
- •1. Основні етапи виникнення та розвитку промислової біотехнології.
- •2. Сфери використання біосинтетичного потенціалу живих клітин. Галузі застосування біотехнологічної продукції.
- •3. Біотехнологічна промисловість на Україні. Промислові підприємства галузі.
- •4. Основні типи підприємств біотехнологічної промисловості. Принципи створення біотехнології.
- •7. Поняття поживного середовища. Принципи створення поживних середовищ, вимоги до компонентів.
- •9. Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на життєдіяльність та біосинтетичну здатність живих клітин.
- •10. Поняття “асептика”, “стерильність”. Вплив сторонньої мікрофлори на ефективність біосинтезу.
- •11. Способи інактивації мікроорганізмів
- •13.Стадія підготовки персоналу
- •14. Підготовка миючих та дезинфікуючих засобів
- •15.Підготовка технологічних приміщень. Обробка виробничих поверхонь та приміщень
- •16. Підготовка, мийка та стерилізація обладнання та комунікацій
- •17. Приготування композицій поживних компонентів та їх зберігання
- •18. Приготування поживних середовищ для виробничого біосинтезу
- •19. Періодична та безперервна стерилізації поживних середовищ
- •20. Одержання посівного матеріалу для поверхневого та глибинного культивування. Музейні культури, робочі партії штамів-продуцентів
- •21. Класи чистоти виробничих приміщень. Методи очищення та стерилізації повітря для біосинтезу та технологічних приміщень.
- •22.Технологічна схема отримання очищеного повітря.
- •23. Поверхневий та глибинний способи культивування мікроорганізмів. Особливості, переваги, недоліки при отриманні окремих біологічно активних речовин.
- •24. Періодичний та безперервний процеси біосинтезу. Особливості, переваги, недоліки при отриманні окремих біологічно активних речовин.
- •26. Піноутворення та його роль в біотехнологічній промисловості. Методи піногасіння.
- •27. Виділення і очистка продуктів біосинтезу:
- •28. Методи концентрування, розділення твердої та рідкої фаз, методи дезінтеграції клітин.
- •29. Мембранні, баромембранні та адсорбційні методи очистки.
- •30. Способи сушки продуктів. Вакуум-висушування, розпорошувальна та ліофільна сушка.
- •32.Контроль у біотехнологічних виробництвах
- •33.Характеристика промислових стоків і водоймищ приймачів. Методи очистки стічних вод та викидів підприємств мікробіологічної промисловості:механічні, фізико-хімічні, біологічні:
- •34.Особливості технології отримання органічних кислот, на прикладі лимонної кислоти
- •35. Схеми очищення: локальні, загальні, централізовані. Аеробні та анаеробні способи біологічної очистки стоків
- •36, Особливості технології отримання етанолу. Технологічні принципи.
- •38, Виробництво вітаміну в2. Основні продуценти, особливості виробництва та виділення продукту.
- •40, Технічна біоенергетика. Отримання паливних матеріалів в процесі біологічної переробки відходів. Сировина, технологічні принципи.
- •42, Особливості технології отримання антибіотиків мікробним синтезом не медичного призначення.
26. Піноутворення та його роль в біотехнологічній промисловості. Методи піногасіння.
Оскільки утворення надлишкової піни і заповнення її по кришку є небажаною, бо можуть призводити до намокання фільтрів, що очищають повітря, порушувати умови герметичності та стерильності процесу.
піна дисперсна система, що складається з газу, що є дисперсною фазою і рідини, що є дисперсійним середовищем. Розрізняють сухі і вологі піни. 200-1000 – сухі піни, 1-10 – вологі.
Піни, що утворилися в процесі культивування – вологі, кількість газу мала, більш стабільні і стійкі. На стадіях розробки технологічних досліджень характеризують поживне середовище.
Методи піногасіння: Фізико-хімічні; механічні; аеродинамічні акустичні електричні технологічні
Хімічні: внесення в поживне середовище хімічних речовин, які зв’язують компоненти середовища, які призводять до підвищеного піноутворення або послаблюють пінні плівки.
Вимоги до таких речовин – швидко руйнувати піну або попереджати її утворення, мати поверхневу активність вищу, ніж спінюючи речовини, мати мінімальну розчинність в самому середовищі і паралельно з цим високу розтікаючу здатність по поверхні рідини, ці речовини повинні бути нетоксичними і не бактерицидними; повинні бути інертними до продукту, що синтезується (не взаємодіяти з ним) та бути економічними.
Такі речовини бувають природні (рослинні масла – соняшникове, соєве, арахісове, тваринні жири)
Фізичні: менш поширені, використовують при екстреному застосуванні. Гасіння або руйнування піни струменем гострої пари (на поверхню середовища)- термічне ; гасіння струменем рідини (розбивання); ультразвукові коливання для невеликих об’ємів апарату і піни- акустичні; теоретично – при подачі секундного електричного заряду піна зруйнується- електричні. Обмеження – температурний режим (надалі необхідно понижати температуру) і т. д.
Механічні: встановлення на верхній частині вала мішалки конструкцій, які механічно руйнують піну, якщо вона піднімається (по типу сепаратора – пакет тарілок 5-15 шт. з проміжком одна від одної 1 см, піна піднімаючись кондиціонується і опускається вниз).
Комбіновані: використовують в певних ферментерах або при певному культивуванні. Наприклад поєднання механічних і хімічних методів (на початку вносять мінімальну кількість піногасника + перемішують за допомогою мішалки, а в подальшому змінюють режими перемішування). Також 1. аерація культури може відбуватися дробно (частинами), з проміжками, 2. підвищення вмісту кисню в повітрі, що подається, 3. можна знизити режим стерилізації – як наслідок менше спінення поживного середовища та культуральної рідини.
В усіх виробництвах використовують автоматичні системи піногасіння. На різних рівнях розташовані датчики (внесення хімічного піногасника, фізичних або механічних впливів, вимкнення мішалки, аерації, а талі тиском гаситься).
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
27. Виділення і очистка продуктів біосинтезу:
Культуральна рідина складається з цільового продукту + залишки поживного середовища + сторонні метаболіти клітини.
Для виділення і очистки необхідний певний набір методів. Вибір їх залежить від таких факторів:
1. фізико – хімічні властивості культуральної рідини (густина залежить від продуценту, в’язкість);
2. властивості продукту (термостійкість, хімічна стійкість, хімічна модифікація);
3. вимоги до кінцевої форми продукту (агрегатний стан, форма та ступінь чистоти – кормовий продукт (найменш очищений), технічний продукт (для промислових або сільськогосподарських), технічний більш очищений (для аналізу, харчова промисловість), медичний продукт);
4. технологічний і техніко – економічний показники методів очистки (енергоємність. Продуктивність, технологічність використання).
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------