15. Будова знака

Знаки поділяють на три види: знаки-індекси, знаки-образи та знаки-символи.

Знаками-індексами називають знаки, що безпосередньо вказують на позначуваний ними предмет. Між знаком і предметом існує зв'язок, аналогічний зв'язку наслідку з причиною. Наприклад, дим вказує на наявність вогню, зміна показників термометра – на відповідні зміни температури повітря.

Знаки-образи мають певну подібність до відповідних предметів. Ними можуть бути карта, план місцевості, картина, макет, креслення, фотографія, глобус, відбиток пальців, пам'ятник.

Знаки-символи – це знаки, які фізично не пов'язані з предметами, які вони позначають, їхнє значення встановлюється за взаємною згодою. У цьому випадку зв'язок між знаками і предметом складається або за угодою, або стихійно, при формуванні мови і практичному засвоєнні конкретною людиною. Саме ці знаки становлять основу мови. Слова і є знаками-символами. Прикладами таких знаків є позначення речовин у хімії; математичні символи на зразок інтеграла, знаків "більше" або "менше", знаків додавання, віднімання, множення, ділення та ін.; багато слів природної мови, таких як "книжка"; "редакторські виправлення"; пам'ятники – символи Другої світової війни, голодомору та ін.; дорожні знаки тощо.

Перевага знаків-символів над іншими знаками полягає у тому, що за їх допомогою можна відображати різноманітний зміст; маючи гнучкий зв'язок з предметами, знаки-символи можуть виразніше представити зміст (точніше той аспект змісту, який цікавить у певний момент). Тобто, використовуючи знаки-символи, ми можемо однозначно вказати на те, що для нас важливе саме зараз у предметі, про який ми говоримо, який ми розглядаємо чи досліджуємо. Різноманітний зміст, який може виражати знак-символ, тісно пов'язаний з поняттям полісемії – багатозначністю слова. Можемо зрозуміти предмет, який називає знак-символ, лише з контексту. Наприклад, у реченні "Після посухи земля здавалася черствою, ніби неживою, проте із жадібністю ковтала кожну краплину дощу" слово "земля" означає "верхній родючий шар ґрунту"; у реченні "І лише через деякий час він збагнув, що вже більше ніколи не повернеться на свою рідну землю" зрозуміло, що знак-символ "земля" означає "Батьківщина", "рідний край", "місце, де ти народився".

Відмінність між знаками полягає саме в характері зв'язку, який може мати знак конкретного виду з предметом. Найдосконаліший за характером – зв'язок між знаком-символом і предметом. Це дає право розглядати основні характеристики знака на прикладі знаків-символів, оскільки все, що притаманне знаку-символу, можна з певною мірою умовності екстраполювати на знаки-індекси і знаки-образи. Наприклад, речення "Погода була чудовою: її визначали теплі повітряні маси з південного сходу" містить знак-символ "погода", що в даному контексті означає "стан атмосфери у певній місцевості впродовж певного часу". Побічно виникають асоціації зі значенням знака-індексу, тобто що температура буде вищою від нуля, тиск буде низький, і зі значенням знака-образу, тобто що погода загалом буде "хорошою". А в реченні "Погоду на підприємстві робив директор: він то допомагав працівникам, то вимагав від них занадто багато" "погода" виступає у значенні "стосунки між людьми", у даному випадку – між директором та працівниками. Знак-образ уподібнює ці стосунки з погодою, яка ввесь час змінюється, а знаки-індекси криються у словах "допомагав" і "вимагав", тобто позначення позитивного й негативного у поведінці директора.

Кожен знак повинен вказувати на окремий предмет і нести певну інформацію про цей предмет. Тобто кожний знак характеризується предметним значенням і смислом.