5 Хід роботи

5.1 Відповісти на контрольні запитання до практичної роботи.

5.2 Виконати індивідуальні завдання.

6 Індивідуальні завдання для самостійного виконання

Завдання 1 Перепишіть речення і вставте пропущені букви. Підкресліть частки не, ні та поясніть їх правопис.

Завдання 2 Перекладіть текст українською мовою і розкрийте дужки, правильно запишіть частку не зі словами. Поясніть її правопис.

Завдання 3 Напишіть частки не, ні із словами разом чи окремо й

поясніть їх правопис.

Завдання 4 Складіть і запишіть шість речень зі словами, які без не не вживаються. Поясніть їх правопис.

7 Контрольні запитання

7.1 Дайте визначення частки.

7.2 Пригадайте правила,які стосуються написання часток не і ні з окре-мими частинами мови і їхніх форм (займенників, дієслів, дієприкметників, прислівників).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 23 (2 години)

Тема: Складні випадки правопису самостійних частин мови

1 Мета:

1.1 Навчальна: навчити застосовувати набуті знання на практиці.

1.2 Розвиваюча: розвивати вміння знаходити помилки на вивчені правила і виправляти їх..

1.3 Виховна: виховувати любов до української мови, літератури.

2 Методичне забезпечення:

2.1 Опорні конспекти.

2.2 Зошит.

2.3 Письмове приладдя.

2.4 Індивідуальні завдання.

3 Література:

3.1 Ющук І.П. Українська мова. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2002. – 253 с.

3.2 Українська мова. Довідник школяра/ Уклад. О. А. Російська. – Донецьк: ВКФ "БАО", 2001. – 390 с.

4 Теоретичні відомості

Правопис прізвищ, імен та по батькові

Українські прізвища вимовляються і пишуться за пра­вилами вимови та за загальними нормами українського пра­вопису: Литвиненко, Гапоненко, Писаренко, Шевченко, Марченко, Муляр, Назар,Пугач, Солов'яненко, Юрчук.

Ряд прізвищ слов'янського походження в українській мові мають деякі особливості:

1) у російських прізвищах є передається сполученням йо на початку слова та в середині після голосних, а також після твердих приголосних, якщо є у вимові відповідає сполученню йо: Йошов, Йоржик, Водойомов,Воробйов;

2) якщо є означає звук о після м'якого приголосного, то тоді пишеться сполучення ьо: Синьов, Дегтярьов, Пушкарьов, Лавреньов, Треньов;

3) під наголосом після шиплячих ж, ч, ш, щ та ц завжди пишеться о: Чижов, Свящов, Балашов, Лихачов, Лобачов, Кольцов.

У ненаголошеній позиції пишеться є: Горячев, Чебишев, Коришев, Солнцев, Кривенцев, Плющев, Лещев;

4) російська літера е після приголосних передається в українській мові літерою е: Мельник, Вербицький, Александров, Кобзаревич, Леонов, Мошек, Сапек, Гашек, Луспекаєв, Білевич.

Але звук е в російських прізвищах, що відповідає українському і, пере-дається буквою є: Бєлкін, Сєдіна, Пєшковський, Лєшов, Мєстківський;

5) російська літера и в основах прізвищ на початку слова та після приголосних передається літерою і: Іващенко, Івко, Ісаченко, Ісаєв, Іллєнко, Нікітін, Ніколаєв, Фірсова, Бірюков, Лісний, Ліненко.

Після шиплячих ж, ч, ш, щ завжди пишеться и: Живков, Жиловенко, Жигалюк, Чигрін, Чирва, Шишарова, Шишацький, Щиглов, Щипачов;

6) російська літера и у середині слів після голосних, апострофа та м'якого знака передається через ї: Руїн, Воїнович, Ільїн, Переїденко;

7) російський звук ы завжди передається літерою и: Фортали, Черниш, Малишевський, Цимбал, Циганенко, Цвелих, Білих, Куцих;

8) літера и завжди пишеться в прізвищах, утворених від імен та коренів, спільних для української і російської мов: Мироненко, Сидоров, Тихонов, Максимов, Данилов, Григорчук, Виноградов, Винокур;

9) російський суфікс -ев, -еев передається через є після приголосних (крім р та ц): Євсєєв, Патрікєєв, Лаптєв, Пахарев, Каменєв, Гундарев;

10) у префіксі при- завжди пишеться и: Приходько, Присяжнюк, Прилуцький, Пригорілов, Приймаков, Прийденко, Придо­рожній;

11) у суфіксах -ич, -ик пишеться и: Зінкевич, Перепелятник, Рудик;

12) слов'янські прізвища, незалежно від походження, пи­шуться з ь у суфіксах -ськ, -цьк, -зьк: Вишневецький, Пінаєвський, Зелінський.