53. Поняття страхування. Суб'єкти та об’єкти страхових правовідносин.

Страхування є економічною категорією, що входить в економічну систему держави. Як і фінансові відносини в цілому, страхування зумовлене рухом грошових засобів у процесі розподілу і перерозподілу грошових доходів та нагромаджень всіх суб'єктів виробництва й обміну. Разом з тим, для страхування характерні економічні відносини, змістом яких є перерозподіл доходів і коштів для нагромадження лише з метою відшкодування матеріальних чи інших втрат (здоров'я, працездатності, тощо). Отже, в основі страхування лежить ймовірний рух грошової форми вартості.

Особливістю страхування є те, що воно передбачає розподіл збитку від настання страхових подій як в територіальному (просторовому) розміщенні, так і в часі. Щоб забезпечити ефективний територіальний перерозподіл страхових коштів на протязі певного часу між застрахованими суб'єктами, необхідне значне залучення учасників на великій території.

Характерною особливістю страхування є поверненість страхових платежів, що внесені у страховий фонд. 

Об’єктами страхування відповідно до Закону України "Про страхування" визначено три групи майнових інтересів: • пов’язані з життям, здоров’ям, працездатністю та додатковою пенсією; • пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном; • пов’язані з відшкодуванням заподіяної шкоди фізичній особі або її майну та юридичній особі. Страховики — фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю з урахуванням особливостей, передбачених Законом "Про страхування", а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками — резидентами України. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

53. Поняття, види та особливості державного обовязкове страхування в Україні.

Обов’язкове державне страхування виступає у формі соціального страхування, що регулюється спеціальним законодавством України, Основами законодавства України про обов’язкове державне страхування та іншими законодавчими актами, які деталізують і роз’яснюють положення Основ. Обов’язкове державне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, які передбачають надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян на випадок хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них умов, через старість та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом виплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел.

Обов’язковому державному соціальному страхуванню підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), у фізичних осіб та на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності;

2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (суб’єкти підприємницької діяльності).

Особи, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, одержують відповідне свідоцтво, яке є єдиним для всіх видів страхування і документом суворої звітності. Порядок видачі і зразок свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджує Кабінет Міністрів України