- •1.Означення та приклади подій : випадкова, достовірна, неможлива, елементарна, складна.
- •2.Означення та приклад повної групи подій та простору елементарних подій.
- •3.Класичне означення ймовірності випадкової події
- •5.Дати означення відносної частоти появи події.
- •6. Дати геометричне та статистичне означення ймовірностей.
- •7.Дати визначення умовної ймовірності.
- •8.Формула множення ймовірностей для залежних та незалежних подій.
- •9.Формула для обчислення появи хоча б однієї події.
- •10. Формула повної ймовірності
- •11.Формула Баєса.
- •13.Формула Бернуллі для обчислення ймовірностей,умова використання. Наслідки.
- •14. Найімовірніше число наступів події в схемі Бернуллі.
- •15.Сформулювати локальну теорему Мауавра-Лапласа.
- •16.Сформулювати інтегральну теорему Мауавра-Лапласа.
- •17.Функція Гаусса та її властивості
- •18.Функція Лапласа та її властивості.
- •19.Формула Пуассона,умови її використання.
- •20.Означення випадкової величини, дискретної та неперервної випадкової величини.
- •21.Закон розподілу випадкової величини.
- •22.Інтегральна функція розподілу випадкової величини: означення.Властивості.
- •30.Означення закону розподілу багатовимірної випадкової величини.
- •32. Коефіцієнт кореляції та його властивості
- •Щільність імовірностей системи п випадкових величин є функція
- •34.Двовимірний нормальний закон.
- •35.Біномінальний закон розподілу двв, числові характеристики.
- •36. Пуасонівський закон розподілу двв, числові характеристики.
- •37.Геометрический закон розподілу двв, числові характеристики.
- •38. Гіпергеометричний закон розподілу двв, числові характеристики.
- •39.Рівномірний закон розподілу.
- •40. . Нормальний закон розподілу
- •41.Показниковий закон та його використання в теорії надійності та теорії черг.
- •43. Правило трьох сигм. Логарифмічний нормальний закон розподілу
- •45. Теорема Чебишова
- •46. ) Теорема Бернулі
- •48.Предмет і задачі математичної статистики.
- •49. Утворення вибірки. Генеральна та вибіркова сукупність.
- •50. Статистичним розподілом вибірки
- •51.Емпірична функція розподілу, гістограма та полігон.
- •52.Числові характеристики : вибіркова середня, дисперсія вибірки, середньоквадратичне відхилення.
- •53.Мода й медіана,емпіричні початкові та центральні моменти, асиметрія та ексцес.
- •54.Дати визначення статистичної оцінки.
- •55.Точкові та інтервальні статистичні оцінки.
- •56.Дати визначення довірчого інтервалу.
- •57.Що таке нульова та альтернативна статистичні гіпотези.
- •58.Перевірки правдивості нульової гіпотези про нормальний закон розподілу ознаки генеральної сукупності.
- •59.Емпіричні та теоретичні частоти.
- •60.Критерії узгодження Пірсона та Колмогорова.
- •61.Помилки 1-го і 2-го роду.
- •62.Статистичний критерій.Критична область.
- •63.Дати означення моделі експерименту.
- •64.Дати поняття одно фактичний аналіз.
- •65.Що таке таблиця результатів.
- •66.Загальна дисперсія,між групова та внутрішньо групова дисперсія.
- •67.Загальний метод перевірки впливу фактора на ознаку способом порівняння дисперсії.
- •68.Поняття про функціональна ,статистична і кореляційна залежності.
- •70. Вибірковий коефіцієнт кореляції
- •71. Множина регресії ,множинний коєфіцієнт кореляції та його властивості .
5.Дати означення відносної частоти появи події.
Відносної частотою події А називається відношення числа дослідів, у результаті яких сталася подія А до загального числа дослідів W(A)=m/n
де m – число появ події, А n – загальна кількість випробувань.
6. Дати геометричне та статистичне означення ймовірностей.
Геометричне означення ймовірності. Якщо простір елементарних подій ( можна подати у вигляді деякого геометричного предмета, а множину елементарних подій для подій А – як частину цього геометричного образу, то ймовірність події А визначається як відношення мір цих множин P(A)=((A)/((().При цьому вважається, що попадання в деяку частину геометричного образу пропорційна до міри цієї його частини. Статистичною ймовірністю події А називається відношення кількості m випробувань, в яких подія А відбулась, до загальної кількості виконаних випробувань n: W(A)= m /n. Знаходження статистичної ймовірності пов’язане з проведенням n випробувань, тому вона називається ще частістю, або відносною частотою, події.
7.Дати визначення умовної ймовірності.
Умовна ймовірність та її властивості.
Імовірність
події A,
визначена за умови, що подія В
відбулася, називається умовною
і позначається P(A/B).
P(A/B)=
P(AB)
/ P(B),
P(B)
0.
Властивості :
Якщо
,
то умовна ймовірність, строго кажучи,
не визначена. Проте іноді умовляються
вважати її в цьому випадку рівною нулю
.
Умовна ймовірність є ймовірністю, тобто функція
,
задана формулою
задовольняє всім аксіомам імовірнісної міри.
8.Формула множення ймовірностей для залежних та незалежних подій.
Якщо випадкові події А та В сумісні, то імовірність їх об’єднання дорівнює сумі їх імовірностей без імовірності їх сумісної появи .
Р(А U В) = Р(А) + Р(В) – Р(А·В)
Якщо події А та В незалежні
Р(А U В) = Р(А) + Р(В) – Р(А) · Р(В)
Якщо події А та В залежні
Р(А U В) = Р(А) + Р(В) – Р(А) · РА(В)
9.Формула для обчислення появи хоча б однієї події.
Якщо випадкові події А1, А2,…,Аnпопарно несумісні, то імовірність появи хоча б однієї з цих подій дорівнює сумі їх імовірностей.
) = Р(А1)
+ Р(А2)+
… +Р(Аn).
10. Формула повної ймовірності
Якщо
випадково подія А
може настати лише сумісно з однією із
несумісних між собою подій В1,
В2,
…, Вn,
що утворюють повну групу, тоді імовірність
події а обчислюється за формулою:
Р(А)=
11.Формула Баєса.
Вона використовується, коли подія F, яка може настати тільки з однією із гіпотез А1, А2, … , Аn, що утворюють повну групу подій, відбулась і необхідно зробити кількісну переоцінку апріорних імовірностей цих гіпотез Р(А1), Р(А2), … , Р(Аn), відомих до випробування, тобтопотрібно знайти апостеріорні (після досліду) умовні імовірності гіпотез РF(А1), РF(А2), … , РF(Аn)
Pf (Ai)
=
12.Означення експерименту за схемою Бернуллі
Проводяться n дослідів, у кожному з яких може настати певна подія («успіх») з ймовірністю p (або не настати — «неуспіх» — q = 1 — p). Задача — знайти ймовірність отримати k успіхів у досліді.
Розв'язок:
Кількість успіхів — випадкова величина, що має розподіл Бернуллі.
Отже,
поставивши у відповідність кожній
події
числове
значення
(3),
ми задаємо ймовірність
.
Побудований простір
,
де Ω — прочтір елементарних подій,
визначений рівністю (1),
—
σ-алгебра, визначена рівністю (2), P
— ймовірність,
визначена рівністю (3), називається схемою
Бернуллі для
n випробувань.
Набір
чисел
називається біноміальним
розподілом.
Властивості.
Нехай
p —
ймовірність успіху в схемі Бернуллі,
q=1-p.Тоді
найімовірнішою серед подій
є
подія
,
де
можна
знайти з нерівності
.
