
- •1.Предмет, мета і завдання тмі
- •2.Роль кібернетичних і до кібернетичних дисциплін для вивчення тмі
- •3. Теорія інформації та її концепції
- •4. Історія розвитку ті
- •5. Етап виникнення класичної імовірнісної теорії Шенона і т.Д.
- •6. Методологічні засади ті
- •7. Вимірювання й оцінювання кількості інформації
- •8.Кодування інформації
- •9. Передача інформації
- •10. Пов’язаність інформації з процесами керування в кібернетичних системах. Реакція керованох підсистеми, зворотній зв’язок
- •11. Поняття про кібер систему: керуюча й керована підсистеми, повідомлення
- •12. Види систем: механічні, електричні, електроні, біологічні, соціальні
- •13. Класична схема передачі повідомлення в кібер системі за Шеноном
- •14. Повідомлення (незнакові й знакові). Інформаційна структура незнакового і знакового (вербального) повідомлення (рівні понять, тверджень, виводів)
- •15. Будова знака
- •16) Аксіома про ідеальний характер інформації (приклад б.Шоу)
- •17) Аксіома про матеріальні носії інформації
- •18) Закони визначення інформації
- •19)Визначення інформації. Одиниці її вимірювання
- •24) Образна концепція…
- •27) Способи оптимального кодування інформ.
- •28)Способи оптимальної передачі інформ…
- •29) Пакетна передача інформ…
- •30) Носії інформації…
- •31. Основні властивості інформації їх вимір та рцінка
- •33. Оцінювання
- •34. Новизна інформації
- •35. Види нової інформації. Оцінювання новизни знакової інформації для понять, тверджень, контексту, реципієнта, суспільства.
- •37. Якість інформації. Реальна, нереальна (псевдо реальна та ірреальна) та невизначена інформація (псевдо інформація та метаінформація). Практичне застосування в змі
- •38. Інформація оригінальна і копійована. Ступінь копійованості. Спотворення.
- •39. Цінність інформації. Дискретне двозначне вимірювання цінності.
- •40. Недискретне багатозначне вимірювання цінності
- •41) Інформаційний шум.
- •45. Компресування знакової (вербальної) інформації та незнакової інформації. Ступінь компресованості інформації.
- •46. Програмні засоби ком пресування інформації вербальної (програми реферування невербальної інформації (архіватори).
- •47.Розширення інформації. Ступінь розширеності інформації. Практичне застосування у змі,
- •48.Види суспільств. Джерела отримання інформації в аграрному, індустріальному, інформаційному суспільствах.
- •49. Основні види інформації у суспільстві.
- •50.Інформація аналогова і дискретна, зокрема цифрова. Поступовий перехід суспільства на цифрове кодування інформації.
- •51) Інформація статична і динамічна. Відеоінформ як приклад динам інформ.
- •52. Незнакова інформація й знакова
- •53. Вербальна інформація
- •54. Класифікація інформації
- •55. Інформація немасова і масова
- •56.Змі як основне джерело мі
- •57. Мова як основний носій і засіб передачі інфо. Традиційні системи письма
- •58. Нетрадиційні (спеціальні) системи письма
- •59. Основні потоки інформації в інфо суспільстві
- •60. Виділяють висхідні, низхідні й горизонтальні потоки інформації.
- •66. Основні види масової інформації
- •67. Основні джерела отримання інформації
- •68. Методи створення та правила побудови повідомлень
- •69. Поняття про аналітико-синтетичне опрацювання документів
- •70.До числа специфічних властивостей належать такі, які залежать від впливу людського фактора.
- •72.Режим доступу до інформації – це передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення йзберігання інформації.
- •73. Психолінгвістичний аспект точності.
- •75 Автоматизовані технології опрацювання інформації
- •76 Культура споживання інформації
- •77 Функції масової інформації:
- •78Інформаційний простір держави — це множина текстових, аудіо- чи відеоповідомлень, які були оприлюднені чи плануються до оприлюднення на її території.
- •79Інформаційна політика держави
- •80) Інформаційна безпека держави
69. Поняття про аналітико-синтетичне опрацювання документів
Аналітико-синтетичне опрацювання документів — це аналіз документів і наявної в них інформації (текстової, графічної, аудіальної, відео тощо), який дає змогу синтезувати на його основі за певними правилами інший текст. Тут під синтезуванням мають на увазі генерування нового чи трансформування за певними правилами існуючого тексту.
-. Бібліографування
Бібліографування — це вид аналітико-синтетичного опрацювання, який полягає в укладанні опису документа. Такі описи можуть бути різними — бібліографічними, архівними, кінематографічними, інтернетними тощо. Бібліографічні описи описують опубліковані паперові видання, архівні — описи архівних документів, кінематографічні — описи кінематографічних матеріалів (кінофільмів), Інтернетні — описи веб-сторінок Інтернет.
Види й структуру бібліографічного опису задають стандарти чи спеціально укладені норми. У прикнижкових і пристатейних (у журналах) списках літератури бібліографічні описи дозволяється спрощувати.
-Індексування — це вид аналітико-синтетичного опрацювання текстів документів, який полягає у визначенні його основної теми і її записі певною інформаційно-пошуковою мовою.
Інформаційно-пошукова мова (ІПМ) — це штучна або обмежена природна мова, призначена для опису тем документів і проведення за її допомогою інформаційного пошуку. ІПМ може бути створена на основі природної чи штучної мови. Прикладом обмеженої природної мови може служити мова ключових слів (окремих слів чи словосполучень, що зустрічаються в тексті й описують його основну тему), а прикладом спеціально укладеної штучної мови може служити Універсальна десяткова клисифікація (УДК).
-Інформаційний пошук — це вид аналітико-синтетичного опрацювання текстів документів, в процесі якого отримувач інформації (реципієнт) на основі сформульованого ним на ІПМ запиту отримує з їх масиву ті, що за певними критеріями відповідають цьому запиту.
-Анотування — це вид аналітико-синтетичного опрацювання текстів документів, у процесі якого генерують короткий текст (в середньому до 600 знаків), що дає характеристику змісту, форми, цільового та реципієнтського (тобто читацького, слухацького, глядацького тощо) призначення документа.
-Реферування — це вид аналітико-синтетичного опрацювання текстів документів, у процесі якого генерують короткий текст (в середньому до 1000 знаків), що передає основний зміст документа.
-Коректура — це вид аналітико-синтетичного опрацювання текстів документів, у процесі якого перевіряють відповідність копії документа його оригіналові. Якщо в процесі коректури в оригіналі знаходять помилки, то їх також виправляють (в тому числі й у копії), але ця процедура належить вже не до коректури, а до такого виду аналітико-синтетичного опрацювання як редагування.
-Редагування — це вид аналітико-синтетичного опрацювання текстів документів, у процесі якого текст документа приводять у відповідність до існуючих норм, а також здійснюють його творчу оптимізацію. Серед таких норм слід виділити юридичні, етичні, естетичні, політичні, релігійні, композиційні, логічні, лінгвістичні, психолінгвістичні, видавничі й полiграфiчні.
-Переклад — це вид аналітико-синтетичного опрацювання текстів документів, у процесі якого заміняють одиниці мови тексту ориганалу на еквівалентні за змістом одиниці іншої мови за умови максимального збереження наявної в тексті оригіналу інформації.
-Готування оглядів — це вид аналітико-синтетичного опрацювання текстів документів, у процесі якого за певною темою підбирають низку документів, проводять критичну оцінку, систематизацію й узагальнення наявної в них інформації, а далі на цій основі генерують нове повідомлення (огляд), що завершується висновками. Обсяг огляду для науковців, як правило, не обмежують, а для керівних працівників його обсяг не повинен перевищувати 1…2 с.