- •1.Предмет, мета і завдання тмі
- •2.Роль кібернетичних і до кібернетичних дисциплін для вивчення тмі
- •3. Теорія інформації та її концепції
- •4. Історія розвитку ті
- •5. Етап виникнення класичної імовірнісної теорії Шенона і т.Д.
- •6. Методологічні засади ті
- •7. Вимірювання й оцінювання кількості інформації
- •8.Кодування інформації
- •9. Передача інформації
- •10. Пов’язаність інформації з процесами керування в кібернетичних системах. Реакція керованох підсистеми, зворотній зв’язок
- •11. Поняття про кібер систему: керуюча й керована підсистеми, повідомлення
- •12. Види систем: механічні, електричні, електроні, біологічні, соціальні
- •13. Класична схема передачі повідомлення в кібер системі за Шеноном
- •14. Повідомлення (незнакові й знакові). Інформаційна структура незнакового і знакового (вербального) повідомлення (рівні понять, тверджень, виводів)
- •15. Будова знака
- •16) Аксіома про ідеальний характер інформації (приклад б.Шоу)
- •17) Аксіома про матеріальні носії інформації
- •18) Закони визначення інформації
- •19)Визначення інформації. Одиниці її вимірювання
- •24) Образна концепція…
- •27) Способи оптимального кодування інформ.
- •28)Способи оптимальної передачі інформ…
- •29) Пакетна передача інформ…
- •30) Носії інформації…
- •31. Основні властивості інформації їх вимір та рцінка
- •33. Оцінювання
- •34. Новизна інформації
- •35. Види нової інформації. Оцінювання новизни знакової інформації для понять, тверджень, контексту, реципієнта, суспільства.
- •37. Якість інформації. Реальна, нереальна (псевдо реальна та ірреальна) та невизначена інформація (псевдо інформація та метаінформація). Практичне застосування в змі
- •38. Інформація оригінальна і копійована. Ступінь копійованості. Спотворення.
- •39. Цінність інформації. Дискретне двозначне вимірювання цінності.
- •40. Недискретне багатозначне вимірювання цінності
- •41) Інформаційний шум.
- •45. Компресування знакової (вербальної) інформації та незнакової інформації. Ступінь компресованості інформації.
- •46. Програмні засоби ком пресування інформації вербальної (програми реферування невербальної інформації (архіватори).
- •47.Розширення інформації. Ступінь розширеності інформації. Практичне застосування у змі,
- •48.Види суспільств. Джерела отримання інформації в аграрному, індустріальному, інформаційному суспільствах.
- •49. Основні види інформації у суспільстві.
- •50.Інформація аналогова і дискретна, зокрема цифрова. Поступовий перехід суспільства на цифрове кодування інформації.
- •51) Інформація статична і динамічна. Відеоінформ як приклад динам інформ.
- •52. Незнакова інформація й знакова
- •53. Вербальна інформація
- •54. Класифікація інформації
- •55. Інформація немасова і масова
- •56.Змі як основне джерело мі
- •57. Мова як основний носій і засіб передачі інфо. Традиційні системи письма
- •58. Нетрадиційні (спеціальні) системи письма
- •59. Основні потоки інформації в інфо суспільстві
- •60. Виділяють висхідні, низхідні й горизонтальні потоки інформації.
- •66. Основні види масової інформації
- •67. Основні джерела отримання інформації
- •68. Методи створення та правила побудови повідомлень
- •69. Поняття про аналітико-синтетичне опрацювання документів
- •70.До числа специфічних властивостей належать такі, які залежать від впливу людського фактора.
- •72.Режим доступу до інформації – це передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення йзберігання інформації.
- •73. Психолінгвістичний аспект точності.
- •75 Автоматизовані технології опрацювання інформації
- •76 Культура споживання інформації
- •77 Функції масової інформації:
- •78Інформаційний простір держави — це множина текстових, аудіо- чи відеоповідомлень, які були оприлюднені чи плануються до оприлюднення на її території.
- •79Інформаційна політика держави
- •80) Інформаційна безпека держави
30) Носії інформації…
Носій інформації на відміну від каналу зв’язку передає інформацію не тільки в просторі, а ще й у часі.
Види носіїв інформації:
а) для людини;
б) для технічних пристроїв.
Носії для людини: папір, фотоплівка, грамплатівки, магнітофонні плівки, полотно для малювання, дисплеї тощо.
Носії для технічних пристроїв (для ПК): диск (магнітний, оптичний); магнітні плівки; пристрої постійного запам’ятовування тощо.
Носії інформації оцінюють за щільністю інформації, яку можна розмістити в одиниці об’єму, наприклад одному кубічному сантиметрі (біт/см3).
Зараз існують такі носій інформації, що дають змогу записати всю інформацію, створену людським суспільством за весь час його існування в 1 м3.
31. Основні властивості інформації їх вимір та рцінка
До числа загальних належать такі властивості інформації, які не залежать від впливу людського фактора.
Властивості інформації.
Повнота : якщо вас повідомлять, що буде контрольна, але не зазначать, з якої теми та з якого предмету, то інформація буде неповною.Ця властивість характеризує якість інформації і визначає достатність даних для ухвалення рішення. Ніж повніше дані, тим ширше діапазон методів, що можна використовувати в ході інформаційного процесу;
Достовірність : якщо вам скажуть, що контрольна буде завтра, а насправді вона буде післязавтра, то інформація буде недостовірною. При реєстрації сигналів завжди є присутнім якійсь рівень сторонніх сигналів - «інформаційний шум». Якщо корисний сигнал зареєстрований більш чітко, чим сторонні сигнали, достовірність інформації буде більш високої;
Адекватність - це ступінь відповідності реальному об'єктивному стану справи. Неадекватна інформація утворюється звичайно при створенні нової інформації на основі неповних або недостовірних даних. До створення неадекватної інформації може привести і застосування неадекватних методів до повних і достовірних даних;
Корисність : якщо ви дізнаєтеся, що контрольна буде з певної теми математики, то отримана інформація буде для вас корисною.
Своєчасність : якщо ви дізнаєтеся про контрольну вже після її проведення, то отримана інформація буде несвоєчасною.
Зрозумілість : якщо інформацію про контрольну передати азбукою Морзе, яку ви не знаєте, то така інформація буде для вас незрозумілою. Це міра можливості одержати ту або іншу інформацію. На ступінь доступності інформації впливають одночасно як доступність даних, так і доступність адекватних методів для їхньої інтерпретації;
Об'єктивність : Це поняття є відносним. Елемент суб'єктивності вносять методи. Наприклад, ті самі події, які зафіксовані в історичних документах різних країн, виглядають цілком по-різному. Інформація про об'єкти, отримана за допомогою фотознімків, більш об'єктивна, чим отримана за допомогою рисунків;
+ практична № 8.
32.
Кількість інформації
Вимірювання
У наш час можливим є вимірювання кількості інформації лише в кодах знаків. Виміряти ж кількість семантичної інформації в повідомленні (тобто інформації, поданої в значеннях слів) у наш час — неможливо. Експериментальна спроба виміряти її кількість запропоновано лише в роботі, яка описує образну концепцію теорії інформації[1] . Тому далі зупинимося лише на вимірюванні кількості інформації в кодах знаків.
Приклад. Припустімо, певне повідомлення має обсяг 344 знаки й набрано традиційним шрифтом Times New Roman. Оскільки шрифт кодує кожну літеру обним байтом, то кількість інформації втакому повідомлення становитиме 344 байт.
Приклад. Припустімо, те саме повідомлення, що й у попередньому прикладі, набрано традиційним шрифтом Arial MS Unocode, що кодує кожну літеру двома байтами. Тоді кількість інформації втакому повідомлення становитиме 344 х 2 = 688 байт.
Приклад. Обсяг тексту, набраного на аркуші паперу формату А4 в текстовому редакторі «Блокнот», буде становити близько 2 Кб. Засканована ж із такого самого формату паперу ілюстрація в форматі bmp може займати обсяг близько 1,5…2,0 Мб, тобто в тисячу разів більше.
Що стосується обсягу текстових файлів, набраних у текстових процесорах (наприклад, у Microsoft Word), то він значно перевищує кількість набраних символів, оскільки містить велику кількість службової інформації (різних видів команд). Так, файл у Microsoft Word, в якому не набрано жодного символа, має довжину більше 20 Кб.
Важливим є також питання про кількість семантичної інформації в одних і тих самих сигналах (знаках) для різних людей (наприклад, у значенні слова шахід). Тут виникає проблема визначення середньосоціальної кількості інформації в сигналі.
Гіпотеза. Кількість семантичної інформації в словах природної мови у переважної більшості людей (65…75%) однакова, а в решти — може суттєво відхилятися.
Важливим є також питання вимірювання кількості емоційної та естетичної інформації, яку сигнали можуть нести. Проте це питання поки що не вивчене (про оцінювання її кількості див. наступний підрозділ).