
- •18)Етика ф.В. Ніцше
- •19)Етика марксизму
- •20) Етика Екзистенціалізму
- •21) Етика психоаналізу
- •22) Етичні погляди мислителів Київської Русі
- •24) Етичні погляди вчених Києво – Могилянської академії 17- першої половини 18 ст.
- •25) Етичні вчення г. Сковороди
- •26) Ідея кордоцентризму в укр.Етичній думці
- •27) Ідея конкордизму в.Винниченка
- •28) Натуралістичні концепції походження моралі
- •29) Соціальні концепції походження моралі
- •30) Релігійні концепції походження моралі
- •31) Золоте правило моральності в історії етичної думки
- •32) Мораль як форма суспільної свідомості та універсальний регулятор поведінки
- •33) Мораль та інші регулятори людської поведінки
- •69) Сутність та концепції морального прогресу
- •34.Поняття моральної свободи людини
- •35. Проблема морального вибору
- •36 .Моральна відповідальність
- •37.Моральна оцінка вчинку і ціннісні орієнтації особи
- •38.Проблема співвідношення моральної мети і засобів її досягнення
- •39. Основні етичні категорії: загальна характеристика
- •40. Поняття морального добра
- •41. Концепції походження зла
- •42. Взаємозв’язок добра і зла
- •43. Обов’язок як етична категорія
- •44.Совість (сумління)як категорія етики
- •45. Сенс життя як категорія етики
- •46.Категорії честі і гідності як відображення цінності та значущості особи
- •47. Справедливість як етична категорія
- •48. Щастя як етична категорія
- •49. Етика спілкування
- •50. Толерантність
- •51.Повага
- •52. Співчуття
- •54. Моральні аспекти дружби за «Нікомаховою етикою» Арістотеля
- •55.Етичний зміст феномену любові у праці Фромма «Мистецтво любові»
- •57.Вчення Арістотеля про моральні чесноти
- •58. Етичні ідеї Володимира Мономаха
- •59.Концепція спорідненої праці та інтерпретація щастя у філософії Сковороди
- •61. Етика ненасильства за л.Толстовим, м.Ганді, м. Драгоманова
- •62. Людина у пошуках сенсу за в. Франклом
- •63. Етика «благоговіння перед життям» а. Швейцера
- •64. Етика Міжнародного спілкування
- •65. Поняття професійної і корпоративної етики
- •66. Педагогічна етика: принципи побудову та специфіка функціонування
- •67. Етичний кодекс вчителя
- •68. Моральний авторитет учителя
- •69. Сутність та концепції морального прогресу
- •70. Критерії морального прогресу
- •71. Моральні перспективи людства
37.Моральна оцінка вчинку і ціннісні орієнтації особи
Діяльність людини, як індивідуальна, так і в складі тієї чи іншої спільності людей, завжди зачіпає різного роду інтереси: окремих особистостей, соціальних, етнічних, професійних груп, народонаселення тих чи інших територій, державні, міждержавні та навіть загальнолюдські інтереси. Виходячи з цих інтересів дається оцінка діяльності як окремих людей, так і їх спільнот. Крім юридичної, чи правової, існує ще й моральна оцінка діяльності людини.
Моральна (моральна) оцінка - це схвалення або засудження діяльності людини з позицій тих вимог, які містяться в моральній свідомості суспільства, етнічної групи, соціальної спільності людей, тих чи інших особистостей.
Моральна оцінка дозволяє визначати цілісне значення вчинку, поведінка особистості, їх відповідність певним нормам, принципам, ідеалом. Моральна оцінка спирається на розуміння добра і зла.
У суспільному житті людина стикається з багатомірністю форм поведінки, часто з протилежними взаємонеузгодженими способами життєдіяльності, що породжує питання про моральній вибір. Моральний вибір — є усвідомлене віддання переваги людиною тому чи іншому варіантові поведінки відповідно до особистих чи суспільних моральних настанов, що базуються на певних цінностях.
Поняття «цінність» було введено у науку в середині XIX ст. Цінності визначається як значущість певних реалій дійсності з точки зору потреб людини і суспільства..Цінність — є дещо позитивне, з точки зору задоволення матеріальних та духовних потреб людини. Цінності не тільки і не стільки задовольняють потреби людини, а значною мірою духовно відтворюють саму людину. Можна виділити два типи цінностей: ті, які задовольняють насущні потреби людини, обслуговують самоствердження людської особистості, та ті, які творять та відроджують особистість у принципово новій якості.
В етиці категорією, що позначає вишу цінність, є добро, яке відображає абсолютне, ідеально досконале. Вищими моральними цінностями є такі, як правда, справедливість, щастя, сенс життя, любов, дружба, бо усвідомлення цих понять докорінно впливає на поведінку та свідомість людини. Оскільки дійсність не знає абсолютного, цінності мають відносний характер. Критерієм оцінки виступає узагальнений образ, зразок, ідеал. Моральна цінність вчинку виявляється за допомогою порівнювання з визнаним усім суспільством ідеалом добра, який фіксується у свідомості суспільства у вигляді певного комплексу моральних норм, правил поведінки. Різні люди в одній і тій самій ситуації поводять себе неоднаково. Різниця визначається тими цінностями, якими керувалася людина, її моральними позиціями.
Моральний вчинок і моральна поведінка передбачають готовність обстоювати моральні цінності тоді, коли вони підлягають сумніву. Сукупність сформованих, усталених ціннісних орієнтацій розмежовує істотне та неістотне, утворює своєрідну вісь свідомості, яка забезпечує духовну усталеність особистості, спадкоємність певного типу поведінки і діяльності. Розвинуті ціннісні орієнтації є ознакою зрілості особистості, показником рівня її соціальності.
Постійна несуперечлива структура ціннісних орієнтацій зумовлює такі якості особистості, як цілісність, надійність, вірність певним принципам, здатність до морального вибору заради ідеалів і цінностей. Суперечливість, навпаки, породжує непослідовність поведінки.
Очевидно, що ціннісні орієнтації можуть не збігатися зі структурою цінностей, що функціонують у суспільній свідомості. Для окремої людини може бути вагомим та значущим зовсім не те, що є цінним і значущим з точки зору суспільних інтересів і сталих норм, цінністю орієнтованої суспільної свідомості. Ціннісні орієнтації — це внутрішній компонент свідомості та самосвідомості людини, як і цінність, вони відіграють дуже активну роль у визначенні спрямованості моральної діяльності особистості.