70.До числа специфічних властивостей належать такі, які залежать від впливу людського фактора.

. Репрезентативність

Репрезентативність — це ступінь точності відображення інформацією стану процесів чи об’єктів, який є в генеральній сукупності.

Оскільки дослідити генеральну сукупність, як правило, неможливо, то завжди постає питання про здатність інформації відображати стан процесів чи об’єктів не на основі аналізу генеральної сукупності, а на основі аналізу лише якоїсь її частини — вибірки. Це означає, що відображення стану процесів чи об’єктів інформацією на основі вибірки повинно дати приблизно такий самий результат, як і на основі аналізу генеральної сукупності.

В статистиці розроблено цілу низку методів, які дають змогу правильно відібрати з генеральної сукупності потрібну вибірку (наприклад, методом випадкового чи механічного відбору).

Для організації вибірки проводять, як правило, до 30 випробовувань. Можливим є використання й меншої кількості випробовувань, але тоді отримані результати будуть менш надійними.

Подамо приклад такої задачі. Як відомо, соціологічні служби виконують найрізноманітніші обстеження. Тому перед президентськими виборами їм замовляють прогнози результатів виборів. Для таких служб завдання полягає ось у чому: оскільки опитати всіх членів суспільства неможливо (через відсутність необхідної кількості коштів, технічні проблеми, невизначеність самих виборців напередодні виборів тощо), то необхідно відібрати таку мінімальну групу громадян, обстеження якої дасть приблизно такий самий результат, як і дало б обстеження усього населення країни. Отриманий на вибірці результат потрібно розглядати в двох аспектах:

1) у яких межах (в одну й другу сторону) відхиляються від середніх результатів дані по окремих порціях вибірки (наприклад, на 0,5, 1,0, 2,0, 5,0, 10% чи більше);

2) з якою імовірністю випадкові відхилення будуть вкладатися в задані інтервали (наприклад, з імовірністю 0,99, 0,95, 0,90 чи менше).

Статистика твердить, що у випадку, коли вибірка є репрезентативною, тобто відтворює всю палітру явищ, наприклад як позитивних, так і негативних, то результат буде коректним. Якщо ж вибірка організована з порушеннями репрезентативності, то отримані результати будуть хибними, навіть при умові проведення вказаної кількості випробовувань.

За репрезентативністю можна виділити два види масової інформації:

— інформація, для якої репрезентативність повинна бути дотримана максимально (це інформація ЗМІ; тут важливим є використання якомога більшої кількості інформації про аналогічні випадки);

— інформація, для якої репрезентативність не має значення (це образні повідомлення — художня література, музика, образотворче мистецтво тощо; потрібно зауважити, що й в образних повідомленнях також є так звані „типові” характери, хоча мистецтво, загалом, більше уваги акцентує на індивідуальних відхиленнях від середніх значень).

Якщо провести статистичне обстеження нема можливості, то в цьому випадку журналісти повинні обов’язково включати в свої матеріали діаметрально протилежні факти, явища чи події, як позитивні, так і негативні. Це — спрощена вимога щодо репрезентативності.

. Достатність

Припустимо, що потрібно зробити висновок на основі такого силогізму:

Усі повнолітні громадяни України мають паспорт.

Петренко є громадянином України

Отже, Петренко має паспорт.

Чи правильним є зроблений висновок? Як можна зауважити, — ні (річ у тім, що паспорти мають тільки повнолітні громадяни, а стосовно Петренка не вказано, є він повнолітнім чи ні). Отже, для того, щоби зробити потрібний висновок, необхідно мати додаткову інформацію про те, чи є Петренко повнолітнім.

У такому разі можна говорити про те, що інформація (у нашому прикладі — два засновки) є достатніми чи недостатніми для потрібного висновку.

У разі, якщо інформація є недостатньою, потрібно зібрати чи отримати додаткову інформацію. При недостатності інформації засновків висновок на її основі матиме невизначену істинність, тобто може бути й істинним і хибним.

Те саме може мати місце і при виведенні знань за індукцією. Тут у разі, якщо кількість кроків індукції є малою, інформація для виведення знання також буде недостатньою, а, отже, й істинність висновку буде невизначеною (тобто може бути як істинною, так і хибною).

Загалом же в логіці прийнято вважати, що висновки при недостатності інформації є хибними.

. Доступність

У суспільстві громадяни мають різні можливості щодо отримання потрібної їм інформації. Таку властивість інформації називають її доступністю.

Доступність інформації слід розглядати в двох аспектах:

— доступність, регульовану законодавством;

— доступність, регульовану фінансово.

З першим типом доступності маємо місце тоді, коли мова йде про можливість будь-якого громадянина отримати доступ до тієї інформації, доступ до якої суспільство з певних міркувань законодавчо обмежує (наприклад, з міркувань державної безпеки, збереження лікарської таємниці тощо). У такому разі говорять про конфіденційність інформації, тобто її секретність.

У демократичних суспільствіах доступ до секретної інформації регулюється законами кожної країни. Як правило, існують різні ступені конфіденційності інформації.

В Україні існує спеціальний „Закон про державну таємницю”, який дає вичерпний перелік тої інформації, яка є конфіденційною. Держава не має права накладати гриф секретності на інші види інформації. Відповідальність за отримання секретної інформації особами, які не мають дозволу на ознайомлення з нею в Україні несуть ті особи, на яких покладено відповідальність за збереження її секретності.

Прикладом недоступності інформації для журналістів може служити ситуація проведення слідства над підозрюваним у скоєнні злочину.

Другим аспектом доступності є її фінансова регульованість. Наприклад, квиток на концернт всесвітньо відомої співачки Монсеррат Кабальє може коштувати 200 долларів. Зрозуміло, що для певної частини членів суспільства інформація, що буде запропонована на концерті співачкою (оперні арії, класичні італійські пісні тощо) буде недоступною через відсутність необхідних коштів. Така доступність інформації в суспільстві вважається такою, що не порушує рівність громадян, а тому законодавчо ніяк не регулюється.

Тривалість отримання

Для масової інформації часто вирішальне значення має час з моменту написання повідомлення автором і поданням його в ЗМІ до моменту надходження його отримувачеві. Іноді цей показник називають ще оперативністю подання інформації.

Оперативність подання інформації має два аспекти — фінансовий та впливовий.

Фінансовий аспект виражається в тому, що в кінцевому результаті на інформаційному ринку завжди перемагає той ЗМІ, який про одні й ті ж події подає інформацію першим.

Впливовий аспект стосується пропаганди. Річ у тім, що той, хто подає інформацію другим чи наступним, для того, щоби змінити установку, викликану першим повідомленням, перед тим, як подати свою інформацію, попередньо повинен змінити установку, навіяну першим ЗМІ. Змінити ж цю установку часто буває важко, оскільки на неї з першої ж миті потрібно витрачати додаткові ресурси (додатковий обсяг повідомлення, час, фінанси тощо).

Варховуючи сказане, кожен ЗМІ намагається час з моменту надходження матеріалу до його подання отримувачу — мінімізувати. Для цього ЗМІ розробляють оптимальні технології передачі інформації від журналістів — до отримувачів інформації.

Особлива боротьба за оперативність подання інформації розгортається серед інформаційних агентств, для яких від оперативності напряму залежать їх прибутки.

. Точність

Психолінгвістичний аспект точності.

Точність уяви. Уява — це процес перетворення уявлень, наявних у пам’яті, в нові уявлення. Уявленнями називають наявні в пам’яті образи чи послідовності дій.

Розрізняють уяву пасивну та активну, яку — у свою чергу — поділяють на репродуктивну (відтворюючу) і творчу. Репродуктивна уява виникає тоді, коли реципієнт, сприймаючи окремі слова й речення повідомлення, уявляє те, що описав автор. Таким чином, репродуктивна уява відіграє в ЗМІ під час вербального спілкування надзвичайно важливу роль. Без репродуктивної уяви сприймання повідомлень стає малоінформативним.

Психологи встановили, що під час сприймання повідомлень репродуктивна уява в різних реципієнтів діє по-різному. Так, в одних вона може викликати швидку появу яскравих образів, у других — поступову появу невиразних образів, а в третіх — появу лише послідовностей дій (останні, звичайно ж, є прихильниками пригодницьких та детективних романів).

Якість уяви описують поняттям "точності"[11]. При цьому виділяють два види точності: дійснісну та комунікативну. Перший вид описує співвідношення між дійсністю та уявою про неї автора, а другий — співвідношення між уявою автора і текстом його повідомлення.

На нашу думку, така класифікація видів точності є недовершеною, оскільки не передбачає ще одного співвідношення — між текстом повідомлення та уявою реципієнта. Тому вважаємо за необхідне виділити третій вид точності, а саме — рецептивну точність.

Усі можливі комбінації дійснісної, комунікативної та рецептивної точностей подано в табл. Х. Оцінювати точність будемо оцінками "задовільно" (+) та "незадовільно" (-)

71) Репрезентативність інформації.Достовірність.

Репрезентативності інформації (від франц. Гepresentativ - показовий, характерний) - показність інформації, достатньої для того, щоб вважатися достовірною.Застосовується насамперед у статистиці для числового вираження того, наскільки статистичні характеристики, отримані в результаті вибіркового спостереження, відповідають характеристикам суцільного спостереження.

Різниця між результатами вибіркового і суцільного спостереження називається помилками репрезентативності. На основі застосування математики можна заздалегідь розрахувати репрезентативність вибірки інформації, її відповідність генеральної сукупності.

Достовірність — здатність інформації об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світу. Як правило достовірною вважається насамперед інформація яка несе у собі безпомилкові та істинні дані. Під безпомилковістю слід розуміти дані які не мають, прихованих або випадкових помилок. Випадкові помилки в даних обумовлені, як правило, неумисними спотвореннями змісту людиною чи збоями технічних засобів при переробці даних в інформаційній системі.Тоді як під істинними слід розуміти дані зміст яких неможливо оскаржити або заперечити.