19. Періодична та безперервна стерилізації поживних середовищ

Вибір оптимального способу стерилізації залежить від гетерогенного стану середовища(біохімічні властивості), його фізико-хімічні властивості, якісним та кількісним складами. За наявності в середовищі цукрів, що редукують, та вільних амінокислот, стерилізацію вуглеводів та амінокислот ведуть окремо, щоб запобігти втраті цукрів.

Стерилізацію різних поживних середовищ ведуть двома способами:

• періодичний;

• безперервний.

Періодичний спосіб використовують при роботі з невеликими об’єктами (лабораторний ферментер).

Етапи періодичного способу стерилізації:

• стерилізація ферментера і всіх комунікацій гострим або глухим паром;

• залив підігрітого гомогенізованого середовища;

• нагрівання середовища до температури стерилізації;

• витримування при цій температурі часу;

• охолодження культури до температури культивування.

Цей спосіб є достатньо тривалим, тому для запобігання суттєвих змін у складі середовища процес ведуть за надлишкового тиску 0,05-0,1МПа та температури 110-120С протягом 1-1,5 години з моменту досягнення температури стерилізації.

Недоліки періодичної стерилізації:

• малоефективний;

• тривала термічна обробка приводить до розкладання і зміни ряду гомогенності середовища;

• значні енергетичні затрати та витрата води.

Безперервний спосіб стерилізації.

Цей спосіб стерилізації передбачає більш високі температури і менший час витримки(температура 140-145С за 1-10 хвилин).

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

20. Одержання посівного матеріалу для поверхневого та глибинного культивування. Музейні культури, робочі партії штамів-продуцентів

Для глибинного культивування:

Для засіву у виробництві середовищ при глибинному культивуванні посівний матеріал також готують глибинним способом. Вид посівного матеріалу залежить від продуцента% для грибів і актиноміцетів – міцеліальна маса; для бактерій – молода культура, яка спороносить.

При отриманні посівного матеріалу виділяють наступні етапи:

• відновлення вихідної культури на агаризованому середовищі;

• вирощування культури на рідкому середовищі, в колбах і на поличках;

• культивування продуцента в малому, а за потребою в великому інокуляторі.

Посівна доза при засіянні для глибинного культивування становить 1-25% від цього об’єму ферментера, інокулятора. Тому кількість стадій та об’єм інокуляторів визначають тільки виробничі потужності підприємства та нормою витрат поживного матеріалу для даного культивування. Готовий посівний матеріал одразу ж передають у виробництво. Якщо виникли якісь непередбачені умови, то посівний матеріал безпосередньо в інокуляторі охолоджують до температури 8-10С, проте зберігається не більше 2-3 годин, оскільки в подальшому його якість погіршується. Посівний матеріал вважається активним, якщо він забезпечує тривалість культивування, на виробничому середовищі і досягнення максимального цільового продукту в зазначений термін.

При глибинному культивуванні за невеликих об’ємів виробництв підготовку і стерилізацію здійснюють в одному приміщенні. На великих підприємствах цех підготовки посівного матеріалу ізолюють від інших для запобігання не стерильності та інфікування сировини.

Методи приготування поживних середовищ різні і залежать від складу компонентів середовища.

При поверхневому культивуванні:

Починаючи з моменту засіву охолодження, стерилізація поживного середовища може здійснювати за період стерилізації безпосередньо в стерилізаторі в охолоджуване середовище. За неприривної стерилізації середовище засівають в окремому відділенні, традиційним є кюветний спосіб. Він передбачає значну частку ручної праці та значних виробничих площ. Є можливим вирощування на механізованих установках, недолік яких складність видалення інфікованих кюветів без зупинки.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------