Основні вимоги до скорочення слів

1.Скорочувати можна лише ті слова, які однозначно встановлюються за контекстом. Наприклад: акад. - ака­демік, вид-во - видавництво, рр. - роки, р-н - район, мед. -медичний, т. зв. - так званий, ст. - стаття, к-ра -культура.

2.Повторювані терміни рекомендується позначати в конспекті першою великою літерою слів, що входять до їх складу. Наприклад: речення - Р, складне речення -СР, складне синтаксичне ціле - ССЦ, точка зору - ТЗ.

3.У кінці слова, що скорочується, не повинно бути букв на позначення голосних та м'якого знака; корінь слова повинен зберігатися. Наприклад: книжн., газетн.

4.Не скорочуються власні назви.

Зверніть увагу! Основне в конспекті – доцільність і зрозумілість.

5 Хід роботи

5.1 Відповісти на контрольні запитання до практичного заняття.

5.2 Виконати індивідуальні завдання.

6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання

Завдання 1 Прослухайте, законспектуйте текст. Скористайтеся пода-ною нижче пам'яткою.

Едісону і не снилося

Прочитайте ваш конспект і зіставте його з надрукованим. Зверніть увагу на те, чи всі основні положення статті ви зафіксували та чи зрозумілі вам ваші записи.

Пам'ятка Під час конспектування тексту, що сприймається на слух, необхідно:

◘ осмислювати основний зміст тексту;

◘ виділяти змістові частини (інформацію, що стосується однієї мікротеми);

◘ у кожній змістовій частині виділяти ключові слова і фрази;

◘ виокремлювати головну й додаткову інформацію в кожній части-ні;фіксувати головну інформацію в конспекті (основну думку, стисло докази і приклади).

Завдання 2 Прослухайте вдома по радіо чи телевізору висловлювання певної особи і законспектуйте. Підготуйтеся до усного відтворення змісту ви-словлювання (з використанням конспекту).

7 Контрольні запитання

7.1 Що таке конспект?

7.2 Що спільного й відмінного між конспектом почутого і прочитаного?

7.3 З’ясуйте особливості конспектування.

7.4 Назвіть основні вимоги до скорочення слів під час конспектування.

7.5 З’ясуйте, про що слід пам’ятати під час конспектування, що сприймається на слух.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 18 (2 години)

Тема: Розвиток зв’язного мовлення. Конспект прочитаного. Тематичні виписки

1 Мета:

1.1 Навчальна: з’ясувати види мовленнєвої діяльності, види навчальних записів та їх особливості.

1.2 Розвиваюча: розвивати вміння складати тематичні виписки, конспект прочитаного, пам’ять, свідоме ставлення до розвитку українського мистецтва.

1.3 Виховна: виховувати культуру мислення, поведінки тощо.

2 Методичне забезпечення:

2.1 Опорні конспекти.

2.2 Зошит.

2.3 Письмове приладдя.

2.4 Індивідуальні завдання.

3 Література:

3.1 Вороніна В. І. Українська мова: підручник для 10 – 11класів загальноосвітн. навч. закл. / За ред. проф. Чабаненка В. А. – Запоріжжя: Прем’єр, 2005. – 208 с.

3.2 Українська мова: Підруч. для 10 – 11 кл. пік. з укр. та рос. мовами навчання / О.М. Бєляєв та ін. – К.: Освіта, 2001. – 239 с.

4 Теоретичні відомості

У навчальній діяльності дуже часто вдаються до поєднання різних ви-дів мовленнєвої діяльності: аудіювання – письмо (студент одночасно слухає-сприймає та записує: план лекції, диктант тощо), читання – письмо (учень од-ночасно читає та записує: план тексту, реферат тощо).

Записи не тільки зберігають сприйнятий матеріал, а й допомагають йо-го осмислити та засвоїти. З навчальною метою застосовують такі види запи-сів, як план, тези, тематичні виписки, конспект.

План – н айкоротший вид записів. Його пункти – стисле формулювання висвітлених у тексті (лекції, статті, у художньому творі тощо) питань.

Тези – короткий виклад основних думок автора тексту.

Тези передають не зміст, а основні положення тексту в логічній послі-довності, яка забезпечує доведення головної думки. Ця послідовність може не збігатися з послідовністю викладу матеріалу в тексті. Щоб скласти тези, необхідно уважно прочитати текст, обміркувати його зміст, визначити тему й головну думку (ідею) і лише після цього письмово викласти основні поло-ження.

Тематичні виписки роблять відповідно до заздалегідь складеного плану або тез доповіді, реферату тощо. Найчастіше виписки оформлюють у вигляді цитат з точним покликанням на джерело.

Конспект – найбільш розгорнута форма запису. Він обов'язково має відповідати планові тексту. Тому спочатку складають план, а потім, з опорою на цей план, – конспект.

У кожній частині тексту (абзаці, розділі) виділяють основні думки, які фіксують у пунктах плану (деталі опускають). Ці думки розгортають, конкре-тизують у конспекті. Важливий прийом конспектування – змістове «згортан-ня» тексту, тобто його скорочення з обов'язковим зазначенням основних ду-мок. Запорука успішності такого: «згортання» – сформоване вміння перефор-мульовувати думки «своїми словами».

План, тези та конспект можуть бути цитатні, вільні або змішані.

Пам’ятка