
- •Фінансова діяльність держави: поняття, принципи.
- •Поняття «фінанси». Фінансова політика держави.
- •Державні фінанси: склад і структура.
- •Система фінансових органів України.
- •Фінансова система держави.
- •Поняття, види та структура фінансово-правових норм.
- •Джерела фінансового права.
- •Фінансово-правові відносини: особливості, структура.
- •Фінансовий контроль: поняття, види.
- •Методи, суб’єкти і форми фінансового контролю.
- •Організація і органи фінансового контролю.
- •Види аудита.
- •Правовий статус аудитора. Зміст аудиторських послуг.
- •Правовий статус Аудиторської палати.
- •Механізм організації та проведення аудита. Аудиторський висновок.
- •Ревізія як метод документального контролю. Види ревізій.
- •Контрольні функції МініфінУкраїни щодо здійснення фінансового контролю.
- •Повноваження Державної податкової адміністрації України, податкової міліції щодо здійснення фінансового контролю.
- •Контрольні функції Національного банку України.
- •Бюджет як економічна, правова категорія, її матеріальний зміст.
- •Бюджетна система України.
- •Види бюджетно-правових норм. Бюджетно-правові відносини.
- •Система бюджетного законодавства.
- •Принципи бюджетної системи України.
- •Поняття бюджетного устрою та бюджетної системи України.
- •Бюджетна класифікація: поняття, характеристика, структура.
- •30.Класифікації доходів і видатків бюджету за бюджетною класифікацією України.
- •Методи бюджетного регулювання.
- •Поняття і зміст бюджетних трансфертів.
- •Бюджетний процес: поняття, зміст, стадії.
- •Повноваження основних учасників бюджетно-процесуальних правовідносин.
- •Процедура розгляду і прийняття державного бюджету України.
- •Виконання затвердженого бюджету.
- •Звітність про виконання бюджету.
- •Поняття і система державних доходів.
- •Система місцевих доходів.
- •Поняття податку. Особливості правового регулювання.
- •Співвідношення категорій «податок», «збір», «мито».
- •Ознаки, функції та принципи податку.
- •1. Залежно від платника:
- •2. Залежно від форми обкладання.
- •Загальна характеристика податкового права як інституту фінансового права.
- •Елементи податкового механізму.
- •Система оподаткування і система податкових органів в Україні.
- •Загальна характеристика методів оподаткування. Спрощена система оподаткування.
- •Система податків в Україні.
- •Податки з доходів фізичних осіб.
- •Загальна характеристика податків, що їх сплачують фізичні та юридичні особи.
- •Загальна характеристика податку на додану вартість.
- •Особливості оподаткування акцизним податком.
- •Поняття державного кредиту: особливості правового регулювання.
- •Державний борг: поняття, структура, види і форми.
- •Державні позики: поняття, характеристика, класифікація.
- •Поняття страхування. Суб'єкти та об’єкти страхових правовідносин.
- •Поняття, види та особливості державного обовязкове страхування в Україні.
- •Система загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні.
- •Система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні та її особливості.
- •Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні.
- •Поняття банківської системи.
- •61. Правовий статус Національного банку України та його керівних органів.
- •62. Повноваження Національного банку України у фінансово-кредитній сфері.
- •63. Види банків (за законодавством України). Класифікація комерційних банків.
- •64. Поняття банківської діяльності. Основні функції та операції банків.
- •65. Порядок створення та державної реєстрації банків.
- •66. Порядок ліцензування банківської діяльності.
- •67. Особливості реорганізації банків.
- •69. Організація банківського нагляду.
- •70. Загальна характеристика застосування Національним банком України заходів впливу до банків за порушення банківського законодавства.
- •71. Поняття грошей, грошової системи та грошового обігу.
- •72. Поняття і принципи безготівкових розрахунків.
- •73. Правове регулювання відкриття й використання банківських рахунків.
- •74. Порядок відкриття рахунків в іноземних банках.
- •75. Особливості розрахунків із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень і платіжної вимоги.
- •76. Порядок організації готівкових розрахунків.
- •77. Акредитив як форма розрахунків. Види акредитивів. Особливості правового регулювання відкриття акредитива.
- •78. Банківська платіжна картка: поняття, види.
- •80. Валютні правовідносини: поняття, види, структура.
- •81. Поняття валюти України. Поняття іноземної валюти.
- •82. Зміст валютної політики та валютного регулювання в Україні.
- •83. Особливості здійснення валютних операцій в Україні.
- •84. Правовий режим функціонування валютних фондів і валютних резервів Україні.
- •85. Поняття й функції валютного контролю.
- •86. Система державних органів у сфері валютного регулювання та ко»
- •87. Повноваження Національного банку України у сфері валюті контролю.
- •88. Роль Рахункової палати та Кабінету міністрів України у валютному регулюванні.
- •89. Контрольні повноваження Міністерства фінансів України у сфері валютного регулювання.
- •90. Фінансові правопорушення, передбачені валютним законодавством. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
Ревізія як метод документального контролю. Види ревізій.
Ревізія – форма документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття нестач, розтрат, привласнень чи крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. Ревізія – це різностороння і перевірка діяльності підприємства для встановлення законності, доцільності й ефективності дій.
На відміну від інших форм контролю, ревізія має чіткий правовий статус, який закріплює межі її поширення, строки проведення, права і обов'язки посадових осіб, порядок оформлення і розгляду результатів. Ревізія є найбільш поширеною формою економічного контролю. А тому судово-слідчі органи з усіх форм економічного контролю застосовують як процесуальний засіб виявлення складу злочину тільки ревізії.
Основні причини необхідності ревізій:
низька свідомість окремих працівників стосовно ощадливості й збереження суспільної власності;
не завжди ефективний попередній і поточний контроль з боку керівників, бухгалтерів і фахівців відповідних галузей діяльності;
недоліки в доборі кадрів матеріально відповідальних осіб неякісна інвентаризація, недосконалість системи матеріальної відповідальності тощо.
За ознакою ревізуючих органів ревізії бувають позавідомчі й внутрішньовідомчі. Позавідомчі ревізії здійснюють органи інших міністерств або відомств: Міністерство економіки, Державний комітет статистики, Антимонопольний комітет тощо. Внутрішньовідомчі ревізії призначаються розпорядженням керівника вищестоящої організації чи установи.
За ознакою повноти перевірки розрізняють ревізії повні й часткові. Повна ревізія охоплює перевіркою всі види фінансово-господарської діяльності підприємства, часткова – лише окремі види діяльності або господарських операцій (касові, розрахункові, товарні, виробничі тощо).
За організаційною ознакою ревізії бувають плановими й позаплановими.
За колом питань, що підлягають перевірці, ревізії бувають наскрізні й тематичні, комплексні й некомплексні.
Наскрізні ревізії проводять для перевірки взаємопов'язаних госпрозрахункових організацій і підприємств.
Тематичні – це ревізії переважно з окремого питання (теми). Вони охоплюють максимальну кількість підприємств (перевірка стану бухгалтерського обліку і фінансової звітності).
Комплексні ревізії включають усі види контролю й охоплюють виробничу та господарсько-фінансову діяльність підприємств, при цьому здійснюються документальна ревізія, економічний аналіз, перевірку оперативної роботи тощо. Такі ревізії проводить бригада, яка складається з ревізорів, бухгалтерів, економістів, менеджерів та інших фахівці.
Некомплексні ревізії проводиться в невеликих за обсягом роботи підприємствах, а також під час часткових ревізій за участю одного чи двох ревізорів.
Повноваження Рахункової палати у сфері фінансового контролю.
Рахункова палата України регулярно інформує Верховну Раду України, її комітети про хід виконання Державного бюджету та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій, а також організовує і проводить оперативний контроль за використанням коштів Державного бюджету за звітний період. Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.
Компетенцією контрольно-рахункових органів є виявлення порушень фінансової дисципліни, вжиття заходів щодо їх припинення та запобігання порушенням законності у фінансовій сфері. Одним із принципів здійснення контролю є принцип плановості.
До складу Рахункової палати входять голова Рахункової палати та члени Рахункової палати: перший заступник і заступник голови, головні контролери та секретар Рахункової палати. Для здійснення своєї діяльності Рахункова палата має апарат, структуру і штатний розпис якого затверджує колегія Рахункової палати за поданням голови Рахункової палати у межах бюджетних коштів, передбачених на її утримання.
Для розгляду питань планування та організації роботи Рахункової палати, методології контрольно-ревізійної діяльності, прийняття колегіальних рішень і підготовки висновків з матеріалів перевірок, ревізій, обстежень та експертиз, а також підготовки звітів та інформаційних повідомлень створено колегію Рахункової палати, до складу якої входять голова Рахункової палати, перший заступник і заступник голови, а також головні контролери — керівники департаментів Рахункової палати, секретар Рахункової палати.
Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою України строком на сім років, з правом призначення на другий строк. Призначення голови Рахункової палати проводиться таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів.
Перший заступник і заступник голови, головні контролери та секретар Рахункової палати призначаються на посаду Верховної Ради України поданням голови Рахункової палати шляхом таємного голосування за списком строком на сім років у порядку, встановленому для призначення голови Рахункової палати.
До єдиної системи органів державного управління фінансами в Україні належать МФУ, МФ АРК, фінансові управління обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, фінансові відділи районних, міських і районних у містах державних адміністрацій, які діють у межах відповідних положень.