
- •Історія української літератури хх століття. Книга 2. Частина друга. – к., 1994.
- •- Без оголошення
- •Літературно-мистецьке життя. Художній процес.
- •1 У мені ти вік свій доживеш
- •Леонід Первомайський
- •Василь Симоненко
- •Леонід Талалай (1941 р. Нар.)
- •Василь Стус
- •Василь Барка (1909 р. Нар.)
- •Поезія діаспори («нью-йоркська група» та інші)
- •2 Бойчук б. Декілька думок про нйг с. 25. 228
- •Публіцистика
- •Ірина Вільде
- •Павло Загребельний (1924 р. Нар.)
- •Борис Харчук (1931—1988)
- •Володимир Яворівський (1942 р. Нар.)
- •Сатира і гумор
- •Драматургія
- •Література для дітей.
- •1900—1980-Ті роки
- •Іменний покажчик
Історія української літератури хх століття. Книга 2. Частина друга. – к., 1994.
ББК 83.34УКР6я73 1—90
Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу видавництва заборонено
Автори: В.Г.Дончик, С.М. Андрусів, Л.С. Бойко, К .П. Волинський, С. С. Гречанюк, І.М.Дзюба, М. Г .Жулинськнй, Н. В. Зборовська, І.В. Зуб, М. М. Ільницький, С.С.Іванюк, Ю. 1. Ковалів, М .X. Коцюбинська, А. Є. Кравченко, В. П. Моренець, Л. 3. Мороз, М.К.Наенко, Л. М. Нови-ченко, С. Д. Павличко, Ф. П. Погр^бенник, Т. Ю. Салига, Г. М. Сивокінь, М. Ф. Слабошпицький, Е. С. Соловей, М. П. Стрельбицький, А. О. Ткаченко, Є. В. Шарова, О. В. Шпильова, Г. М. Штонь.
Редакційна колегія: В.Г.Дончик (науковий редактор), В.П.Агеєва, Ю. І. Ковалів, В. О. Мельник, А. Є. Кравченко (секретар), В. П Моренець, Г.М. Штонь.
Рецензенти: доктори філол. наук П. П. Конопенко, А. Г. Погрібний Головна редакція літератури з українознавства та соціогуманітарних наук
Головний редактор М.С.Тимошик Редактор А. Є. Кравченко
4603020102-082 224-95
- Без оголошення
ISBN 5-325-00477-8 (Кн. 2. 4.2) ISBN 5-325.00571-5
В.Г.Дончик, А. Є. Кравченко, В. П. Моренець та ін,, 1995
ВІД РЕДКОЛЕГІЇ
Другою частиною 2-ої книги завершується «Історія української літератури. XX століття» — навчальний посібник для студентів та викладачів вищих і середніх закладів України. В оглядових і портретних розділах цієї частини висвітлюються літературний процес 60—80-х років і певною мірою — художні явища найновішого часу, початку 90-х років XX століття.
Науково-творчі настанови авторів заключного тому створеного ними «трикнижжя» залишаються ті самі: об'єктивність і повнота, уникнення ідеологічно-кон'юнктурних акцентів і нашарувань, відродження й повернення в історію української літератури всього того, що раніше заборонялося й замовчувалося, перегляд з позицій історичної правди й відповідно до науково обгрунтованих критеріїв художнього доробку як тих митців, чий творчий і життєвий шлях зазнавав спотворень і фальсифікацій, так і тих, чиї твори були «канонізовані» радянським літературознавством і правили за взірець «соцреалізму».
Крім оглядових розділів, присвячених поезії, прозі, драматургії та критиці, в «Історії...» окремо подається картина розвитку сатири та гумору, публіцистики, а в цій частині 2-ї книги—і огляд дитячої літератури за 1910—1980-ті роки. На жаль, у посібнику немає спеціального розгляду творчості українських перекладачів; не простежуються окремо особливості й еволюція жанрів роману, повісті, оповідання — хоча так чи інакше про це йдеться в наявних оглядових і портретних розділах.
Створена колективом учених «Історія української літератури. XX століття» — це перша спроба такого роду; написана на цілковито нових засадах, вона поєднує в собі якості наукового дослідження та завдання навчального посібника і, сподіваємось, може бути грунтом для написання інших, досконаліших праць з цього предмету.
Редколегія «Історії...», співробітники відділу української літератури XX століття (які є основою авторського колективу) вважають за свій моральний обов'язок скласти подяку видавництву «Либідь», що, попри всі відомі сьогоднішні ма-
теріальні скрути, доклало чимало зусиль, аби цей посібник побачив світ, а також рецензентам докторам філологічних наук П. П. Кононенку та А. Г. Погрібному за їхні цінні поради, літературознавцям українського зарубіжжя І. Фізеру, Ю. Шевельову, Г. Грабовичу, Л. Рудницькому (США), Я. Розумному, О. Ільницькому (Канада), Ю. Бойку-Блохину, І. Кошелівцеві, А.-Г. Горбач (Німеччина), М. Неврли (Словаччина) та іншим, які охоче відгукувалися на наші прохання й запити під час роботи над «Історією...», та тим авторам з інших установ і організацій, які згодилися взяти участь в її написанні.
У створенні цієї частини другої книги навчального посібника взяли участь: С. Андрусів (Ірина Вільде; Роман Івани-чук; Володимир Дрозд); Л. Бойко (Публіцистика; Володимир Яворівський); К. Волинський (Юрій Мушкетик); С. Гре-чанюк (Борис Харчук); І. Дзюба (Павло Мовчан); В. Дон-чик (Літературно-мистецьке життя. Художній процес; Павло Загребельний); М. Жулинський (Іван Чендей); Н. Зборовсь-ка (Роман Андріяшик; Емма Андієвська); І. Зуб (Борис Олійник; Сатира і гумор. Олександр Ковінька. Микита Годо-' ванець); М. Ільницький (Поезія. 60—70-ті роки); С. Іванюк (Віктор Близнець; Література для дітей. 1910—1980 pp.);
Ю. Ковалів (Василь Голобородько); М.Коцюбинська (Василь Стус; Іван Світличний); А.Кравченко (Літературно-мистецьке життя. Художній процес; Євген Гуцало; Валерій Шевчук; Юрій Щербак; Драматургія. Олексій Коломієць. Микола Зарудний. Василь Минко); В. Моренець (Поезія. 80—90-ті роки; Дмитро Павличко; Микола Вінграновський;
Леонід Талалай; Нью-Йоркська група та інші поети українського зарубіжжя. Богдан Рубчак. Юрій Тарнавський. Богдан Бойчук); Л. Мороз (Григір Тютюнник); М. Наєнко (Олесь Гончар; Літературознавство і критика); Л. Новичен-ко (Творчість поетів старших поколінь: основні лінії еволюції;
Володимир Базилевський); С.Павличко (Олег Зуєвський);
Ф. Погребенник (Остап Тарнавський); Т. Салига (Василь Барка) ; Г. Сивокінь (Василь Земляк); М. Слабошпицький (Ліна Костенко; Борис Нечерда; Роман Федорів); Е. Соловей (Василь Мисик; Ігор Калинець); М. Стрел ьбицький (Володимир Забаштанський); А. Ткаченко (Андрій Малишко; Василь Симоненко; Іван Драч; Іван Світличний); Є. Шарова (Ірина Жиленко); О. Шпильова (Леонід Первомайський), 1 . Штонь (Проза; Михайло Стельмах; Григорій Тютюнник; Анатолій Дімаров; Віктор Міняйло).
Цілком свідомі, що за теперішніх скрутних обставин нелегко було досягти необхідної довершеності, за що просимо пробачення в наших читачів і обіцяємо врахувати всі зауваження й побажання в наступних виданнях нашої праці.