4. Капітал як економічні відносини.
Капітал як економічні відносини
Таким чином,
капітал
— це не просто гроші, а авансована
вартість, яка в процесі свого руху
приносить більшу вартість від первісно
авансованої. З точки зору політекономічного
розуміння сутності та змісту категорії
«капітал» важливо враховувати, що
перетворення грошових знаків на капітал
передбачає наявність ряду як
техніко-організаційних,
так і соціально-економічних умов. Перша
з них — це
можливість і необхідність власника
потенційного капіталу вступати у
відносини з іншими продуцентами
(виробниками) з приводу купівлі факторів
виробництва. Друга
— це те, що за умов недостатньої наявності
хоча б одного зі згаданих факторів для
організації ефективного виробництва,
він може звернутись до відповідних
ринкових інституцій (банків, інвестиційних
фондів, трастів, лізингових компаній
тощо).
Отже, перетворюючи свої кошти на капітал, його власник вступає в економічні відносини з різними господарюючими суб’єктами, які постачають через ринок необхідні йому товари (послуги), а також з індивідами, які отримують засоби для існування не від власної підприємницької діяльності, а від найманої праці за гроші (відповідну плату). Тобто капітал — це економічна категорія, котра виражає не стільки техніко-організаційні, скільки соціально-економічні відносини. Найрельєфніше вони виявляються у трудових відносинах.
Література
Е.М. Воробьев, А.А.Гриценко, М.Н.Ким. Экономическая теория .-“Фортуна-пресс”, 2000.- 411 с.
О.Ю. Мамедов. Современная экономика.- Ростов н/Д.: “Феникс”, 1998.-672 с.
В.Д. Камаев. Экономическая теория: Учебник.- М.: “ВЛАДОС”, 1998.- 640 с.
Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища шк., 1995. – 471 с.
Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. Кн. 1: Суспільне виробництво. Ринкова економіка / За ред. Ю.В. Ніколенка. - 2-ге вид., прероб. і доп. – К.: Либідь, 1998. – 272 с., та 1994 р. видання.
Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та ін. Основи економічної теорії.- К.: Вища шк., 1994.- 559 с.
Основы экономической теории: Учебник./ Под общ. ред. С.В. Мочерного. – К.: О-во «Знання», КОО, 2000. – 607 с.
Медведев В.А. Политическая экономия, М.: Политиздат, 1990. – 735 с.
Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основы экономики: Учеб. пособие. – К.: Вища шк. – Знання, 1998. – 478 с.
В.В.Селезнев. Основи рыночной экономики.- К.: А.С.К.2000.- 544 с.
О.Ю. Мамедов. Политическая экономия. - Ростов н/Д.: “Феникс”, 1999.-160 с.
Бобров В.Я. Основи ринкової економіки: Підручник. – К.: Либідь, 1995. – 320 с.
Пруссова Л.Г. Экономика в вопросах и ответах. Учебно-методическое пособие. – К.: ООО «УИПК «ЭксОб», 1999. – 320 с.
Пруссова Л.Г. Экономика. Тренінг-курс. Учебно-методическое пособие. – К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 1999. – 632 с.
Райзберг Б.А. Основы экономики: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 408 с.
Рузавин Г.Н., Мартынов В.Т. Курс рыночной экономики. – М.: изд-во “Банки и биржи”, 1995.
Шило Д.Д., Михайлов А.П. Основы рыночной экономики: Экономическая теория: Учеб. пособие [для студентов высш. учебн. заведений]. – К.: Европ. ун-т финансов, информац. систем, менеджмента и бизнеса, 2000. – 248 с.
Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. Кн. 2: Підприємництво,маркетинг, менеджмент. Відтворення в національному та світовому господарстві. / За ред. Ю.В. Ніколенка. - 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1998. – 272 с. та 1994 р. видання.
Чухно А.А., П.С.Єщенко, Г.Н. Климко та ін. Основи економічної теорії.- К.: Вища шк., 2001.-606 с.
Роднікова Т.В. Основи економічної теорії. Навчальний посібник.- К.: 1995.-144с.
Мочерний С.В. Основи економічної теорії. Тести. Задачі. Кроссворди.-К.: 1998,-256 с.
Мочерний С.В. Основи економічних знань: запитання і відповіді.-К.: 1996,-272 с.
Башнянин Г.І. Політична економія.-К.:Ніка-центр, 2000.-527 с.
А.С.Філіпченко, О.І.Рогач, І Шнирков та ін. Світова економіка: Підручник.- К.: Либідь, 2000.- 582 с.
Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації.-К.: КНЕУ, 2001.-340 с.
Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Тести, ситуаційні завдання, практикум розв’язання.- К.: Четверта хвиля, 1997.- 144с.
Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних вчень.- К.: Знання –Пресс, 2000.- 514 с.
Фальцман В.К. Основы микроэкономики. - М.: ТЕИС, 1999.- 81с.
И.П.Николаева. Основы микроэкономики.- М.: ЮНИТИ-ДАНА,2000 – 169 с.
Чечевицина Л.Н. Микроэкономика. Экономика предприятия.- Ростов – на- Дону: Феник, 2000.-382 с.
Нуреев Р.М. Курс микроэкономики.- М.: НОРМА 2002.- 572 с.
А.Г.Савченко. Макроекономіка.- К: Либідь, 1995.- 208 с.
Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основи економічної теорії: вправи для студентів. Навчальний посібник.-К.: Знання,1998.-117 с.
А.Н.Румянцев. Политическая экономия.- М., Политиздат, 1977.-608 с.
А.Н.Румянцев. Политическая экономия.- М., Политиздат, 1982.-591 с.
А.Н. Малафеев, В.А. Прокофьева, Н.Ф.Иванова. политическая экономия - М.: Политиздат, 1987.-287 с.
М.И.Волков. Политическая экономия.Словарь.-М.: Политиздат, 1981.-493 с.
М.А. Павловський. Суспільство та економіка перехідного періоду: Шлях України.-К.: Техніка, 1997.- 152с.
Е.Ф. Авдокушин. Международные экономические отношения.- М.: Маркетинг, 2000.-320 с.
А.С. Філипенко, В.А.Вергун, І.В. Бураківський та ін. Економіка зарубіжних країн-К.: Либідь, 1996.- 416 с.
Э.А. Кузнєцов. Экономика: Учебное пособие.- Х.: Одисей, 2003.- 408 с.
Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч. Посібник.-К.: КНЕУ, 2001.-328 с.
Ніколенко Ю.В. Політекономія.- К.:ЦУЛ, 2003. - 412 с.
Г.А.Оганан, В.О. Паламарчук, А.П.Румянцев та ін. Політична економія.- К.: МАКП, 2003.- 520 с.
* Слід зазначити, що дане положення не варто як абсолютизувати, так і приписувати лише марксизму, що має місце в поширеному викладі трудової теорії вартості без зв’язку останньої з корисністю.
За умов ринку відбувається зіставлення суспільно необхідних затрат праці і результатів суспільної корисності товарів. Тому згідно з маржиналістською концепцією вартості (цінності) остання створюється не лише у виробництві, а й у процесі обміну, де головну роль відіграє корисність. Часто це ілюструють на таких прикладах.
Припустимо, що є два виробника: пан «X» і пан «Y». Перший виготовляє молоко, а другий — хліб. За день «Х» випиває літр молока і отримує відповідне задоволення своїх потреб в їжі, «Y» — з’їдає кілограм хліба і теж отримує задоволення частки своїх потреб. Постає запитання, а чи буде для кожного з них відповідно така сама корисність (цінність) від споживання другого літра молока і другого кілограма хліба, як і в перший раз? Ні, не буде. Але якщо вони зможуть організувати обмін 1 літра молока на 1 кілограм хліба, то обидва отримають збільшення розмірів корисності (цінності) своїх продуктів, в результаті чого зросте рівень їхнього задоволення. У той же час затрати праці, закладеної в кілограмі хліба і літрі молока, не змінились.
* З цього приводу в марксистській літературі робочий день поділяють на: а) необхідний робочий час (період, за який працівник створює еквівалент вартості необхідного продукту (або вартості робочої сили); б) додатковий робочий час (період, за який створюється вартість понад вартості робочої сили).
З розвитком НТП співвідношення між ними змінюється на користь останнього. А це свідчить і про зростання норми експлуатації. У сучасній літературі викладено її різні розрахунки: від 300 % і більше до приблизно 170 %. Але в західній літературі термін «експлуатація» не вживається. Наприклад, Дж. Гелбрейт вважає, що вона мала місце лише в традиційних суспільствах.