
- •1.Предмет, мета і завдання тмі
- •2.Роль кібернетичних і до кібернетичних дисциплін для вивчення тмі
- •3. Теорія інформації та її концепції
- •4. Історія розвитку ті
- •5. Етап виникнення класичної імовірнісної теорії Шенона і т.Д.
- •6. Методологічні засади ті
- •7. Вимірювання й оцінювання кількості інформації
- •8.Кодування інформації
- •9. Передача інформації
- •10. Пов’язаність інформації з процесами керування в кібернетичних системах. Реакція керованох підсистеми, зворотній зв’язок
- •11. Поняття про кібер систему: керуюча й керована підсистеми, повідомлення
- •12. Види систем: механічні, електричні, електроні, біологічні, соціальні
- •13. Класична схема передачі повідомлення в кібер системі за Шеноном
- •14. Повідомлення (незнакові й знакові). Інформаційна структура незнакового і знакового (вербального) повідомлення (рівні понять, тверджень, виводів)
- •15. Будова знака
- •16) Аксіома про ідеальний характер інформації (приклад б.Шоу)
- •17) Аксіома про матеріальні носії інформації
- •18) Закони визначення інформації
- •19)Визначення інформації. Одиниці її вимірювання
- •24) Образна концепція…
- •27) Способи оптимального кодування інформ.
- •28)Способи оптимальної передачі інформ…
- •29) Пакетна передача інформ…
- •30) Носії інформації…
- •31. Основні властивості інформації їх вимір та рцінка
- •33. Оцінювання
- •34. Новизна інформації
- •35. Види нової інформації. Оцінювання новизни знакової інформації для понять, тверджень, контексту, реципієнта, суспільства.
- •37. Якість інформації. Реальна, нереальна (псевдо реальна та ірреальна) та невизначена інформація (псевдо інформація та метаінформація). Практичне застосування в змі
- •38. Інформація оригінальна і копійована. Ступінь копійованості. Спотворення.
- •39. Цінність інформації. Дискретне двозначне вимірювання цінності.
- •40. Недискретне багатозначне вимірювання цінності
- •41) Інформаційний шум.
- •45. Компресування знакової (вербальної) інформації та незнакової інформації. Ступінь компресованості інформації.
- •46. Програмні засоби ком пресування інформації вербальної (програми реферування невербальної інформації (архіватори).
- •47.Розширення інформації. Ступінь розширеності інформації. Практичне застосування у змі,
- •48.Види суспільств. Джерела отримання інформації в аграрному, індустріальному, інформаційному суспільствах.
- •49. Основні види інформації у суспільстві.
- •50.Інформація аналогова і дискретна, зокрема цифрова. Поступовий перехід суспільства на цифрове кодування інформації.
- •51) Інформація статична і динамічна. Відеоінформ як приклад динам інформ.
- •52. Незнакова інформація й знакова
- •53. Вербальна інформація
- •54. Класифікація інформації
- •55. Інформація немасова і масова
- •56.Змі як основне джерело мі
- •57. Мова як основний носій і засіб передачі інфо. Традиційні системи письма
- •58. Нетрадиційні (спеціальні) системи письма
- •59. Основні потоки інформації в інфо суспільстві
- •60. Виділяють висхідні, низхідні й горизонтальні потоки інформації.
- •66. Основні види масової інформації
- •67. Основні джерела отримання інформації
- •68. Методи створення та правила побудови повідомлень
- •69. Поняття про аналітико-синтетичне опрацювання документів
- •70.До числа специфічних властивостей належать такі, які залежать від впливу людського фактора.
- •72.Режим доступу до інформації – це передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення йзберігання інформації.
- •73. Психолінгвістичний аспект точності.
- •75 Автоматизовані технології опрацювання інформації
- •76 Культура споживання інформації
- •77 Функції масової інформації:
- •78Інформаційний простір держави — це множина текстових, аудіо- чи відеоповідомлень, які були оприлюднені чи плануються до оприлюднення на її території.
- •79Інформаційна політика держави
- •80) Інформаційна безпека держави
1.Предмет, мета і завдання тмі
Предметом вивчення дисципліни є теорія інформації (загальна), а також теорія масової інформації. У цих теоріях розглядаються їх аксіоматичні бази, закономірності, способи оптимального кодування й передачі інформації, методи вимірювання й оцінювання різних властивостей (загальних і спеціальних) як інформації взагалі, так і масової зокрема.
Мета вивчення дисципліни - базові теоретичні знання й практичні навички для вимірювання й оцінювання різних властивостей інформації під час її створення, збереження, передачі, опрацювання й приймання як ЗМІ, так і суспільством.
Завдання вивчення дисципліни полягають у тому, щоби ознайомити студентів з: а) основними концепціями теорії інформації; б) основними методами вимірювання й оцінювання загальних та спеціальних властивостей інформації; в) основними видами інформації; г) основними видами опрацювання інформації в суспільстві; ґ) функціонуванням масової інформації в суспільстві.
2.Роль кібернетичних і до кібернетичних дисциплін для вивчення тмі
3. Теорія інформації та її концепції
Імовірнісна (класична) концепція теорії інформації
Класична теорія інформації Р. Хартлі та К. Шеннона базується на теорії ймовірностей Кількість інформації для рівноймовірних завершень випробувань в цій теорії вимірюється як логарифм від кількості можливих варіантів (N) завершення випробування. Одиницею вимірювання кількості інформації служить біт.
Важливими вадами цієї теорії є те, що вона: а) стосується вимірювання кількості інформації лише в технічних пристроях — каналах зв’язку та носіях інформації (наприклад, пам’яті комп’ютерів) тощо ; б) не має методів, які давали б можливість виміряти кількість інформації стосовно тих подій, які вже відбулися, оскільки їх імовірність завжди дорівнює одиниці (в цьому випадку I = 0); в) не має методів, які давали б змогу виміряти кількість семантичної інформації не тільки в словах, реченнях, текстах, а й загалом у будь-яких знаках, що позначають образи (наприклад, географічних картах).
Алгоритмічна концепція ті
Вадами цієї теорії є те, що вона: а) в методі вимірювання як параметр використовує довжину алгоритму, який залежить від кількості “будівельних елементів”, що дають змогу перетворити один об’єкт на інший (чим дрібніші “будівельні елементи”, тим довшою виявляється програма перетворення для однієї й тієї ж пари об’єктів); б) не має методу, який дає змогу виміряти кількість інформації в одному об’єкті, оскільки для вимірювання їх завжди потрібно як мінімум два; в) не враховує, що одна й та ж програма може бути призначена для перетворення не одного, а цілого класу об’єктів; при цьому така програма матиме сталу довжину, хоча для різних об’єктів кількість виконаних команд може бути різною.
Семантична концепція теорії інформації
Вимірювання кількості інформації в семантичній теорії інформації, що базується на фігурах математичної логіки (логічна ТІ)
Вадами цієї теорії є те, що вона: а) не дає можливості виміряти кількість інформації як у словах (семантичну інформацію ), так і в тексті (тобто інформацію, що є в тексті за межами тверджень); б) не дає можливості виміряти кількість невербальної інформації, що свідчить про її незаперечну обмеженість.