- •Фінансова діяльність держави: поняття, принципи.
- •Поняття «фінанси». Фінансова політика держави.
- •Державні фінанси: склад і структура.
- •Система фінансових органів України.
- •Фінансова система держави.
- •Поняття, види та структура фінансово-правових норм.
- •Джерела фінансового права.
- •Фінансово-правові відносини: особливості, структура.
- •Фінансовий контроль: поняття, види.
- •Методи, суб’єкти і форми фінансового контролю.
- •Організація і органи фінансового контролю.
- •Види аудита.
- •Правовий статус аудитора. Зміст аудиторських послуг.
- •Правовий статус Аудиторської палати.
- •Механізм організації та проведення аудита. Аудиторський висновок.
- •Ревізія як метод документального контролю. Види ревізій.
- •Контрольні функції МініфінУкраїни щодо здійснення фінансового контролю.
- •Повноваження Державної податкової адміністрації України, податкової міліції щодо здійснення фінансового контролю.
- •Контрольні функції Національного банку України.
- •Бюджет як економічна, правова категорія, її матеріальний зміст.
- •Бюджетна система України.
- •Види бюджетно-правових норм. Бюджетно-правові відносини.
- •Система бюджетного законодавства.
- •Принципи бюджетної системи України.
- •Поняття бюджетного устрою та бюджетної системи України.
- •Бюджетна класифікація: поняття, характеристика, структура.
- •30.Класифікації доходів і видатків бюджету за бюджетною класифікацією України.
- •Методи бюджетного регулювання.
- •Поняття і зміст бюджетних трансфертів.
- •Бюджетний процес: поняття, зміст, стадії.
- •Повноваження основних учасників бюджетно-процесуальних правовідносин.
- •Процедура розгляду і прийняття державного бюджету України.
- •Виконання затвердженого бюджету.
- •Звітність про виконання бюджету.
- •Поняття і система державних доходів.
- •Система місцевих доходів.
- •Поняття податку. Особливості правового регулювання.
- •Співвідношення категорій «податок», «збір», «мито».
- •Ознаки, функції та принципи податку.
- •1. Залежно від платника:
- •2. Залежно від форми обкладання.
- •Загальна характеристика податкового права як інституту фінансового права.
- •Елементи податкового механізму.
- •Система оподаткування і система податкових органів в Україні.
- •Загальна характеристика методів оподаткування. Спрощена система оподаткування.
- •Система податків в Україні.
- •Податки з доходів фізичних осіб.
- •Загальна характеристика податків, що їх сплачують фізичні та юридичні особи.
- •Загальна характеристика податку на додану вартість.
- •Особливості оподаткування акцизним податком.
- •Поняття державного кредиту: особливості правового регулювання.
- •Державний борг: поняття, структура, види і форми.
- •Державні позики: поняття, характеристика, класифікація.
- •Поняття страхування. Суб'єкти та об’єкти страхових правовідносин.
- •Поняття, види та особливості державного обовязкове страхування в Україні.
- •Система загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні.
- •Система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні та її особливості.
- •Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні.
- •Поняття банківської системи.
- •61. Правовий статус Національного банку України та його керівних органів.
- •62. Повноваження Національного банку України у фінансово-кредитній сфері.
- •63. Види банків (за законодавством України). Класифікація комерційних банків.
- •64. Поняття банківської діяльності. Основні функції та операції банків.
- •65. Порядок створення та державної реєстрації банків.
- •66. Порядок ліцензування банківської діяльності.
- •67. Особливості реорганізації банків.
- •69. Організація банківського нагляду.
- •70. Загальна характеристика застосування Національним банком України заходів впливу до банків за порушення банківського законодавства.
- •71. Поняття грошей, грошової системи та грошового обігу.
- •72. Поняття і принципи безготівкових розрахунків.
- •73. Правове регулювання відкриття й використання банківських рахунків.
- •74. Порядок відкриття рахунків в іноземних банках.
- •75. Особливості розрахунків із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень і платіжної вимоги.
- •76. Порядок організації готівкових розрахунків.
- •77. Акредитив як форма розрахунків. Види акредитивів. Особливості правового регулювання відкриття акредитива.
- •78. Банківська платіжна картка: поняття, види.
- •80. Валютні правовідносини: поняття, види, структура.
- •81. Поняття валюти України. Поняття іноземної валюти.
- •82. Зміст валютної політики та валютного регулювання в Україні.
- •83. Особливості здійснення валютних операцій в Україні.
- •84. Правовий режим функціонування валютних фондів і валютних резервів Україні.
- •85. Поняття й функції валютного контролю.
- •86. Система державних органів у сфері валютного регулювання та ко»
- •87. Повноваження Національного банку України у сфері валюті контролю.
- •88. Роль Рахункової палати та Кабінету міністрів України у валютному регулюванні.
- •89. Контрольні повноваження Міністерства фінансів України у сфері валютного регулювання.
- •90. Фінансові правопорушення, передбачені валютним законодавством. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
77. Акредитив як форма розрахунків. Види акредитивів. Особливості правового регулювання відкриття акредитива.
Аккредитивы используются как форма расчётов в торговой сделке, наряду с авансом, инкассо и открытым счётом (или оплатой по факту).
Види:
Авізований — акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку, щоб повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без зобов'язання з боку авізуючогобанку.
Прямо авізований — акредитив, який банк-емітент направляє безпосередньо бенефіціарові. Така форма авізування має певні незручності: не дає змоги контролювати справжність акредитива й ускладнює процес з’ясування платоспроможності банку-емітента.
Грошовий — видається банком своєму клієнтові на право одержання повної зазначеної в ньому суми або окремими частками в інших банках протягом визначеного часу.
Акредитив з попереднім авізо — акредитив, за яким банк-емітент звертається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб попередньо повідомити бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якого зобов'язання авізуючого банку чи банку-емітента.
Компенсаційний — форма розрахунків за експортно-імпортні операції, за якою у розрахунках за допомогою компенсаційного акредитиву. використовують два акредитиви. Перший (основний) акредитив за дорученням іноземного покупця його банк виставляє бенефіціарові-посереднику. Другий — за дорученням бенефіціара-посередника його банк виставляє бенефіціарові-постачальнику товарів.
Неподільний — акредитив, яким передбачена оплата суми поставок товарів (здебільшого експортних) лише після завершення поставки у повному обсязі, передбаченому угодою (контрактом).
Непокритий — акредитив, оплату за яким у разі тимчасової відсутності у платника коштів гарантує банк-емітент шляхом надання банківського кредиту.
Переказний — акредитив, який може бути переданий для будь-яких розрахунків іншій особі (іншому власнику).
Покритий — акредитив, за яким банк переводить власні кошти платника, що містяться на його рахунку, або наданий йому кредит у розпорядження банку-постачальника.
Поновлюваний — акредитив, який призначається для багатьох почергових платежів при регулярних оплатах товарів стабільному учасникові торговельної угоди — постачальнику товарів, який здійснює поставки товарів з інтервалом, у певні проміжки часу.
Револьверний — акредитив, відповідно до якого оплата за відвантажені товари проводиться почергово за фактом відвантаження (оплачується лише певна частина партії реально відвантаженого товару від загальної суми поставок, передбачених контрактом.
Після укладення угоди і підписання контракту сторонами імпортер дає доручення банку про відкриття акредитива на користь продавця (експортера). У дорученні імпортер просить банк дати постачальнику товару зобов’язання здійснити платіж. Банк виконує це доручення лише тоді, коли акредитиводавець має відповідні активи або кредитну лінію, відкриту в ньому.
Імпортер повинен дуже ретельно сформулювати умови акредитива.
Якщо банк відкрив акредитив, то єдиною умовою для початку виконання його платіжного зобов’язання є подання у строк документів, що відповідають умовам акредитива. Акредитиводавець не може перешкоджати оплаті документів через те, що поставки товару або інші дії бенефіціара, як йому здається, не виконуються відповідно до контракту.