
- •1.Предмет, мета і завдання тмі
- •2.Роль кібернетичних і до кібернетичних дисциплін для вивчення тмі
- •3. Теорія інформації та її концепції
- •4. Історія розвитку ті
- •5. Етап виникнення класичної імовірнісної теорії Шенона і т.Д.
- •6. Методологічні засади ті
- •7. Вимірювання й оцінювання кількості інформації
- •8.Кодування інформації
- •9. Передача інформації
- •10. Пов’язаність інформації з процесами керування в кібернетичних системах. Реакція керованох підсистеми, зворотній зв’язок
- •11. Поняття про кібер систему: керуюча й керована підсистеми, повідомлення
- •12. Види систем: механічні, електричні, електроні, біологічні, соціальні
- •13. Класична схема передачі повідомлення в кібер системі за Шеноном
- •14. Повідомлення (незнакові й знакові). Інформаційна структура незнакового і знакового (вербального) повідомлення (рівні понять, тверджень, виводів)
- •15. Будова знака
- •16) Аксіома про ідеальний характер інформації (приклад б.Шоу)
- •17) Аксіома про матеріальні носії інформації
- •18) Закони визначення інформації
- •19)Визначення інформації. Одиниці її вимірювання
- •24) Образна концепція…
- •27) Способи оптимального кодування інформ.
- •28)Способи оптимальної передачі інформ…
- •29) Пакетна передача інформ…
- •30) Носії інформації…
- •31. Основні властивості інформації їх вимір та рцінка
- •33. Оцінювання
- •34. Новизна інформації
- •35. Види нової інформації. Оцінювання новизни знакової інформації для понять, тверджень, контексту, реципієнта, суспільства.
- •37. Якість інформації. Реальна, нереальна (псевдо реальна та ірреальна) та невизначена інформація (псевдо інформація та метаінформація). Практичне застосування в змі
- •38. Інформація оригінальна і копійована. Ступінь копійованості. Спотворення.
- •39. Цінність інформації. Дискретне двозначне вимірювання цінності.
- •40. Недискретне багатозначне вимірювання цінності
- •41) Інформаційний шум.
- •45. Компресування знакової (вербальної) інформації та незнакової інформації. Ступінь компресованості інформації.
- •46. Програмні засоби ком пресування інформації вербальної (програми реферування невербальної інформації (архіватори).
- •47.Розширення інформації. Ступінь розширеності інформації. Практичне застосування у змі,
- •48.Види суспільств. Джерела отримання інформації в аграрному, індустріальному, інформаційному суспільствах.
- •49. Основні види інформації у суспільстві.
- •50.Інформація аналогова і дискретна, зокрема цифрова. Поступовий перехід суспільства на цифрове кодування інформації.
- •51) Інформація статична і динамічна. Відеоінформ як приклад динам інформ.
- •52. Незнакова інформація й знакова
- •53. Вербальна інформація
- •54. Класифікація інформації
- •55. Інформація немасова і масова
- •56.Змі як основне джерело мі
- •57. Мова як основний носій і засіб передачі інфо. Традиційні системи письма
- •58. Нетрадиційні (спеціальні) системи письма
- •59. Основні потоки інформації в інфо суспільстві
- •60. Виділяють висхідні, низхідні й горизонтальні потоки інформації.
- •66. Основні види масової інформації
- •67. Основні джерела отримання інформації
- •68. Методи створення та правила побудови повідомлень
- •69. Поняття про аналітико-синтетичне опрацювання документів
- •70.До числа специфічних властивостей належать такі, які залежать від впливу людського фактора.
- •72.Режим доступу до інформації – це передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення йзберігання інформації.
- •73. Психолінгвістичний аспект точності.
- •75 Автоматизовані технології опрацювання інформації
- •76 Культура споживання інформації
- •77 Функції масової інформації:
- •78Інформаційний простір держави — це множина текстових, аудіо- чи відеоповідомлень, які були оприлюднені чи плануються до оприлюднення на її території.
- •79Інформаційна політика держави
- •80) Інформаційна безпека держави
72.Режим доступу до інформації – це передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення йзберігання інформації.
Відповідно до Закону України «Про інформацію» за режимом доступу інформація поділяється на відкритуіінформацію з обмеженимдоступом.
Інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну йтаємну.
Конфіденційна інформація – це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних абоюридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.
До конфіденційної інформації, що є власністю держави й знаходиться в користуванні органів державної влади абоорганів місцевого самоврядування, підприємств, установ йорганізацій усіх форм власності, не можуть бути віднесені такі відомості:
про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
аварії, катастрофи, небезпечні природні явища йінші надзвичайні події, які сталися або можуть статися йзагрожують безпеці громадян;
стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти йкультури населення;
стан справ щодоправі свобод людини йгромадянина, а також фактів їх порушень;
незаконні дії органів державної влади ймісцевого самоврядування, їх посадових іслужбових осіб;
інша інформація, доступ до якої не може бути обмеженим відповідно до законів України йміжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України.
До таємної інформації належить інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якихзавдає шкоди особі, суспільству йдержаві.
У суспільстві громадяни мають різні можливості щодо отримання потрібної їм інформації. Таку властивість інформації називають її доступністю.
Доступність інформації слід розглядати в двох аспектах:
— доступність, регульовану законодавством;
— доступність, регульовану фінансово.
У демократичних суспільствіах доступ до секретної інформації регулюється законами кожної країни. Як правило, існують різні ступені конфіденційності інформації.
Для масової інформації часто вирішальне значення має час з моменту написання повідомлення автором і поданням його в ЗМІ до моменту надходження його отримувачеві. Іноді цей показник називають ще оперативністю подання інформації.
Оперативність подання інформації має два аспекти — фінансовий та впливовий.
Фінансовий аспект виражається в тому, що в кінцевому результаті на інформаційному ринку завжди перемагає той ЗМІ, який про одні й ті ж події подає інформацію першим.
Впливовий аспект стосується пропаганди. Річ у тім, що той, хто подає інформацію другим чи наступним, для того, щоби змінити установку, викликану першим повідомленням, перед тим, як подати свою інформацію, попередньо повинен змінити установку, навіяну першим ЗМІ. Змінити ж цю установку часто буває важко, оскільки на неї з першої ж миті потрібно витрачати додаткові ресурси (додатковий обсяг повідомлення, час, фінанси тощо).
Варховуючи сказане, кожен ЗМІ намагається час з моменту надходження матеріалу до його подання отримувачу — мінімізувати. Для цього ЗМІ розробляють оптимальні технології передачі інформації від журналістів — до отримувачів інформації.