3.1.2 Економічні інтереси: сутність і класифікація

За Марксом, економічні відносини кож­ного даного суспільства визначаються насамперед як інтереси. Тож, економічні інтереси являють собою об'єктивні, зу­мовлені відносинами власності спонука­льні мотиви, стимули трудової діяльності, спрямовані на задо­волення потреб кожного члена і суспільства в цілому. Економіч­ні інтереси виступають формою прояву і реалізації економічних потреб. Інакше кажучи, економічні інтереси — це усвідомлені економічні потреби, спонукальні сили. Взагалі інтерес — ка­тегорія об'єктивно-суб'єктивна. За ознакою суб'єктивності ін­тереси можна класифікувати як: особисті, групові, колективні, національні, відомчі, регіональні, загальнолюдські, суспільні.

З цього погляду економічні інтереси являють собою господар­ську мотивацію, у разі реалізації якої суб'єкт відносин забезпе­чує самостійність взагалі, самостійність спрямування, самост­вердження, саморозвиток.

У системі інтересів виокремлюють ключові (головні) і друго­рядні. З урахуванням об'єкта інтересів останні можна класифіку­вати як: морально-етичні, інтереси безпеки праці, інтереси умов праці, інтереси режиму праці і відпочинку, грошово-фінансові, майнові та ін.

З погляду часових аспектів інтереси розрізняють як поточ­ні і перспективні, з позиції усвідомлення вони бувають істин­ні, помилкові, неправильні, фальшиві. Носіями інтересів є ін­дивіди, групи, класи, соціальні прошарки, господарюючі су­б'єкти і т. д.

У реальному житті єдність інтересів досягається через реалі­зацію кожного з них у процесі взаємодії і взаємозв'язку. Так, особистий інтерес працівника не можна реалізувати, якщо не бу­де реалізований інтерес підприємства (підприємця), споживача продукції, суспільства в цілому.

• довища; колективні — транспорт, відпочинок;

• фізіологічні — продукти харчування, забезпечення житлом;

• духовні — розвиток науки і просвітництва, культурний відпочинок;

• соціальні — умови праці, задоволеність працею, охорона здоров'я, обслуговування.

Усвідомлені потреби мають назву економічних інтересів.

Економічні інтереси можливо класифікувати за деякими критеріями:

1) за суб’єктами:

• особисті (індивідуальні);

• групові (колективні);

• державні;

2) за об’єктами:

- матеріальні (майнові, фінансові);

- духовні (інтелектуальні);

- соціальні (влада, місце в суспільстві);

3) за засобами реалізації:

- завдяки зростанню доходів;

- за рахунок нагромадження колективного і національного багатства;

- за рахунок підвищення соціально-економічної ефективності.

Суперечності, властиві економічним інтересам, мають суб’єктивні й об’єктивні підстави. Суб’єктивний аспект пов’язаний з індивідуальними особливостями кожної особистості, свідомим вибором нею певної діяльності. Об’єктивна сторона спирається на специфіку певного історичного періоду, який склався незалежно від волі й свідомості людини. Зіткнення інтересів може мати еволюційний (неантагоністичний) і революційний (антагоністичний) характер. Тому проблема пошуку компромісів, тобто узгодження інколи протилежних інтересів має принциповий характер для стабільного соціально-економічного розвитку.