- •18)Етика ф.В. Ніцше
- •19)Етика марксизму
- •20) Етика Екзистенціалізму
- •21) Етика психоаналізу
- •22) Етичні погляди мислителів Київської Русі
- •24) Етичні погляди вчених Києво – Могилянської академії 17- першої половини 18 ст.
- •25) Етичні вчення г. Сковороди
- •26) Ідея кордоцентризму в укр.Етичній думці
- •27) Ідея конкордизму в.Винниченка
- •28) Натуралістичні концепції походження моралі
- •29) Соціальні концепції походження моралі
- •30) Релігійні концепції походження моралі
- •31) Золоте правило моральності в історії етичної думки
- •32) Мораль як форма суспільної свідомості та універсальний регулятор поведінки
- •33) Мораль та інші регулятори людської поведінки
- •69) Сутність та концепції морального прогресу
- •34.Поняття моральної свободи людини
- •35. Проблема морального вибору
- •36 .Моральна відповідальність
- •37.Моральна оцінка вчинку і ціннісні орієнтації особи
- •38.Проблема співвідношення моральної мети і засобів її досягнення
- •39. Основні етичні категорії: загальна характеристика
- •40. Поняття морального добра
- •41. Концепції походження зла
- •42. Взаємозв’язок добра і зла
- •43. Обов’язок як етична категорія
- •44.Совість (сумління)як категорія етики
- •45. Сенс життя як категорія етики
- •46.Категорії честі і гідності як відображення цінності та значущості особи
- •47. Справедливість як етична категорія
- •48. Щастя як етична категорія
- •49. Етика спілкування
- •50. Толерантність
- •51.Повага
- •52. Співчуття
- •54. Моральні аспекти дружби за «Нікомаховою етикою» Арістотеля
- •55.Етичний зміст феномену любові у праці Фромма «Мистецтво любові»
- •57.Вчення Арістотеля про моральні чесноти
- •58. Етичні ідеї Володимира Мономаха
- •59.Концепція спорідненої праці та інтерпретація щастя у філософії Сковороди
- •61. Етика ненасильства за л.Толстовим, м.Ганді, м. Драгоманова
- •62. Людина у пошуках сенсу за в. Франклом
- •63. Етика «благоговіння перед життям» а. Швейцера
- •64. Етика Міжнародного спілкування
- •65. Поняття професійної і корпоративної етики
- •66. Педагогічна етика: принципи побудову та специфіка функціонування
- •67. Етичний кодекс вчителя
- •68. Моральний авторитет учителя
- •69. Сутність та концепції морального прогресу
- •70. Критерії морального прогресу
- •71. Моральні перспективи людства
36 .Моральна відповідальність
Питання про свободу вибору неминуче підводить до проблеми відповідальності.
Відповідальність — зворотна сторона свободи, яка нерозривно з нею пов'язана та завжди її супроводжує. Той, хто діє вільно, повністю відповідає за свої дії. Моральна відповідальність означає здатність передбачити наслідки кожного свого вчинку і прагнення запобігти можливому негативному ходу подій.
Кожний людський вчинок як наслідок обраного рішення в ситуації морального вибору так чи інакше порушує інтереси інших людей, суспільства. Оскільки моральний вибір виражає реальний зв'язок особистості з іншими людьми, а отриманий результат набуває певного значення для інших людей, це завжди накладає відповідальність на особистість. Ця відповідальність умовно може бути поділена на внутрішню та зовнішню. Внутрішня відповідальність є атрибутом такої моральної категорії, як совість, вона виражає спроможність особистості усвідомлювати наслідки своїх вчинків, діяти відповідно до цих усвідомлень, керуючись нормами моралі. Зовнішня відповідальність виявляється у вигляді санкцій суспільства на дії особистості.
Відповідальність означає спроможність правильно зрозуміти потреби інших людей як свої особисті. Людина тоді поводиться відповідально стосовно інших, коли поважає в них особистість. Бути відповідальними означає розумне вміння керувати особистою поведінкою, не даючи волі ірраціональним пристрастям.
Відповідальна поведінка супроводжується почуттям відповідальності, яке може виступати у позитивній та негативній формі. Позитивна форма — це почуття своєї значущості, відчуття певної влади над подіями, а також відповідно поважне ставлення до людей. Негативна форма відповідальності — це почуття бентежності, невпевненості у собі, страх «зіпсувати справу» недосконалістю своїх знань і вмінь.
Нести відповідальність означає приймати на себе всі наслідки своїх вчинків. Відповідальній поведінці протистоїть безвідповідальна — це вчинки, які відбуваються без урахування наслідків для себе та інших. Безвідповідальність завжди пов'язана з байдужістю й легковажністю або з надмірною самовпевненістю. Насамперед, безвідповідальність означає спробу перекласти наслідки своїх вчинків на інших.
Першою важливою умовою відповідальності є сама свобода здійснюваного вчинку. Другою важливою умовою повноти моральної відповідальності людини є навмисність її дій. Людина морально відповідає за те, що хотіла заподіяти, що усвідомлено обрала, до чого прагнула. Третє, що зумовлює відповідальність — осудність (рос. вменяемость), тобто усвідомлення того, що відбувається, яка передбачає можливість завдяки волі припинити негативну дію або підтримати позитивну. Неосудними (неосудність — рос. невменяемость) можуть бути божевільні, одурманені наркотиками або алкоголем люди. Проте, юридичний закон не визнає ані наркотичного, ані алкогольного дурману. Навпаки, коли скоюється злочин, удаване божевілля може бути обтяжливим чинником. Треба зазначити, що проблема осудності та пов'язана з нею проблема відповідальності досить складна й не вирішена остаточно.