
- •1. Вплив інформаційних та технологічних революцій на розвиток сучасного суспільства
- •2.Перспективи інноваційного науково-технологічного розвитку
- •3. Науково-технологічний прогрес і міжнародні відносини.
- •4. Формування міжнародних інформаційних відносин як спеціалізованої галузі міжнародного співробітництва.
- •5.Принципи міжнародних інформаційних відносин.
- •Інноваційна діяльність та інноваційний потенціал держав у сучасних міжнародних інформаційних відносин
- •Асиметрії інформаційного розвитку. «Інформаційний» розрив.
- •Амбівалентність глобалізації у сфері інформації та комунікації.
- •Якісні та кількісні дослідження процесів глобалізації для країн світу.
- •Прогностичний аналіз мегатрендів міжнародного розвитку («Глобальні тенденції 2015», «Контури глобального світу. Глобальні тенденції – 2020», «Глобальні тенденції 2025. Світ, що змінився»).
- •Ключові чинники глобального розвитку людства до 2015 – 2025 рр.
- •Сценарії глобального розвитку людства до 2015 р. (сценарії «всепроникаючої глобалізації», «згубної глобалізації», «регіональної конкуренції», «постполярного світу»)
- •Сценарії глобального розвитку людства до 2025 р. (сценарії «Світ без Заходу», «Жовтневий сюрприз», «Вибух брік», «Політика не завжди локальна»)
- •Теорії та концепції інформаційного суспільства (д. Белл, е. Тоффлер, Зб. Бжезинський, м. Маклюен, м. Кастельс).
- •Визначення та базові характеристики інформаційного суспільства.
- •Нові проблеми та загрози для міжнародної спільноти в інформаційному суспільстві
- •Базові принципи побудови інформаційного суспільства(белл,…
- •Моделі побудови інформаційного суспільства (ліберальна, соціально-орієнтована, інтегрована, керована та формальна модель)
- •Фінська (соціально-орієнтована) стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Американська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Азійська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Європейська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Японська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Младоазійська (азійські «тигри») стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Індійська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Китайська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Глобальні та регіональні стратегії побудови інформаційного суспільства:
- •Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства
- •Світовий саміт з інформаційного суспільства: мета, завдання, перебіг тощо.
- •Регіональні наради в рамках Саміту з інформаційного суспільства
- •Стратегії побудови інформаційного суспільства організацій системи оон (юнеско та мсе).
- •Міжнародна інформаційна політика: визначення, пріоритети та стратегії.
- •Міжнародні організації у системі міжнародних інформаційних відносин
- •Діяльність оон та її спеціалізованих установ в галузі інформації і комунікації
- •Регіональна інформаційна політика: визначення, пріоритети та стратегії
- •Поняття та теорії інформаційної економіки
- •Принципи (закони) інформаційної економіки
- •Інформаційні продукти та послуги.
- •Світовий ринок інформаційних продуктів та послуг
- •Політичні, правові та технологічні чинники міжнародної інформаційної безпеки
- •Вплив інформаційної революції на міжнародну систему підтримання миру і безпеки
- •Нові виклики та загрози для міжнародної інформаційної безпеки.
- •Методи протидії сучасним загрозам для міжнародної інформаційної безпеки (моделі міжнародної інформаційної безпеки).
- •Визначення, мета, завдання та класифікація зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •Традиційні зовнішньополітичні комунікативні технології.
- •Новітні зовнішньополітичні комунікативні технології (публічна, громадська, іміджева, культурна, церковна, віртуальна та медіадипломатія, державний брендінг).
- •Роль аналітичних центрів у формуванні стратегії зовнішньої політики держави.
Фінська (соціально-орієнтована) стратегія побудови інформаційного суспільства
Фінська модель (соціально-орієнтована модель) - – відкрите інформаційне суспільство, що соціально контролюється і розвивається на основі концепції суспільного добробуту
Соціально орієнтована на«державу добробуту»
Високі загальні показникі соціально-економічного розвитку
Високий рівень технологічного розвитку та поширення ІКТ і мереж у суспільстві
Державна підтримки інноваційних досліджень
Високий рівень освіченості суспільства,безкоштовна державна освіта
Розвиток фундаментальних знань за підтримки держави
Успішна взаємодія держави,громадянського суспільства та бізнесу
Американська стратегія побудови інформаційного суспільства
Модель Мануеля Кастельса та Пеккі Хіманена
Американська – «модель силіконової долини», модель відкритого інформаційного суспільства , що рухається зусиллями ринка.
Модель ліберальної економіки
Використання ринкових механізмів і зведення до мінімуму ролі держави
Надання послуг населенню та бізнесу на комерційній основі
Проблема взаємодії влади та бізнесу
Розвиток фундаментальних знань за підтримки
Азійська стратегія побудови інформаційного суспільства
альтернативний соціально-економічний розвиток регіону,
конкуренція із Заходом,
утвердження власних ціннісних орієнтацій, зв’язок між культурними традиціями (освіта, виробнича дисципліна, відданість корпорації, довіра, сімейна гармонія),
новий підхід до індустріалізації та соціальних трансформацій,
пошук моделі співпраці держави, ринку та традиційного суспільства.
Спрямована на вдосконалення системи корпоративного управління за принципом ієрархічної піраміди, в основі якої лежать три принципи: оn (вдячність), gігі (відповідальність), wа (гармонія). Означені принципи виражають угоду про взаєморозуміння і взаємодопомогу вищого і нижнього рівнів управління. Ця модель використовує пріоритетний розвиток інформаційних технологій і впровадження інформаційних послуг у всі сфери життєдіяльності країни. Вищою стадією інформаційного суспільства, на думку розробника цієї моделі Й.Масуди, буде “суспільство достатку”, яке він назвав комп`ютопією.
Європейська стратегія побудови інформаційного суспільства
Основне політиці ЄС – пошук деякого балансу між контролем з боку держави і ринковими законами. ЄС намагається віднайти формулу динамічного сполучення урядових і громадських. Ключовим елементом європейської програми є поняття «соціальна Європа». Саме в цій площині лежать основні розходження між американською і європейською моделями інформатизації. Цей підхід до ролі держави в процесі інформатизації виражений у резолюції ЄС від червня 1993 року. Подібний підхід відбитий у звіті датського Уряду «Інформаційне суспільство 2000», де підкреслюється, що ринку не можна дозволити взяти контроль над стратегією розробки інфомагістралей. У шведському урядовому звіті 1994 року «ІТ – крила людським можливостям», написаному при консервативному уряді, пропонується введення перехідного періоду, під час якого уряд бере керівництво на себе і є гарантом інтересів не тільки ринку, але й індивідуумів. Відділ телекомунікацій іспанського уряду також займає схожу позицію, вважаючи, що роль уряду полягає в забезпеченні переходу від послуг для еліти до послуг для всіх. У той же час в програмах ЄС є акцент на необхідності лібералізації і приватизації виробництва ІТТ. Цей підхід особливо чітко пролунав у звіті ЄС 1994 року, підготовленому під керівництвом М. Бангеманна, де фінансування розвитку ІС фактично покладено на приватний сектора і ринкові сили. Основні дискусії під час обговорення ідеології побудови ІС в Європі ведуться по наступним питаннях:
політика в області приватизації і лібералізації телекомунікацій;
розвиток універсального обслуговування;
що розвивати в першу чергу: технічний бік ІС чи соціальний.
У цілому європейський підхід до інформатизації орієнтований на функціональне і практичне інформування жителів, а не на розваги, як у США. Однак тут необхідно відзначити, що сама ініціатива інформатизації не має в Європі такого великого розмаху, як у США.