9.Поняття про мову, мовлення, мовленнєву діяльність.

Мова – система умовних символів – у них знаків, що створює з метою спілкування.

Мова - сукупність і система знакових одиниць спілкування, що існуючі окремо в їх комунікатив. готовності визначаються як знаковий механізм мовлення.

Мовлення – послідовність знакових одиниць спілкування в конкретному мовлення.

Мовлення – форма існування мови в мовленнєвій діяльності.

Мовленнєва діяльність – це робота людиною організму і мозку спрямована на використання засвоєної мови в комунікації.

12. Характеристика видів мовлення.

-зовнішнє – мовлення, яке доступне інших

- внутрішнє – мовлення для себе

- усне – звукова форма мовлення

- писемне знакова форма мовлення

- дактильне

-жестове – мімічне

- ідеографічна – передача сенсу через зображення

- ситуативне – мовлення відповідно до ситуації

- контекстне

-монологічне

- діалогічне

15. Порівняльна характеристика усного і писемного мовлення

Усне мовлення	Писемне мовлення
вимовляється, виражається за допомогою звуків; існує як процес говоріння; первинна форма існування мови; спонтанне; непідготовлене; орієнтоване на безпосереднє сприймання органами слуху; багате і поліфункціональне; є засобом набуття знань і засобом спілкування	зафіксоване на папері за допомогою графічних знаків (букв); орієнтоване на зорове сприйняття; вторинна форма існування мови; необмежене у просторі і часі; заздалегідь підготовлене, продумане; синтаксично впорядковане; точне і послідовне; відбиває умови і мету спілкування за допомогою мовних засобів

16. взаємозв’язок процесів мислення та мовлення… ?????

Л.С.Виготський досліджував питання мови, і його психологічний підхід до мови не відзначався підсумком всіх попередніх досліджень у цьому напрямку, але було зроблено спробу побудувати цілісну психолінгвістичну теорію.Л.С.Виготський досліджував питання мови, і його психологічний підхід до мови не відзначався підсумком всіх попередніх досліджень у цьому напрямку, але було зроблено спробу побудувати цілісну психолінгвістичну теорію.Розуміння мовленнєвої рефлексії у Л.С.Виготського здійснюється на рівні усвідомлення мовленнєвих процесів. У свою чергу усвідомлення створює так званий трикутник, де психологічний зміст і вивчення мови є частинами названої фігури.

Насамперед необхідно наголосити на тому, що Л.С.Виготський узагальнив свої думки у книзі «Мислення і мова» (1934). У ній він, спираючись на експериментальний матеріал, виклав спостереження щодо розвитку понять у дітей. Л.С.Виготський спостерігав за розвитком значень слів у онтогенезі, як змінювалась їх структура при переході від однієї стадії розумового розвитку особистості до іншої.

Л.С.Виготський висловлював думку про те, що коли дорослі спілкуються з дітьми, вони не допускають того факту, що слова, ужиті у мовленнєвій комунікації, мають для них зовсім інше значення, оскільки дитина будує зміст слів за особливими психологічними законами.Виготський Л.С. надавав принципового значення вивченню внутрішнього мовлення. Він вважав, що необхідно розрізнювати рух мови за змістом і за звуком. Це дає підстави для дослідження внутрішньої єдності двох мовних планів. Єдність їх припускає наявність свого руху у кожному з двох боків мови і наявність складних відношень між рухом зовнішнього і внутрішнього мовлення.