
- •1. Вплив інформаційних та технологічних революцій на розвиток сучасного суспільства
- •2.Перспективи інноваційного науково-технологічного розвитку
- •3. Науково-технологічний прогрес і міжнародні відносини.
- •4. Формування міжнародних інформаційних відносин як спеціалізованої галузі міжнародного співробітництва.
- •5.Принципи міжнародних інформаційних відносин.
- •Інноваційна діяльність та інноваційний потенціал держав у сучасних міжнародних інформаційних відносин
- •Асиметрії інформаційного розвитку. «Інформаційний» розрив.
- •Амбівалентність глобалізації у сфері інформації та комунікації.
- •Якісні та кількісні дослідження процесів глобалізації для країн світу.
- •Прогностичний аналіз мегатрендів міжнародного розвитку («Глобальні тенденції 2015», «Контури глобального світу. Глобальні тенденції – 2020», «Глобальні тенденції 2025. Світ, що змінився»).
- •Ключові чинники глобального розвитку людства до 2015 – 2025 рр.
- •Сценарії глобального розвитку людства до 2015 р. (сценарії «всепроникаючої глобалізації», «згубної глобалізації», «регіональної конкуренції», «постполярного світу»)
- •Сценарії глобального розвитку людства до 2025 р. (сценарії «Світ без Заходу», «Жовтневий сюрприз», «Вибух брік», «Політика не завжди локальна»)
- •Теорії та концепції інформаційного суспільства (д. Белл, е. Тоффлер, Зб. Бжезинський, м. Маклюен, м. Кастельс).
- •Визначення та базові характеристики інформаційного суспільства.
- •Нові проблеми та загрози для міжнародної спільноти в інформаційному суспільстві
- •Базові принципи побудови інформаційного суспільства(белл,…
- •Моделі побудови інформаційного суспільства (ліберальна, соціально-орієнтована, інтегрована, керована та формальна модель)
- •Фінська (соціально-орієнтована) стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Американська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Азійська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Європейська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Японська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Младоазійська (азійські «тигри») стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Індійська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Китайська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Глобальні та регіональні стратегії побудови інформаційного суспільства:
- •Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства
- •Світовий саміт з інформаційного суспільства: мета, завдання, перебіг тощо.
- •Регіональні наради в рамках Саміту з інформаційного суспільства
- •Стратегії побудови інформаційного суспільства організацій системи оон (юнеско та мсе).
- •Міжнародна інформаційна політика: визначення, пріоритети та стратегії.
- •Міжнародні організації у системі міжнародних інформаційних відносин
- •Діяльність оон та її спеціалізованих установ в галузі інформації і комунікації
- •Регіональна інформаційна політика: визначення, пріоритети та стратегії
- •Поняття та теорії інформаційної економіки
- •Принципи (закони) інформаційної економіки
- •Інформаційні продукти та послуги.
- •Світовий ринок інформаційних продуктів та послуг
- •Політичні, правові та технологічні чинники міжнародної інформаційної безпеки
- •Вплив інформаційної революції на міжнародну систему підтримання миру і безпеки
- •Нові виклики та загрози для міжнародної інформаційної безпеки.
- •Методи протидії сучасним загрозам для міжнародної інформаційної безпеки (моделі міжнародної інформаційної безпеки).
- •Визначення, мета, завдання та класифікація зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •Традиційні зовнішньополітичні комунікативні технології.
- •Новітні зовнішньополітичні комунікативні технології (публічна, громадська, іміджева, культурна, церковна, віртуальна та медіадипломатія, державний брендінг).
- •Роль аналітичних центрів у формуванні стратегії зовнішньої політики держави.
1. Вплив інформаційних та технологічних революцій на розвиток сучасного суспільства
Інформаційна революція відображає революційний вплив ІТ на всі сфери життя суспільства в останній чверті ХХ сторіччя. Це явище інтегрує ефекти попередніх революційних винаходів в інформаційній сфері (книгодрукування, телефонія, радіозв’язок, персональний комп’ютер), оскільки створює технологічну основу для подолання будь-яких відстаней при передачі інформації, що сприяє об’єднанню інтелектуальних здібностей і духовних сил людства.
Останнім часом історія інформаційно-технологічних революцій та їх вплив на суспільні відносини висвітлювалися у численних джерелах. Наслідком цих перетворень було набуття людським суспільством нової якості, формування нової соціально-технічної парадигми — інформаційного суспільства.
Перша революція пов’язана із винаходом писемності, З’явилася можливість передавання знань від покоління до покоління.
Друга революція (середина XVI ст.) спричинена винаходом книгодрукування, який радикально змінив індустріальне суспільство, культуру, організацію діяльності.
Третя революція (кінець XIX ст.) зумовлена винаходом електрики, завдяки якій з’явилися телеграф, телефон, радіо, які дають змогу оперативно передавати інформацію в будь-якому обсязі..
Четверта революція (70-і рр. XX ст.) пов’язана з винаходом мікропроцесорної технології і появою персонального комп’ютера. Цей період характеризують три фундаментальні інновації:
перехід від механічних та електричних засобів перетворення інформації до електронних;
мініатюризація всіх вузлів, пристроїв, приладів, машин;
створення програмно-керованих пристроїв і процесів.
Наступна, п’ята,інформаційна революція розпочалася наприкінці 90-х років. На думку П. Друкера , вона відбувається не в техніці, це є революція концепцій.Це веде до перегляду задач, які мають розв’язуватися з допомогою інформації, і, як наслідок, до перегляду інститутів, що їх розв’язують.
Остання інформаційна революція почалась і набула найбільшого розвитку в комерційному підприємництві. Вона зумовила необхідність зміни погляду на сутність і призначення комерційного підприємства — його почали розглядати як механізм створення вартості та добробуту.
Інформаційне суспільство — суспільство, в якому більшість працівників зайняті виробництвом, зберіганням, переробленням і реалізацією інформації, особливо вищої її форми — знань.
Діяльність окремих людей, груп, колективів та організацій нині все більшою мірою залежить від їх інформованості та здатності ефективно використовувати наявну інформацію. Перш ніж вчинити якісь дії, необхідно провести велику роботу зі збирання та опрацювання інформації, осмислення її та аналізу.
Зростання обсягу інформації стає особливо помітним у середині XX ст. Лавиноподібний потік інформації ринув на людину, не даючи можливості сприйняти її повною мірою; орієнтуватися у щоденній інформації все важче; часом вигідніше створювати новий матеріальний або інтелектуальний продукт, ніж вести пошук зробленого раніше аналога.