28)Способи оптимальної передачі інформ…

Канал зв’язку передає інформацію в просторі (не в часі).

Кожен канал передачі інформації характеризується певною пропускною здатністю, тобто кількістю інформації, яку він може передати за одиницю інформації при умові, що приймач інформації зможе її правильно розкодувати. Вимірюють у кількості бітів за секунду (біт/с) — бод.

Види каналів зв’язку:

а) для людини;

б) для технічних пристроїв.

Канали для людини.

Канали зв’язку для людини: повітря, світлові промені (80%) тощо. Крім того, людина може використовувати й технічні канали зв’язку.

Канали для технічних пристроїв.

Канали зв’язку: радіохвильові й кабельні. Приклади радіохвильових: канали зв’язку радіо, телебачення, інфрачервоних хвиль для ПК тощо. Приклади кабельних: телефонні, оптиковолоконні тощо.

Способи оптимальної передачі інформації: послідовна передача цілого повідомлення, передача порціями (пакетами).

Постійна передача: радіо, телебачення. Передача порціями (пакетами): комп’ютерна техніка.

Проблема необхідності дотримання найвищої достовірності інформації при її передачі каналами зв’язку.

Достовірність інформації вимірюють у кількості помилок на фіксовану порцію інформації, наприклад на 1000 знаків. Для підвищення достовірності разом із кожною порцією інформації передають також контрольні розряди.

Приклад перевірки за допомогою контрольного розряду: всі коди порції інформації сумують, результат ділять на 11, а частку від ділення записують у порції як останнє число (це — контрольний розряд) й передають приймачеві. Розкодовуючи, приймач перевіряє, чи контрольний розряд (частка від ділення), який отримав він, дорівнює тому, що надіслав передавач. Якщо не рівний, то це означає, що під час передачі внаслідок шумів десь виникло спотворення повідомлення, а тому цю порцію інформації потрібно передати ще раз (передача повторюється доти, доки не буде отримано збігу контрольних розрядів).

Максимальна довжина контрольних розрядів може дорівнювати повторній передачі повідомлення (контроль методом дублювання). Застосування методу дублювання журналістами.

Контрольні розряди, що не відновлюють інформацію і самовідновлюють інформацію. Приклад самовідновлення для людини (відновлення при пропущених голосних у словах, спотворення окремої літери тощо).

29) Пакетна передача інформ…

При комутації пакетів (КП) передане повідомлення розбивається на менші частини, звані пакетами, кожен з яких має встановлену максимальну довжину. Пакети забезпечуються службовою інформацією, необхідною для доставки пакета, і передаються по мережі.

Кожен пакет забезпечується наступною службовою інформацією (заголовком):

• коди початку і закінчення пакета,

• адреси відправника та одержувача,

• номер пакета в повідомленні,

• інформація для контролю достовірності даних, що передаються в проміжних вузлах зв'язку і в пункті призначення.

Безліч пакетів одного і того ж повідомлення може передаватися одночасно. Приймач у відповідності із заголовками пакетів виконує зборку пакетів у вихідне повідомлення і відправляє його одержувачу. Завдяки можливості не нагромаджувати повідомлення цілком, у вузлах комутації не потрібно зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв, отже, можна цілком обмежитися оперативною пам'яттю, а в разі її переповнення використовувати різні механізми затримки переданих пакетів у місцях їх генерації.

Частини одного і того ж повідомлення можуть в один і той же час перебувати в різних каналах зв'язку, більше того: коли початок повідомлення вже прийнято, його кінець відправник може ще навіть не передавати в канал.

При пакетної комутації доводиться знаходити компромісне рішення, що задовольняє двом суперечливим вимогам:  - зменшення затримки пакета в мережі, забезпечувана зменшенням його довжини;  - забезпечення підвищення ефективності передачі інформації, що досягається, навпаки, збільшенням довжини пакета (при малій довжині пакета довжина його заголовка стає неприйнятно великий , що знижує економічну ефективність передачі).

У мережі з пакетною комутацією максимальний розмір пакета встановлюється на основі 3-х факторів:  - розподіл довжин пакетів,  - характеристика середовища передачі (головним чином, швидкість передачі),  - вартість передачі.  Для кожної передавальної середовища вибирається свій оптимальний розмір пакета.

Процес передачі даних в мережі з КП можна представити у вигляді такої послідовності операцій:

• вводиться в мережу повідомлення розбивається на частини - пакети, що містять адресу кінцевого пункту одержувача;

• у вузлі КП пакет запам'ятовується в оперативній пам'яті (ОЗП) і за адресою визначається канал, по якому він повинен бути переданий;

• якщо цей канал зв'язку з сусіднім вузлом вільний, то пакет негайно передається на сусідній вузол КП, в якому повторюється та ж операція;

• якщо канал зв'язку з сусіднім вузлом зайнятий, то пакет може якийсь час зберігатися в ОЗУ до звільнення каналу;

• зберігаються пакети поміщаються в чергу за напрямком передачі, причому довжина черги не перевищує 3-4 пакета; якщо довжина черги перевищує допустиму, пакети стираються з ОЗУ та їх передача повинна бути повторена.

Пакунки пов'язані з одному повідомленню, можуть передаватися за різними маршрутами в залежності від того, за яким з них в даний момент вони з найменшою затримкою можуть піти до адресата. У зв'язку з тим, що час проходження по мережі пакетів одного повідомлення може бути різним (в залежності від маршруту і затримки у вузлах комутації), порядок їх переходу до одержувача може не відповідати порядку пакетів.