місто: Роман та оповідання. — К.:

Веселка, 1995.

Матеріали про письменника

Коломієць А. Український ренесанс. У пошуках індивідуальності. — Слово і час.1992,10.

Костюк Г. Валер'ян Підмогильний. ~ Українське слово, К., 1994, т. II.

Мельник В.0. Валер'ян Підмогиль­ний: До 90-річчя від дня народження.

-К.,1991.

Шевчук В. Полинова зоря Валер'яна Підмогильиого. -- Українська мова і література в школі, 1991, 2.

Шевчук В. У світі прози Валер'яна Підмогильного // В. Підмогильний. Місто. - К.: Молодь. 1989.

480

Валер ян Підмогильний

\

ПРОБЛЕМА ХЛІБА

Немає нічого хибнішого, як ототожнювати ідею твору з думками автора. На жаль, читач І критика слабують на цю недоречну хворобу. Тут я якнайрішучіше застерігаюся проти цього поширеного забобону. "Гарний письменник користується не тільки з власних думок, але й із думок своїх добрих знайомих" (Н'іцше). Хто має вуха слухати, хай чує.

"Вечір"

Допіру повернувся з гулянки.

Було цікаво. Я йшов, а обабіч вулиці розсілися велетенські, стоокі жаби. То — Будинки, що їх ніч і сплющила, й припосадила. І все місто здавалося святковим збіговиськом жаб із безкраїх трясовин.

Але справа така. В одному темному завулкові до мене приступила жінка й запропонувала свої послуги в справі кохання. Я ввічливо відмовився, стараючись не образити Ті запобігливості. Ми розбалакались; вона довго скаржилась на підупадок попиту й головне обвинувачення клала на соціальні умови.

— Тепер, — казала вона, — дійшло до того, що жінки до краю розсобачились. Кожна й без грошей оддається. Забули Бога, по канцеляріях вінчаються... Хто ж платитиме?

Вона призналася, що не дивується з моєї одмови, бо я можу й задурно дістати потрібне.

Ми ще довго розмовляли; я оповістив їй, що так само заклопотаний справою "легкого хліба". Моя добра господиня, правда, дає мені рано і ввечері шклянку кави без хліба й цукру, але людина не може цим задовольнитися. А добути ще щось так важко тепер, що мені, справді, шкода часу. Що я винний, що хліб зробився такий важкий на здобуття? Я не потребую багато — аби підтримати життя. Я люблю читати, гуляти ввечері, міркувати й не вбачаю достатніх підстав на те, щоб відмовитися від цього через шлунок.

Вона дивувалася, що думки двох незнайомих людей можуть так збігтися. Точнісінько, як і я, вона любить почитати щось захватне, погуляти з чоловіками й часом навіть поміркувати.

Ми розійшлися, побажавши одне одному щастя в життєвих справах.

/ год. дня.

Так це правда, що геніальні думки спадають раптом! Оце допіру зібрався був вийти з хати, надів капелюх — і збагнув, що мені найбільше личить взятися до спекуляції. Це ж розкіш! Насамперед