
- •1. Вплив інформаційних та технологічних революцій на розвиток сучасного суспільства
- •2.Перспективи інноваційного науково-технологічного розвитку
- •3. Науково-технологічний прогрес і міжнародні відносини.
- •4. Формування міжнародних інформаційних відносин як спеціалізованої галузі міжнародного співробітництва.
- •5.Принципи міжнародних інформаційних відносин.
- •Інноваційна діяльність та інноваційний потенціал держав у сучасних міжнародних інформаційних відносин
- •Асиметрії інформаційного розвитку. «Інформаційний» розрив.
- •Амбівалентність глобалізації у сфері інформації та комунікації.
- •Якісні та кількісні дослідження процесів глобалізації для країн світу.
- •Прогностичний аналіз мегатрендів міжнародного розвитку («Глобальні тенденції 2015», «Контури глобального світу. Глобальні тенденції – 2020», «Глобальні тенденції 2025. Світ, що змінився»).
- •Ключові чинники глобального розвитку людства до 2015 – 2025 рр.
- •Сценарії глобального розвитку людства до 2015 р. (сценарії «всепроникаючої глобалізації», «згубної глобалізації», «регіональної конкуренції», «постполярного світу»)
- •Сценарії глобального розвитку людства до 2025 р. (сценарії «Світ без Заходу», «Жовтневий сюрприз», «Вибух брік», «Політика не завжди локальна»)
- •Теорії та концепції інформаційного суспільства (д. Белл, е. Тоффлер, Зб. Бжезинський, м. Маклюен, м. Кастельс).
- •Визначення та базові характеристики інформаційного суспільства.
- •Нові проблеми та загрози для міжнародної спільноти в інформаційному суспільстві
- •Базові принципи побудови інформаційного суспільства(белл,…
- •Моделі побудови інформаційного суспільства (ліберальна, соціально-орієнтована, інтегрована, керована та формальна модель)
- •Фінська (соціально-орієнтована) стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Американська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Азійська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Європейська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Японська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Младоазійська (азійські «тигри») стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Індійська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Китайська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Глобальні та регіональні стратегії побудови інформаційного суспільства:
- •Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства
- •Світовий саміт з інформаційного суспільства: мета, завдання, перебіг тощо.
- •Регіональні наради в рамках Саміту з інформаційного суспільства
- •Стратегії побудови інформаційного суспільства організацій системи оон (юнеско та мсе).
- •Міжнародна інформаційна політика: визначення, пріоритети та стратегії.
- •Міжнародні організації у системі міжнародних інформаційних відносин
- •Діяльність оон та її спеціалізованих установ в галузі інформації і комунікації
- •Регіональна інформаційна політика: визначення, пріоритети та стратегії
- •Поняття та теорії інформаційної економіки
- •Принципи (закони) інформаційної економіки
- •Інформаційні продукти та послуги.
- •Світовий ринок інформаційних продуктів та послуг
- •Політичні, правові та технологічні чинники міжнародної інформаційної безпеки
- •Вплив інформаційної революції на міжнародну систему підтримання миру і безпеки
- •Нові виклики та загрози для міжнародної інформаційної безпеки.
- •Методи протидії сучасним загрозам для міжнародної інформаційної безпеки (моделі міжнародної інформаційної безпеки).
- •Визначення, мета, завдання та класифікація зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •Традиційні зовнішньополітичні комунікативні технології.
- •Новітні зовнішньополітичні комунікативні технології (публічна, громадська, іміджева, культурна, церковна, віртуальна та медіадипломатія, державний брендінг).
- •Роль аналітичних центрів у формуванні стратегії зовнішньої політики держави.
Амбівалентність глобалізації у сфері інформації та комунікації.
Глобалізація – процес інтенсифікації взаємозв’язків між різними формами організації суспільного життя, внаслідок якого посилюється взаємозалежність міжнародних акторів. Ключовими сферами глобалізації інформації та комунікації є телекомунікації та мова, багатонаціональна медіа-індустрія, радіо, музика, кіно, телебачення, туризм тощо.
Глобалізація є багатоаспектним і незворотнім процесом, який характеризується новітніми, мало проаналізованими явищами, що викликають неоднозначне ставлення до них, складністю та розмаїттям соціальних акторів, включених у процеси глобалізації, та суперечливістю інтересів, які вони уособлюють. Глобалізація є і амбівалентним процесом з подвійним призначенням, тобто характеризується не менш могутнім негативом. Завдяки новому інформаційному режиму, сучасний соціум стає відкритим для всіх інформаційних імпульсів. Незаперечним є той факт, що глобальна інформаційно-комунікаційна система кардинально змінює умови для культурного обміну і взаємодії, освіти, бізнесу, міжособистісного спілкування, все успішніше стираючи соціальні, мовні та інші бар’єри. Завдяки цим процесам багато людей та країн були визволені з інформаційно обмеженого кола буття з переважанням матеріальних, соціальних параметрів і занурилися в новітній інформаційний простір, який постійно розширюється. Наш сучасник одержав можливість пізнання світу в режимі он-лайн та інтерактивної участі в процесі культурогенезу. Суперечлива природа глобалізації полягає в як процесах інтеграції, так і дезінтеграції, як конвергенції, так і дивергенції, як прогресу, так і регресу.
Сучасне суспільство, знайшовши небачену раніше свободу, єдність у різноманітті,динамізм розвитку, знайшло і новий ступінь вразливості перед деструктивними чинниками. Негативні фактори, що одержали в глобальній системі нові стимули і можливості, різноманітні, їхній діапазон — від міжнародного тероризму до хакерства, стандартизації культурних цінностей, розповсюдження маніпуляційних технологій тощо. Очевидною характеристикою модерної глобальної цивілізації є її культурна нерозбірливість, через яку практично увесь культурний та інформаційний продукт залучається до загального світового "котла". На сьогодні вже незаперечним є той факт, що світу загрожує певний "електронний тоталітаризм", "віртуальна" маніпуляція, коли електронні ЗМІ, Інтернет не лише поширюють, а й нав’язують необхідне їм мислення.
Якісні та кількісні дослідження процесів глобалізації для країн світу.
Дослідження процесів глобалізації
12 показників поділені на 4 категорії:
• економічна інтеграція,
• соціальна інтеграція і особисті контакти,
• технологічна інтеграція ;
• політична залученість.
10 найбільш глобалізованих країн світу (за дослідженнями Foreign Policy та Е.T.Keрні, 2007р.):
1. Сінгапур
2. Гонконг
3. Нідерланди
4. Швейцарія
5. Ірландія
6. Данія
7. США
8. Канада
9. Йорданія
10. Естонія
10 найменш глобалізованих країн світу (за дослідженнями Foreign Policy та Е.T.Keрні, 2007р.):
1. Іран
2. Індія
3. Алжир
4. Індонезія
5. Венесуела
6. Бразилія
7. Китай
8. Туреччина
9. Бангладеш
10. Пакистан
е.т.келлі ств індекси для індикації оінки інтеграції.
1.категорія-економ інтегр.соц та особиста
2кат-соц інтегр та особ контакт
3катег-технологічна інтеграція
4катег- політична інтеграція