
- •18)Етика ф.В. Ніцше
- •19)Етика марксизму
- •20) Етика Екзистенціалізму
- •21) Етика психоаналізу
- •22) Етичні погляди мислителів Київської Русі
- •24) Етичні погляди вчених Києво – Могилянської академії 17- першої половини 18 ст.
- •25) Етичні вчення г. Сковороди
- •26) Ідея кордоцентризму в укр.Етичній думці
- •27) Ідея конкордизму в.Винниченка
- •28) Натуралістичні концепції походження моралі
- •29) Соціальні концепції походження моралі
- •30) Релігійні концепції походження моралі
- •31) Золоте правило моральності в історії етичної думки
- •32) Мораль як форма суспільної свідомості та універсальний регулятор поведінки
- •33) Мораль та інші регулятори людської поведінки
- •69) Сутність та концепції морального прогресу
- •34.Поняття моральної свободи людини
- •35. Проблема морального вибору
- •36 .Моральна відповідальність
- •37.Моральна оцінка вчинку і ціннісні орієнтації особи
- •38.Проблема співвідношення моральної мети і засобів її досягнення
- •39. Основні етичні категорії: загальна характеристика
- •40. Поняття морального добра
- •41. Концепції походження зла
- •42. Взаємозв’язок добра і зла
- •43. Обов’язок як етична категорія
- •44.Совість (сумління)як категорія етики
- •45. Сенс життя як категорія етики
- •46.Категорії честі і гідності як відображення цінності та значущості особи
- •47. Справедливість як етична категорія
- •48. Щастя як етична категорія
- •49. Етика спілкування
- •50. Толерантність
- •51.Повага
- •52. Співчуття
- •54. Моральні аспекти дружби за «Нікомаховою етикою» Арістотеля
- •55.Етичний зміст феномену любові у праці Фромма «Мистецтво любові»
- •57.Вчення Арістотеля про моральні чесноти
- •58. Етичні ідеї Володимира Мономаха
- •59.Концепція спорідненої праці та інтерпретація щастя у філософії Сковороди
- •61. Етика ненасильства за л.Толстовим, м.Ганді, м. Драгоманова
- •62. Людина у пошуках сенсу за в. Франклом
- •63. Етика «благоговіння перед життям» а. Швейцера
- •64. Етика Міжнародного спілкування
- •65. Поняття професійної і корпоративної етики
- •66. Педагогічна етика: принципи побудову та специфіка функціонування
- •67. Етичний кодекс вчителя
- •68. Моральний авторитет учителя
- •69. Сутність та концепції морального прогресу
- •70. Критерії морального прогресу
- •71. Моральні перспективи людства
67. Етичний кодекс вчителя
Етичний кодекс українського вчителя визначає, систематизує, упорядковує та закріплює єдину систему норм, правил і критеріїв професійної етики в усіх видах педагогічної діяльності, що регулюють відносини між вчителями та їх учнями, а також іншими членами колективу навчального закладу, захищають їх людську цінність і гідність, підтримують якість професійної діяльності вчителів і честь їх професії, створюють культуру освітніх і виховних закладів, основану на довірі, відповідальності і справедливості.
Розділ 1. Загальні положення Вчитель поважає закон і усвідомлює свою відповідальність перед учнями, педагогічним співтовариством та суспільством. Стаття 6. Твори благо.Вчитель має виконувати свою місію з любов’ю та повагою до життя, гідності та особистості кожного учня. Вчитель у всіх випадках запобігає заподіянню шкоди учневі, не наражає учня на небезпеку та захищає його від будь-яких шкідливих впливів. неможе пропонувати учневі знання, які загрожують життю учня або суспільству в цілому, використовувати методи, які негативно впливають на психічний або фізичний стан здоров’я. Стаття 10. Відповідальність.Вчитель має бути відданим своїй роботі і усвідомлювати відповідальність при виконанні своїх обов’язків. Вчитель несе відповідальність за якість і результати довіреної йому педагогічної роботи. Вчитель є відповідальним за фізичний, інтелектуальний, емоційний і духовний захист дітей, освітою та вихованням яких він займається.
Стаття 11. Домінантність інтересів учня. Вчитель допомагає учневі за всіх обставин коректно та дбайливо. Вчитель має підводити учня до саморозкриття і творчості, управляти педагогічним процесом без примушення, вселяти в учнів радість, доброзичливість, упевненість і оптимізм, відповідальність за власне життя, життя на Землі. Вчитель зобов’язаний приділяти учням достатньо часу і уваги, необхідних для належного розуміння та засвоєння навчального матеріалу, подавати матеріал у доступному та зрозумілому для учнів вигляді. Вчитель повинен поважати учня, уникати підвищення голосу на нього, вчиняти будь-які дії, що ображають особистість учня. Вчитель має почуття міри і такту, відмовляється у вихованні від авторитарності та категоричності і намагається виконати свій обов’язок без погроз, примушення і насильства. Вчитель постійно дбає про культуру своєї мови і спілкування. В його мові немає ненормативної, нецензурної лексики, грубих і образливих фраз. Пияцтво і тютюнопаління несумісні з професією вчителя.
68. Моральний авторитет учителя
Моральный авторитет учителя является его моральным статусом в коллективе учащихся и сотрудников, своеобразной формой дисциплины, с помощью которой учитель регулирует поведение воспитанников, положительно влияет на их мировоззрение.
Моральные нормы, принципы, общественное мнение, авторитет учителя отражаются в культуре. Мораль в культуре, как и в общественной жизни, является "срезом" общественного существования человечества. И в культуре, и в морали общества, личности важную роль играет общение. Высокая культура гуманизирует общения людей, открывает возможности его совершенствования. Понятие "культура" усиливает содержательный аспект понятия "мораль", то есть акцентирует своеобразия нравственных ценностей. Культура не только освещает их роль для общества, но и поднимает ценности до уровня "формы", способа их проявления и реализации. Моральные ценности реально функционируют в общении, межличностных и других общественных отношениях. Время, будучи неотъемлемой составляющей культуры, мораль активно способствует духовному росту личности, ее культуротворческим деятельности, является не только важным фактором развития культуры, но и способом овладения людьми гуманным отношением друг к другу. На это обращал внимание немецко-французский философ-гуманист Альберт Швейцер (1875-1965) в работе "Культура и этика" (: "Истинно моральной человек есть только тогда, когда она подчиняется внутреннему возбуждению помогать любому жизни, которому может помочь, и воздерживается от того, чтобы нанести живому какой-либо вред ". Мораль позволяет проникнуть во внутренний смысл формирования и функционирования культуры личности.