60. Виділяють висхідні, низхідні й горизонтальні потоки інформації.

Висхідні потоки інформації — це потоки, які формують бази даних ЗМІ. Наприклад, автори (журналісти) готують свої повідомлення й передають їх у свої ЗМІ чи інформаційні агентства.

Висхідні потоки інформації характеризуються такими показниками:  — кількістю журналістів, які зайняті готуванням (написанням, записом радіо чи телепередач) повідомлень для ЗМІ чи ІА;  — кількістю авторів, яких видавництво залучило до написання книг;  — кількістю ІА, з яких ЗМІ отримує повідомлення.

Низхідні потоки інформації — це потоки, які ЗМІ надсилають безпосередньо споживачам інформації (читачам, глядачам, слухачам тощо).

Низхідні потоки масової інформації характеризуються такими показниками:  — кількістю ЗМІ кожного виду, тобто електронних (радіо, телебачення), друкованих (газет, журналів, книжкових) та інших ЗМІ;  — кількістю назв періодичних або книжкових видань;  — накладами періодичних або книжкових видань;  — обсягом (наприклад, в авторських аркушах) періодичних або книжкових видань;  — обсягом мовлення (у годинах на добу);  — кількістю часу, які середньостатистчний реципієнт витрачає на споживання інформації окремо для різних її видів (газети, журнали, книги, радіо, телебачення, театри, кіно, концерти, інтернет тощо), наприклад на тиждень чи місяць;  — обсягом фінансових ресурсів, які середньостатистчний реципієнт витрачає на споживання інформації окремо для різних її видів (газети, журнали, книги, радіо, телебачення, театри, кіно, концерти, інтернет тощо), наприклад на тиждень чи місяць.

Горизонтальні потоки інформації — це потоки, які циркулюють між інформаційними агентствами й ЗМІ (наприклад, інформаційні агентства передають наявні в них повідомлення тим ЗМІ, які їх замовили згідно угоди), а також обмін повідомленнями між реципієнтами (наприклад, передача товаришеві цікавої статті з газети, інформування знайомого про час показу по телебаченню футбольного матчу тощо).

Потоки інформації свої кількісні параметри змінюють учасі. Наприклад, частина громадян перейшла на читання новин із паперових вмидань на інтернет-видання.

Потоки інформації мають також свої територіальні відмінності. Наприклад, кінофільми в США дивиться значно більший відсоток населення, ніж у наш час у країнах Східної Європи.

Потужність потоку інформації вимірюється кількістю інформації, яку цей потікпередає за певну одиницю часу.

Регулювання потоків інформації частково здійснює держава, видаючи дозволи на функціонування ЗМІ, а також здійснюючи їх моніторинг (відслідковування їх діяльності) та приймаючи за його результатом відповідні рішення (згідно до чинного законодавства). Неправове регулювання потоків інформації державою в інформаційному суспільстві (на зразок цензури, телефонного права) законодавством заборонено.

Регулювання потоків інформації в ЗМІ здійснюють їх керівні працівники.

61. . Інформація як продукт споживання, товар і засіб виробництва

Інформація як продукт споживання. Унаш час інформація є продуктом споживання. Її споживання відбувається у вагонах метро (читання книжок), на пляжі (слухання радіопередач), у залах театрів (перегляд спектаклів), на вулиці (читання торгівельної чи політичної реклами) тощо. Споживаючи цю інформацію, люди задовільняють свої емоційні, естетичні, пізнавальні чи навчальні потреби. Таким чином, в інформаційному суспільстві інформація, будучи ідеальною субстанцією, стала таким самим продуктом споживання, як і будь-які матеріальні продукти чи надані послуги.

Проте масова інформація, яку сприймає людина, не є однаковою. Так, за один вид інформації людям доводиться платити (наприклад, за книги), за другий платити не доводиться (наприклад, за різні види реклами). Платять, як правило, за ту інформацію, яка задовільняє емоційні, естетичні, пізнавальні чи навчальні потреби людини. За інформацію, яка закликає чи примушує людину до чогось (пропагандистська й рекламна інформація різних видів), як правило платити не доводиться. Розповсюджуючи таку інформацію, її виробники самі повинні турбуватися про те, щоби реципієнти всупереч їх спротиву цю інформацію все ж сприйняли.

Інформація як товар. Як товар, інформація має низку властивостей товарів:  — вона є продуктом праці;  — її продають і купують.

Відмінності від традиційних товарів:  — інформація виготовляється один раз, а далі лише копіюється (кожен товар виробляється окремо);  — після споживання інформація не зникає (товар зникає — споживається, зношується, псується, через певний проміжок часу підлягає утилізації тощо).

Інформація має собіватність, вартість і ціну. Собівартість інформації формує ціна носія інформації та вартість самої інформації. Вартість масової інформації становить собівартість плюс прибуток, який повинні отримати виробник та розповсюджувачі (продавці) інформації. Ціна масової інформації включає її вартість, а також ті коливання, які є в попиті на ринку цих товарів. Так, ціна компакт-диску із записами улюбленого ансамблю може бути максимальною в момент його виходу на ринок і поступово спадати. Може бути й навпаки: спершу ціна на компакт-диск маловідомого ансамблю може бути мінімальною, а після його реклами попит на цей компакт-диск може зрости, а, отже, може зрости і його ціна. У деяких випадках (наприклад, при наявності спонсора) ціна масової інформації може бути мінімальною й не перевищувати вартості носія інформації. Можливі випадки, коли масову інформацію розповсюджують на безоплатній основі, що знову ж таки можливо лише при наявності спонсорських капіталовкладень. Таким чином, масова інформація є таким самим товаром, як і будь-який інший.

Інформація як засіб виробництва. Останнім часом в інформації з’явилася ще одна властивість: вона перетворилася з предмету купівлі-продажу в засіб (інструмент) виробництва. Пояснимо сказане. Як відомо, програмні продукти (наприклад, транслятори з різних мов програмування) є інформацією. За допомогою такої програмної інформації можна виготовляти іншу програмну інформацію (інші програмні системи), які можуть бути товаром на споживчому ринку. Подамо приклад: за допомогою транслятора можна сконструювати системи конструювання будинків, автомобілів, радіоелектронної апаратури, здійснювати керування літаком, кораблем, розповсюджувати рекламу каналами зв’язку Інтернет тощо.

Інформаційний бізнес. Оскільки інформація є товаром, продуктом споживання й засобом виробництва, то в кожній державі формується ринок інформаційних послуг.

Джерела надходжень у бюджети ЗМІ:  — державні асигнування (для державних ЗМІ, якщо є);  — допомога спонсорів (якщо є);  — доходи від передплати на паперові видання чи їх продажу;  — доходи від реклами чи оголошень.

62. Функціонування масової інформації в суспільстві

Адаптація класичної схеми передачі повідомлення до наявності ЗМІ в індустріальному й інформаційному суспільстві.

Матеріальні носії інформації та їх види. Документ як засіб збереження інформації. Види документівта їх характеристики.

Основні види масової інформації: політична, фінансово-економічна, виробнича, спортивна, культурна, розважальна, науково-популярна, рекламно-пропагандистська.

Основні джерела отримання інформації в інформаційному суспільстві. Депозитарії інформації (архіви, бази даних).

Методи створення повідомлень. Методи аналізу й синтезу інформації (приклад з „Криголаму” Суворова). Тексти як реалізація повідомлень певною мовою. Тексти монологічні, діалогічні, полілогічні. Правила побудови повідомлення.

Методи аналітико-синтетичного опрацювання документів (бібліографування, індексування, анотування, реферування, пошуку, коректури, редагування, перекладу, готування оглядів).

Специфічні властивості масової інформації (реальної). Репрезентативність інформації. Достовірність інформації при коректурі та при передачі повідомлень в Інтернет. Достатність інформації. Доступність інформації (ступені конфіденційності та права доступу до неї). Тривалість генерування (створення) й своєчасність надходження інформації отримувачеві. Точність і зрозумілість інформації; їх обернена залежність. Необхідність адаптації планованих до опублікування повідомлень до стану інформаційних потоків, інформаційного простору держави та її правових норм. Старіння масової інформації. Залежність ступеня старіння інформації від часу. Вплив на отримувачів.

Автоматизовані (комп’ютерні) технології збору, опрацювання й розповсюдження інформації. Комп’ютерні автоматизовані системи для опрацювання вербальної та невербальної інформації. Комп’ютерні мережі як інструмент збору, збереження й розповсюдження інформації.

Культура споживання інформації суспільством. Етапи засвоєння інформації. Види розуміння інформації (лінгвістичне, когнітивне й прагматичне). Підготовка отримувачів і споживачів інформації.

63. . Адаптація класичної схеми передачі повідомлення до наявності ЗМІ 

Адаптація класичної схеми передачі повідомлення до наявності ЗМІ в індустріальному й інформаційному суспільстві полягає в тому, що:

— джерело інформації передає повідомлення не безпосередньо отримувачеві, а ЗМІ;

— ЗМІ може повідомлення або передати отримувачеві, або не передати (наприклад, залежно від його актуальності);

— ЗМІ може повідомлення передати отримувачеві або в трансформованій (відредагованій), або в нетрансформованій   (невідредагованій) формі (наприклад, залежно від рівня його якості);

— отримувач дістає повідомлення не від дежерела інформації, а від ЗМІ;

— отримувач дістає повідомлення, як правило, не в тій формі, що його підготувало джерело інформації, а в тій, в яку його трансформувало ЗМІ.

Якщо ЗМІ відмовляється публікувати повідомлення, то в демократичному суспільстві джерело інформації (автор, журналіст) може запропонувати своє повідомлення будь-якому інфшому ЗМІ.

(В ЗОШИТІ ЦЕ Є)

64.Сама інформація не виступає достатньою ознакою документа.

 Матеріальна складова - одна з двох необхідних і обов'язкових складових документа, без якого він існувати не може. Матеріальна складова документа - це його речовинна (фізична) сутність, форма документа, що забезпечує його здатність зберігати і передавати інформацію у просторі і часі. Матеріальну складову документа визначає матеріальний носій інформації - матеріальні об'єкти, в яких відомості (дані) знаходять своє відображення у вигляді символів, образів, сигналів, технічних рішень іпроцесів.

Таким чином, під матеріальною складовою документа мають на увазі:

1) матеріальну основу документа;

2) форму носія інформації.

Носії інформації найтіснішим чином пов'язані не тільки зі способами і засобами документування, але і з розвитком технічної думки.Звідси - безперервна еволюція типів та видів матеріальних носіїв.

Носії інформації, як книги, ділові папери, газети і журнали,магнітна стрічка, компакт-диски, гнучкі магнітні диски, електронні мікросхеми і багато-багато іншого

65.Докуме́нт — засіб закріплення різними способами на відповідному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумову діяльність людини.

Функції документа

Головні функції – це зберігання й передача інформації в часі та просторі. Створюється документ з метою забезпечення потреб суспільства за допомогою розмноженої документної інформації.

Загальні функції

Інформаційна — документ створюється для передачі або зберігання інформації.

Соціальна — задовольняє певну соціальну потребу.

Культурна — засіб зв'язку між організаціями та суспільними структурами.