- •1. Основні етапи виникнення та розвитку промислової біотехнології.
- •2. Сфери використання біосинтетичного потенціалу живих клітин. Галузі застосування біотехнологічної продукції.
- •3. Біотехнологічна промисловість на Україні. Промислові підприємства галузі.
- •4. Основні типи підприємств біотехнологічної промисловості. Принципи створення біотехнології.
- •7. Поняття поживного середовища. Принципи створення поживних середовищ, вимоги до компонентів.
- •9. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на життєдіяльність та біосинтетичну здатність живих клітин.
- •10. Поняття “асептика”, “стерильність”. Вплив сторонньої мікрофлори на ефективність біосинтезу.
- •11. Способи інактивації мікроорганізмів
- •13.Стадія підготовки персоналу
- •14. Підготовка миючих та дезинфікуючих засобів
- •15.Підготовка технологічних приміщень. Обробка виробничих поверхонь та приміщень
- •16. Підготовка, мийка та стерилізація обладнання та комунікацій
- •17. Приготування композицій поживних компонентів та їх зберігання
- •18. Приготування поживних середовищ для виробничого біосинтезу
- •19. Періодична та безперервна стерилізації поживних середовищ
- •20. Одержання посівного матеріалу для поверхневого та глибинного культивування. Музейні культури, робочі партії штамів-продуцентів
- •21. Класи чистоти виробничих приміщень. Методи очищення та стерилізації повітря для біосинтезу та технологічних приміщень.
- •22.Технологічна схема отримання очищеного повітря.
- •23. Поверхневий та глибинний способи культивування мікроорганізмів. Особливості, переваги, недоліки при отриманні окремих біологічно активних речовин.
- •24. Періодичний та безперервний процеси біосинтезу. Особливості, переваги, недоліки при отриманні окремих біологічно активних речовин.
- •26. Піноутворення та його роль в біотехнологічній промисловості. Методи піногасіння.
- •27. Виділення і очистка продуктів біосинтезу:
- •28. Методи концентрування, розділення твердої та рідкої фаз, методи дезінтеграції клітин.
- •29. Мембранні, баромембранні та адсорбційні методи очистки.
- •30. Способи сушки продуктів. Вакуум-висушування, розпорошувальна та ліофільна сушка.
- •32.Контроль у біотехнологічних виробництвах
- •33.Характеристика промислових стоків і водоймищ приймачів. Методи очистки стічних вод та викидів підприємств мікробіологічної промисловості:механічні, фізико-хімічні, біологічні:
- •34.Особливості технології отримання органічних кислот, на прикладі лимонної кислоти
- •35. Схеми очищення: локальні, загальні, централізовані. Аеробні та анаеробні способи біологічної очистки стоків
- •36, Особливості технології отримання етанолу. Технологічні принципи.
- •38, Виробництво вітаміну в2. Основні продуценти, особливості виробництва та виділення продукту.
- •40, Технічна біоенергетика. Отримання паливних матеріалів в процесі біологічної переробки відходів. Сировина, технологічні принципи.
- •42, Особливості технології отримання антибіотиків мікробним синтезом не медичного призначення.
42, Особливості технології отримання антибіотиків мікробним синтезом не медичного призначення.
При виробництві антибіотиків на працюючих можуть впливати пари розчинників, нагрівний мікроклімат, високочастотний шум.
Виробництво високоферментних препаратів мікробіологічного синтезу, зокрема протеаз, амілази, фосфатози, ліпази тощо, супроводжується забрудненням повітря робочої зони їх аерозолями, що може призводити до подразнення слизових оболонок органів дихання та шкіри, дестабілізації організму.
Одним із продуктів мікробіологічного синтезу є білково-вітамінний концентрат (БВК), який знайшов широке застосування в сільськогосподарському виробництві, зокрема у тваринництві. До складу БВК входить білок (біля 60 %), який містить незамінні амінокислоти: лізин, триптофан, метіонін, вітаміни та мікроелементи. Для виготовлення БВК використовують рідкі очищені парафіни нафти, а також гідролізати відходів деревообробної промисловості, газоподібних вуглеводнів (метан).
Доведено, що сировина та продукція підприємств, на яких використовуються біотехнологічні методи, складають потенційну загрозу не лише здоров'ю робітників, зайнятих на них, а й населенню, яке проживає неподалік заводів. В технологічних процесах отримання БВК використовують слабо вірулентні, слаботоксичні гриби-продуценти, умовно-токсичні для людини, що викликає розвиток інфекційної патології. Разом з тим, при послабленні захисних механізмів неспецифічної резистентності робітників, вони можуть бути причиною захворювань, зокрема алергічних. Тим більше, що тривалий контакт робітників з грибами-продуцентами та препаратами БВК призводить до порушення імунітету, зокрема знижує активність натуральних кілерів, фагоцитів, порушує Т-і В-системи імунітету, пригнічує фагоцитоз.
Для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин та лісу використовуються біологічні методи в основі яких лежить зараження популяції шкідників патогенними для них мікроорганізмами, або застосування мікробів-антагоністів, збудників хвороб рослин, які с не патогенними для людини і тварин. З цією метою застосовують переважно спороутворюючі мікроорганізми та мікроскопічні гриби. При зниженні захисних механізмів, значному надходженні до організму цих бактерій, зокрема псевдомонад, спостерігається дисбіоз кишківника, ураження шкіри, слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, різноманітні алергічні реакції.