83. Особливості здійснення валютних операцій в Україні.

1) валютні відносини складаються в сфері фінансової діяль-

ності держави, яка чітко регламентує порядок утворення і ви-

користання централізованих і децентралізованих валютних

фондів;

2) безпосереднім приводом для виникнення валютних відно-

син є здійснювана державою планова діяльність з утворення і

використання необхідних валютних фондів. Ці фонди за своїм

змістом є грошовими, але специфічною для них є та риса, що

роль грошей у цих відносинах відіграють валютні цінності;

3) об'єктом валютних відносин є валютні цінності, що є

засобом платежу в міжнародних розрахунках, або ті, що мо-

жуть бути сурогатом таких розрахункових засобів, тобто гроші.

Це стосується і зобов'язань, пов'язаних з утворенням і викори-

станням валютних фондів;

4) особливість валютних відносин владно-майнового харак-

теру полягає в еквівалентному, тобто двосторонньому русі грошової та товарної форм між суб'єктами. В цих відносинах відбувається не перерозподіл вартості, а перерозподіл частини грошових коштів, за допомогою яких можливі міжнародний обмін,та фінансове співробітництво;

5) валютні відносини регулюються не тільки нормами фінан-

сового, але й інших, перш за все цивільного, галузей права,

тобто є комплексними. Але юридичні норми, що їх регулюють,складають окремий інститут фінансового права, оскільки відзначаються особливим об'єктом, методом та принципами правового регулювання, а також значимістю для суспільного життя.

84. Правовий режим функціонування валютних фондів і валютних резервів Україні.

ПРАВЛІННЯ НБУ П О С Т А Н О В А

Про Офіційний валютний резерв та валютні операції Національного банку України в 1994 році

Національний банк України згідно з чинним законодавством створює Офіційний валютний резерв для втручання в операції на валютному ринку з метою впливу у визначеному напрямі на курс національної валюти до іноземних валют шляхом купівлі-продажу іноземної валюти.

2. Головна мета інтервенцій Національного банку України на валютному ринку - попередження надмірних коливань валютного курсу і пом'якшення негативних наслідків від зміни курсу для економіки України.

3. За наявністю відповідної угоди між країнами колишнього СРСР Офіційні валютні резерви можуть використовуватись для захисту валютних курсів валют партнерів згідно з домовленістю. В.р.- запаси чужоземної валюти, а також золота, які є в розпорядженні урядового органу або центрального банку держави, транснаціональних чи міжнародних компаній і використовуються для міжнародних розрахунків та платежів.

В.ф.- фонди іноз. валюти, що є у розпорядженні д-ви, міністерств і відомств, місц. рад, банків та ін. підприємств, установ і організацій, банків. Всі вони входять до фін. системи України. Основним, зокрема, є Державний В. ф. Його формує КМ України за рахунок коштів Держ. бюджету України у межах сум видатків, затверджених ВР України.

Державний В. ф. утворюється шляхом купівлі валютних цінностей на міжбанк. валютному ринку України або за погодженням з НБУ - на міжнар. валют, ринку шляхом отримання кредитів в іноз. валюті в межах затвердженого ВР України ліміту зовн. держ. боргу України, а також за рахунок ін. надходжень, передбачених чинним законодавством. КМ України є розпорядником Державного В. ф. України. Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1991) запроваджено обов'язковий розподіл виручки в іноз. валюті від зовнішньоекон. діяльності між В. ф. суб'єктів цієї діяльності, Державним В. ф. України та В. ф. місц. рад. Обов'язковому розподілу підлягає виручка в іноземній валюті від зовнішньоекон. діяльності всіх її суб'єктів, які мають пост, місцеперебування або пост, місце проживання на тер. України. Суб'єкти зовнішньоекон. діяльності зобов'язані передавати державі частину заг. суми виручки в іноземній валюті, отриманої ними в результаті цієї діяльності, за стабільними п'ятирічними нормативами. Останні встановлюються ВР України за поданням КМ України залежно від виду експорт, товару і є однаковими для усіх суб'єктів зовнішньоекон. діяльності незалежно від форм власності та організації господарювання. Якщо територія, на якій суб'єкт зовнішньоекон. діяльності постійно знаходиться або проживає, підпорядкована кільком місц. радам, то суб'єкт зовнішньоекон. діяльності, передає 2/3 суми, призначеної для розподілу у В. ф. місц. ради базового рівня і 1/3 — у В. ф. вищестоящої місц. ради. За кошти, що передаються у Державний В. ф. України, В. ф. місц. рад, суб'єкти зовнішньоекон. діяльності отримують з відповідного бюджету компенсацію у діючій на тер. України валюті за спеціально встановленим НБУ курсом, який чинний на момент надходження валют, коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекон. діяльності. У постанові ВР «Про формування валютних фондів України» (1992) та внесених до неї змінах передбачено податковий принцип розподілу виручки в іноз. валюті, порядок визначення суми оподаткованої виручки та розміри ставок податку до Державного В. ф. України.