
- •1. Основні етапи виникнення та розвитку промислової біотехнології.
- •2. Сфери використання біосинтетичного потенціалу живих клітин. Галузі застосування біотехнологічної продукції.
- •3. Біотехнологічна промисловість на Україні. Промислові підприємства галузі.
- •4. Основні типи підприємств біотехнологічної промисловості. Принципи створення біотехнології.
- •7. Поняття поживного середовища. Принципи створення поживних середовищ, вимоги до компонентів.
- •9. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на життєдіяльність та біосинтетичну здатність живих клітин.
- •10. Поняття “асептика”, “стерильність”. Вплив сторонньої мікрофлори на ефективність біосинтезу.
- •11. Способи інактивації мікроорганізмів
- •13.Стадія підготовки персоналу
- •14. Підготовка миючих та дезинфікуючих засобів
- •15.Підготовка технологічних приміщень. Обробка виробничих поверхонь та приміщень
- •16. Підготовка, мийка та стерилізація обладнання та комунікацій
- •17. Приготування композицій поживних компонентів та їх зберігання
- •18. Приготування поживних середовищ для виробничого біосинтезу
- •19. Періодична та безперервна стерилізації поживних середовищ
- •20. Одержання посівного матеріалу для поверхневого та глибинного культивування. Музейні культури, робочі партії штамів-продуцентів
- •21. Класи чистоти виробничих приміщень. Методи очищення та стерилізації повітря для біосинтезу та технологічних приміщень.
- •22.Технологічна схема отримання очищеного повітря.
- •23. Поверхневий та глибинний способи культивування мікроорганізмів. Особливості, переваги, недоліки при отриманні окремих біологічно активних речовин.
- •24. Періодичний та безперервний процеси біосинтезу. Особливості, переваги, недоліки при отриманні окремих біологічно активних речовин.
- •26. Піноутворення та його роль в біотехнологічній промисловості. Методи піногасіння.
- •27. Виділення і очистка продуктів біосинтезу:
- •28. Методи концентрування, розділення твердої та рідкої фаз, методи дезінтеграції клітин.
- •29. Мембранні, баромембранні та адсорбційні методи очистки.
- •30. Способи сушки продуктів. Вакуум-висушування, розпорошувальна та ліофільна сушка.
- •32.Контроль у біотехнологічних виробництвах
- •33.Характеристика промислових стоків і водоймищ приймачів. Методи очистки стічних вод та викидів підприємств мікробіологічної промисловості:механічні, фізико-хімічні, біологічні:
- •34.Особливості технології отримання органічних кислот, на прикладі лимонної кислоти
- •35. Схеми очищення: локальні, загальні, централізовані. Аеробні та анаеробні способи біологічної очистки стоків
- •36, Особливості технології отримання етанолу. Технологічні принципи.
- •38, Виробництво вітаміну в2. Основні продуценти, особливості виробництва та виділення продукту.
- •40, Технічна біоенергетика. Отримання паливних матеріалів в процесі біологічної переробки відходів. Сировина, технологічні принципи.
- •42, Особливості технології отримання антибіотиків мікробним синтезом не медичного призначення.
40, Технічна біоенергетика. Отримання паливних матеріалів в процесі біологічної переробки відходів. Сировина, технологічні принципи.
Отримання енергії
На Землі з кожним роком все більшою проблемою є тепловий ефект – парниковий. Земля отримує 5*109 кал/рік тепла, а людина споживає 1/20000 частину тепла Сонця, що потребує. Це співвідношення є основою для розвитку отримання енергії Сонця, оскільки запаси Землі з часом вичерпаються (через 40-50 рр запаси нафти і газу будуть вичерпані, а 200 років – межа вичерпання всіх ресурсів). Енергію також накопичують рослини, трансформуючи енергію сонця в енергію біохімічних зв’язків. Сонячні батареї не є продуктом біотехнології.
Джерела енергії отримані біотехнологічним шляхом:
Біогаз – в основі його є метан (СН4 ~70%), утворюється при анаеробній переробці відходів і біомаси, рідке паливо (етиловий спирт і його суміші), молекулярний водень (є абсолютним паливом, бо має 100% ККД при використанні – утворюється як супутній продукт при біотрансформації субстратів бактеріями р. Acetobacter).
Біогаз:
Це газ, який складається із ±70 % метану, 30 % вуглекислого газу, а також домішки (декілька відсотків сірководню, водню, азоту). Взагалі біогаз є газом, який утворюється в результаті біологічної переробки відходів, біомаси, різноманітних субстратів. 1 т відходів (рослинної сировини)~600 м3 біогазу, а 1 м3 біогазу~1 кВт/год електроенергії (тобто є в 5 разів дешевше, ніж виробництво керосину і в 2 рази дешевше добування 1 кг вугілля). Дуже поширеним виробництво біогазу було в 30-40 рр в Китаї та Індії, вже в 80 рр в Китаї налічувалось 7 млн невеликих біореакторів в сільській місцевості (в них здійснювалась переробка с/г відходів). Виробництво біогазу є досить поширеним в США при переробці сміття (особливо у великих містах).
Біогаз утворюється при анаеробній переробці відходів в метантенках (органічні речовини перетворюються в метан і вуглекислий газ). Анаеробна деструкція йде в 2 етапи: 1. етап – кислотогенний (зрошування моноцукрів з утворенням летючих жирних кислот, вуглекислого газу і водню) – етап дезамінування і повного розкладу білкових речовин з утворенням аміаку і жирних кислот. Асоціації мікроорганізмів, які при цьому використовують є загальностандарними за деяким виключенням – E. coli, p. Streptococcus, p. Enterobacter. 2. етап – метаногенний (безпосередній синтез метану). Оскільки кількість органічних речовин, які перетворюються в результаті трансформації, є продуктами для попереднього етапу мікроорганізмів, то частина їх переходить в склад цієї біомаси (бактерії р. metanobact., p. metanosarcina, p. metanomonus, p. pseudomonus). Оптимальне значення рН=7-8, вирощування мікроорганізмів як мезофільних так і в термофільних умовах. Об’єми виробництва розпочинаючи від декількох м3 до декількох 1000 м3. Швидкість переробки субстрату в термофільних умовах в 2-3 р. більша, ніж в мезофільних. Декілька м3 субстрату в термофільних умовах перероблюється ~10 діб, а в мезофільних до 30 діб. Такий реактор містить мішалку і та 1 етапі періодично перемішує. Система може працювати в безперервному режимі за рахунок постійного внесення свіжих компонентів. На культури мікроорганізмів може негативно вплинути великий обсяг субстрату – подавляє їх. Мікроорганізми не встигають перероблювати субстрат (в такому випадку асоціації вносять штучно). Також необхідно контролювати рН (оптимальне значення рН для росту метанобактерій – 7-8). Ефективність процесу також залежить від близькості місць утворення сировини. Прикладом ефективного отримання біогазу є переробка сміття (звозиться на сховища біля міст, звалюється у траншеї, борти, об’єми яких можуть сягати декількох тисяч м3. Вся ця маса утрамбовується, замазується по типу глини або заасфальтовується на час процесу бродіння. Для 1 етапу подається повітря та асоціації мікроорганізмів, після цього конструкція герметично закривається і створюються анаеробні умови. Після цього розраховують час культивування, роблять декілька відводів в які вставляють труби по яким газ йде в збірники, а з них до споживача). Використовують в цивілізованих державах, де сміття сортується.
Технічні спирти:
Можуть бути використані як моторне паливо – суміш технічного спирту та бензину (у різних співвідношеннях: 10:90, 20:80 і т. д.). Перевагами такого палива є здешевлення бензину, а також менша шкідливість для мотороавтомобілів. Отримують з відходів рослинної сировини, біомаси мікроорганізмів, відходів біотехнологічних виробництв. До середовища вносять невистаючі компоненти та асоціації мікроорганізмів (дріжджі Sacharomyces, бактерії Clostridium, Zymomonas). В результаті отримують технічний спирт з домішками рослинної сировини. 1 т сировини ~ 200 л технічного етанолу, а також 50 кг біомаси дріжджів, які можуть бути використаними в якості БВК.
Молекулярний водень:
Є найперспективнішим паливом. Майже 100 % переходить в енергію, не забруднюють середовище. Спалювання відбувається в спеціалізованих системах з регенерацією води. Молекулярний водень може зберігатися і транспортуватися, може також трансформуватись в електроенергію. Отримання в результаті біосинтетичного процесу є дуже дорогим, але перспективним є отримання його як побічний продукт при отриманні якогось продукту. Використовують мікроорганізми р. Echerihia, p. Clostridium. Отримують в ацетонобутиловому виробництві, як побічний продукт (2 молекули ацетону, 2 молекули вуглекислого газу та 4 молекули молекулярного водню).
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------