
- •5. Генеза державної оп
- •6. Типи оп
- •7. Відмінності між політикою, управлінням і адмініструванням (Іванюк)
- •9. Чинники впливу на формування оп
- •10. Розвиток якості освіти як основного пріорітету державної оп
- •11. Ліберальна освітня система
- •19. Фаза 1. Аналіз існуючої ситуації
- •20. Фаза 2. Створення варіантів політики
- •23. Фаза 5. Планування і впровадження політики
- •24. Фаза 6. Оцінка впливу політики
- •25. Компоненти освітньої політики: 5
- •26. Визначають три рівні освітньої політики:
- •28. Впровадження
- •31.Аналітичний документ з аналізу освітньої політики: структурні та текстуальні елементи
- •32.Структурні моделі аналітичного документа з освітньої політики
- •34. Типи освітніх змін:
- •35. Фулан Уроки.
- •36. Сили змін. Продовження», м. Фуллан визначає ще вісім складних уроків:
- •37. Освітні зміни, реформи та інновації
- •37. Освітні зміни, реформи та інновації: характеристика в контексті стратегії і тактики освітньої політики.
- •38. Джерела та стадії освітніх змін
- •39.Освітні інновації, їх класифікація
- •41. Зміни, реформи та інновації
- •43.Основні стратегії освітніх реформ
- •44.Основні моделі освітніх реформ
- •45.Стратегії подолання конфліктів під час реформування освіти
- •46. Парадокси
- •48. Поняття інтернаціоналізації в контексті освітньої політики
- •49. Поняття європеїзації в контексті освітньої політики
- •56.57. Універсальні принципи модернізації освіти
- •58.Проблема якості освіти
- •59. Поняття про моніторинг та моніторинг в освіті
- •60. Етапи становлення освітнього моніторингу
- •64. Недоліки моніторингу в освітніх установах
- •65. Принципи проектування і реалізації системи освітнього моніторингу
- •66. Структура моніторингового дослідження в Україні
- •67. Моніторинг якості освіти: структурні елементи та завдання
- •68. Напрямки здійснення комплексного моніторингу якості освіти
- •70 Рівні моніторингу якості вищої освіти
- •76. Особливості освітніх реформ у Центральній та Східній Европі
- •79. Впровадження гендерного підходу у вищу освіту в Україні
- •85.Сутність і цілі Болонського процесу
- •86. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти
11. Ліберальна освітня система
Ліберальна ідеологія розглядає освіту як спосіб поліпшення життя. Важливу роль освіта відіграє в набутті навичок і знань, що формують політичну і громадянську компетентності, соціальний досвід та економічне зростання. Освічене суспільство забезпечить підвищення стандартів життя його членів, а також соціальну стабільність і баланс.
Лок
Рівність, людська натура, властність, люд розум, світскість, індивідуалізм, прогрес, репрезентативні органи.
19. Фаза 1. Аналіз існуючої ситуації
Аналіз існуючої ситуації (Фаза 1 циклу політики) має охоплювати:опис ситуації: у чому «проблема»? (наведіть статистичні дані).
Б) проведення аналізу поточної ситуації: які фактори спричинили «проблему»?
В). пояснення важливості розв’язання проблеми: який вплив має проблема на освітній сектор та інші аспекти суспільства?
20. Фаза 2. Створення варіантів політики
Завдання для Фази 2 циклу політики:
провести дослідження: опитати осіб, що обіймають важливі посади в Монголії, з приводу можливих розв’язань проблеми;
ознайомитися і порівняти проблему звільнення вчителів в інших країнах (наприклад, в інших постсоціалістичних країнах Центральної Азії);
знайти та розробити рішення разом з місцевими експертами і практиками;
подати список можливих рішень/варіантів політики.
21. Фаза 3. Оцінювання варіантів освітньої політики
Завдання Фази 3:
розробити критерії оцінювання (індикатори) у співпраці з місцевими експертами та зацікавленими сторонами;
Б) провести додаткове дослідження (наприклад, визначити вартість індивідуальних варіантів політики, розробити пробний план впровадження), щоб адекватно оцінити ваті варіанти політики;
В). використати критерії для оцінювання 15 варіантів політики: шість критеріїв оцінювання: громадська/політична підтримка; рентабельність; можливість місцевих ресурсів; продуктивність (короткострокова); ефективність; фінансова стабільність.
22.
Оцінювання
запропонованих варіантів політики
Політика має бути: більше, ніж зафіксоване на папері бачення керівництва або експертів/осіб; переглянута і затверджена всіма зацікавленими сторонами/партнерами в освіті (асоціаціями вчителів, батьків, політичними партіями/об’єднаннями, церквами, донорами); базуватися на детальному дослідженні, конкретних даних і грунтовному аналізі поточної ситуації. В іншому разі замість того, щоб бути впровадженою, вона залишиться у когось на поличці.
23. Фаза 5. Планування і впровадження політики
Ця фаза охоплює:
розробку чітких завдань/результатів політики, індикаторів і плану оцінювання;
план впровадження політики з визначенням термінів;
кошторис і бюджет;
план залучення осіб, план співпраці з іншими організаціями;
пілотне впровадження у декількох місцях;
оцінювання пілотної фази, поліпшення впровадження та розширене впровадження.
24. Фаза 6. Оцінка впливу політики
Як тільки політику впроваджено, її необхідно постійно перевіряти, оцінювати й на основі оцінювання вдосконалювати. В деяких випадках ситуація/ «проблема» може змінитись. У такому разі ви повторно починаєте цикл політики (поверніться до Фази 1) і повторно оцінюєте ситуацію. Багато урядів, міжнародних організацій і наукових центрів розробили власну «філософію розвитку політики». Відповідно процес розробки освітньої політики вони бачать трохи інакше, ніж запропонована ЮНЕСКО 6-фазова модель. Наприклад, цикл політики, запропонований урядом Квінсленд (Австралія), охоплює: