
- •18)Етика ф.В. Ніцше
- •19)Етика марксизму
- •20) Етика Екзистенціалізму
- •21) Етика психоаналізу
- •22) Етичні погляди мислителів Київської Русі
- •24) Етичні погляди вчених Києво – Могилянської академії 17- першої половини 18 ст.
- •25) Етичні вчення г. Сковороди
- •26) Ідея кордоцентризму в укр.Етичній думці
- •27) Ідея конкордизму в.Винниченка
- •28) Натуралістичні концепції походження моралі
- •29) Соціальні концепції походження моралі
- •30) Релігійні концепції походження моралі
- •31) Золоте правило моральності в історії етичної думки
- •32) Мораль як форма суспільної свідомості та універсальний регулятор поведінки
- •33) Мораль та інші регулятори людської поведінки
- •69) Сутність та концепції морального прогресу
- •34.Поняття моральної свободи людини
- •35. Проблема морального вибору
- •36 .Моральна відповідальність
- •37.Моральна оцінка вчинку і ціннісні орієнтації особи
- •38.Проблема співвідношення моральної мети і засобів її досягнення
- •39. Основні етичні категорії: загальна характеристика
- •40. Поняття морального добра
- •41. Концепції походження зла
- •42. Взаємозв’язок добра і зла
- •43. Обов’язок як етична категорія
- •44.Совість (сумління)як категорія етики
- •45. Сенс життя як категорія етики
- •46.Категорії честі і гідності як відображення цінності та значущості особи
- •47. Справедливість як етична категорія
- •48. Щастя як етична категорія
- •49. Етика спілкування
- •50. Толерантність
- •51.Повага
- •52. Співчуття
- •54. Моральні аспекти дружби за «Нікомаховою етикою» Арістотеля
- •55.Етичний зміст феномену любові у праці Фромма «Мистецтво любові»
- •57.Вчення Арістотеля про моральні чесноти
- •58. Етичні ідеї Володимира Мономаха
- •59.Концепція спорідненої праці та інтерпретація щастя у філософії Сковороди
- •61. Етика ненасильства за л.Толстовим, м.Ганді, м. Драгоманова
- •62. Людина у пошуках сенсу за в. Франклом
- •63. Етика «благоговіння перед життям» а. Швейцера
- •64. Етика Міжнародного спілкування
- •65. Поняття професійної і корпоративної етики
- •66. Педагогічна етика: принципи побудову та специфіка функціонування
- •67. Етичний кодекс вчителя
- •68. Моральний авторитет учителя
- •69. Сутність та концепції морального прогресу
- •70. Критерії морального прогресу
- •71. Моральні перспективи людства
38.Проблема співвідношення моральної мети і засобів її досягнення
Мета є однією зі складових поведінки і свідомої діяльності людини, яка характеризує передбачуваність результату її діяльності і шляхи його досягнення з використанням відповідних засобів. Це і своєрідний засіб інтеграції дій людини, адже завдяки меті вони набувають певної послідовності, системності, стають своєрідним проектом діяльності людини, що визначає характер і системну впорядкованість її різних актів і операцій. Під час досягнення мети відбувається процес переборення суперечності між реальною життєвою ситуацією і метою як прогнозованим результатом діяльності людини.
Проблема співвідношення мети і засобів її досягнення існує споконвіку. А міркування про те, що прогрес матеріальної і духовної культури спрямований проти людини, були відомі в різні часи. Факти іноді свідчать, що реалізація добрих намірів призводить до результатів, які є моральним злом. Натомість зло, низькі мотиви діяльності, як зазначають деякі мислителі, можуть бути і рушійною силою суспільного прогресу. У сфері моралі цей парадокс постає як суперечливість між цілями і засобами: висока мета досягається аморальними засобами. Така історична практика живила висновок, що задля досягнення високої мети виправданим є використання будь-яких засобів (макіавеллізм): обману, наклепів, жорстокості тощо. Противники макіавеллізму категорично стверджують, що висока мета має досягатися високоморальними засобами. Досвід підтверджує, що застосування негуманних засобів спотворює най гуманніші цілі.
Якщо проблема співвідношення мети і засобів стосується питань права і правозастосування, то набуває правового статусу. Наприклад, учасники кримінально-процесуальних відносин, діючи в установлених законом межах, мають різні цілі і для досягнення їх вдаються до різних засобів..
Вступаючи в моральні відносини і відповідно діючи, люди, як правило, мотивують свою поведінку. Мотив є основою вчинку, внутрішньою спонукою до дії і виражає зацікавленість у її реалізації. Він взаємопов'язаний з метою, бажаним результатом дії. Реалізуючи мету, людина використовує засоби, що можуть бути як моральними, так і аморальними. Розрізнити їх непросто. Так, деякі засоби карного розшуку, на перший погляд, є тотожними тим, якими користуються злочинці: проникнення у злочинну групу, конспіративність, оперативна комбінація (дезінформація), вербування, облуда, приховане спостереження й розвідка тощо. Моральним вважається необхідний і достатній для досягнення моральної мети засіб, який не суперечить вищій і найвищій меті, не змінює її морального характеру. Це формулювання містить дві вимоги до засобів морального вибору — ефективність і моральну цінність.
Законодавство має створювати умови для постановки тільки суспільно корисних й узгоджених з інтересами людини як особистості цілей, а також для використання моральних засобів їх досягнення. Передумовою справедливості є незалежність судів, інших правоохоронних органів, створення відповідних матеріальних умов для їх працівників.