
- •1. Основні етапи виникнення та розвитку промислової біотехнології.
- •2. Сфери використання біосинтетичного потенціалу живих клітин. Галузі застосування біотехнологічної продукції.
- •3. Біотехнологічна промисловість на Україні. Промислові підприємства галузі.
- •4. Основні типи підприємств біотехнологічної промисловості. Принципи створення біотехнології.
- •7. Поняття поживного середовища. Принципи створення поживних середовищ, вимоги до компонентів.
- •9. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на життєдіяльність та біосинтетичну здатність живих клітин.
- •10. Поняття “асептика”, “стерильність”. Вплив сторонньої мікрофлори на ефективність біосинтезу.
- •11. Способи інактивації мікроорганізмів
- •13.Стадія підготовки персоналу
- •14. Підготовка миючих та дезинфікуючих засобів
- •15.Підготовка технологічних приміщень. Обробка виробничих поверхонь та приміщень
- •16. Підготовка, мийка та стерилізація обладнання та комунікацій
- •17. Приготування композицій поживних компонентів та їх зберігання
- •18. Приготування поживних середовищ для виробничого біосинтезу
- •19. Періодична та безперервна стерилізації поживних середовищ
- •20. Одержання посівного матеріалу для поверхневого та глибинного культивування. Музейні культури, робочі партії штамів-продуцентів
- •21. Класи чистоти виробничих приміщень. Методи очищення та стерилізації повітря для біосинтезу та технологічних приміщень.
- •22.Технологічна схема отримання очищеного повітря.
- •23. Поверхневий та глибинний способи культивування мікроорганізмів. Особливості, переваги, недоліки при отриманні окремих біологічно активних речовин.
- •24. Періодичний та безперервний процеси біосинтезу. Особливості, переваги, недоліки при отриманні окремих біологічно активних речовин.
- •26. Піноутворення та його роль в біотехнологічній промисловості. Методи піногасіння.
- •27. Виділення і очистка продуктів біосинтезу:
- •28. Методи концентрування, розділення твердої та рідкої фаз, методи дезінтеграції клітин.
- •29. Мембранні, баромембранні та адсорбційні методи очистки.
- •30. Способи сушки продуктів. Вакуум-висушування, розпорошувальна та ліофільна сушка.
- •32.Контроль у біотехнологічних виробництвах
- •33.Характеристика промислових стоків і водоймищ приймачів. Методи очистки стічних вод та викидів підприємств мікробіологічної промисловості:механічні, фізико-хімічні, біологічні:
- •34.Особливості технології отримання органічних кислот, на прикладі лимонної кислоти
- •35. Схеми очищення: локальні, загальні, централізовані. Аеробні та анаеробні способи біологічної очистки стоків
- •36, Особливості технології отримання етанолу. Технологічні принципи.
- •38, Виробництво вітаміну в2. Основні продуценти, особливості виробництва та виділення продукту.
- •40, Технічна біоенергетика. Отримання паливних матеріалів в процесі біологічної переробки відходів. Сировина, технологічні принципи.
- •42, Особливості технології отримання антибіотиків мікробним синтезом не медичного призначення.
29. Мембранні, баромембранні та адсорбційні методи очистки.
Мембранні методи очистки: діаліз та електродіаліз
Розділення речовин за допомогою діалізу основано на селективній проникності мембрани для сполук з різною молекулярною масою. Рушійна сила – різниця концентрацій (по обидві сторони мембрани).
Апарати складаються з хімічних стаканів та діаліз них трубок (целофан або модифікована версія марлін, при чому матеріали мають чітко визначені діаметри пор). Обмеження – термолабільність продукту (оскільки процес є досить тривалим - 5-10 год, доба при охолодженні до +4-+100С) та невеликі об’єми.
Електричний діаліз: апарат складається з 3 секцій (створюється різниця потенціалів). Переваги : процес йде швидше порівняно з діалізом, більш ефективна і швидка очистка розчину, для великих об’ємів. Недоліки: розбавлення в 2-4 рази.
Баромембранні методи очистки:
- мікрофільтрація (dпор=0,1-10 мкм, р=0,1-0,3 МПа) – відділення високомолекулярних сполук, використовують для холодної стерилізації (відділення мікроорганізмів);
- ультрафільтрація (dпор=0,1-10-3 мкм, робочий тиск 1-3 МПа, співвідношення пор і матеріалу 50%:50%, чим менше діаметр пор, тим менше це співвідношення).
- метод зворотного осмосу (dпор=10-3-10-4 мкм, робочий тиск р=5-7 МПа, тобто робочий тиск вище, ніж осмотичний тиск розчину, який очищуємо – процес продавлювання не розчиненої речовини в розчини, а води. За межі мембрани виходить вода, а концентрований розчин залишається над мембраною. Метод зворотного осмосу – це метод концентрування розчину, вода має бути максимальної ступені чистоти, неможливо використовувати для розділення речовини в розчині, бо це є тонке концентрування, отримаємо моноречовину причому із високо очищеного розчину: 10-100 м3/добу. Очистка відбувається в різних об’ємах, чим більше об’єм тим краще.)
Матеріали за природою схожі, різниця – в діаметрах пор. Використовують похідні целюлози (ацетат целюлози, етилцелюлоза), різноманітні полімери, поліефірсульфоїдні матеріали, сульфоїдні, керамічні паперові (багатошаровий картон, спресований папір). Характеристика матеріалів – НММВ (номінальна молекулярна маса, що відсікається). Принцип вибору матеріалу – за розміром часток, що хочемо відділити, та що в послідуючому будемо очищати. Метод фінішної стерилізації (співвідношення пор до матеріалу 20%:80%) – перед сушкою (коли залишився рідкий продукт).
Адсорбційні методи очистки: останні, найбільш тонкі методи очистки (після отримання моно речовини – можна сконцентрувати, висушити і розливати очищений продукт). Висока ступінь очистки. До цих методів надходить досить очищений продукт (містить 2-3 компоненти близької молекулярної маси). Процес адсорбції відбувається на носіях – гелі фосфату кальцію (адсорбенти), Al(OH)3, афінні сорбенти (високо специфічні до даної речовини).
3 основні методи:
- іонообмінна хроматографія;
- афінна хроматографія;
- гель фільтрація.
Загальний принцип: є основний робочий елемент – колонка (скляний циліндр), який набивається адсорбентом, та розчин, який пропускають через колонку, внаслідок чого відбувається закріплення речовини на адсорбенті, а ссе інше йде вниз. Далі йде відмивання від адсорбенту цільової речовини.
Іонообмінна хроматографія: білки утримуються на поверхні адсорбенту за допомогою електростатичних сил заряджених груп молекул білку і адсорбенту. В якості адсорбенту використовують целюлозу, карбоксиметилцелюлозу й інші модифікації целюлози. В якості буферу – еліомер, який розриває ці іонні зв’язки та на 2 ступені відбувається відмивання і збирання в окрему фракцію продукту.
Афінна хроматографія: адсорбент містить в своїй структурі специфічний ліганд – хімічну групу, яка специфічно зв’язує лише молекули нашого продукту.
Гель фільтрація: молекулярна маса продукту менше сітки і проходить транзитом, тобто відбувається відділення за молекулярною масою.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------