- •1. Поняття соціології. Основні рівні соціологічного аналізу.
- •4. Основні функції соціології та їх сутність.
- •2. Об’єкт і предмет соціології. Структура соціологічного знання та його особливість.
- •3. Соціальні закони та їх особливості. Класифікація соціальних законів.
- •9. Зв’язок соціології з іншими суспільними і гуманітарними науками.
- •5. Сутність соціальних спільнот та їх типи. Основні характеристики соціальних спільнот.
- •6. Соціальні інститути: їх сутність, основні характеристики, різновиди та функції.
- •7. Поняття «соціальна група». Класифікація соціальних груп.
- •20. Соціальна структура суспільства та її елементи.
- •8. Теоретична (академічна) і прикладна соціологія.
- •10. Позитивізм о.Конта.
- •11. Натуралістичний напрямок у соціології хіх ст. (соціальний дарвінізм, географічна школа, расово-антропологічна школа).
- •12. Органіцизм г.Спенсера.
- •13. Соціологічна концепція марксизму та її критичний аналіз.
- •14. Соціологізм е.Дюркгейма. Поняття нормального і патологічного в соціології е.Дюркгейма.
- •15. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •16. Психологічний напрямок у соціології. Його основні концепції, їх характеристика.
- •17. Поняття про суспільство, його основні риси.
- •19. Типологія суспільств.
- •18. Системний підхід до суспільства в соціології.
- •23. Соціальний статус та його різновиди.
- •21. Основні підструктури суспільства, їх сутність.
- •22. Соціальна стратифікація, її види та критерії формування.
- •24. Соціальна роль та рольовий набір.
- •25. Соціальна мобільність та її різновиди. Швидкість та інтенсивність мобільності.
- •26. Відкрите і закрите суспільство, його особливості.
- •27. Особистість як одиниця соціологічного аналізу.
- •28. Ключові поняття та категорії соціології особистості.
- •32. Суть і зміст конкретно-соціологічного дослідження. Основні етапи соціологічного дослідження.
- •29. Зміна соціологічних уявлень про особистість.
- •30. Основні проблеми соціології особистості
- •31.Проблематика соціалізації особистості.
- •33. Класифікація соціологічних досліджень.
- •34. Основні функції соціологічних досліджень.
- •35. Програма соціологічного дослідження та її складові.
- •37. Опитування як один з основних методів отримання соціологічної інформації. Основні види опитування.
- •36. Поняття «вибірки» та її різновиди.
- •38. Сутність методу анкетування та його різновиди.
- •39. Анкета як основний інструмент опитування. Типи запитань в анкеті.
- •40. Загальна характеристика спостереження. Його різновиди.
- •41.Переваги і недоліки методу спостереження. Типові помилки спостерігача.
- •42. Сутність інтерв’ю та його різновиди.
- •43. Фокус-групове опитування.
- •44. Експертне опитування.
- •45. Сутність соціології сім’ї: об’єкт, предмет.
- •46. Структура сім’ї. Типологізація сім’ї та її критерії.
- •61 . Молодь як специфічна соціально-демографічна складова суспільства.
- •47. Основні функції сім’ї та їх сутність.
- •54. Об’єктивні і суб’єктивні причини конфліктів.
- •48. Основні категорії соціології сім’ї; проблематика соціологія сім’ї.
- •49. Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї.
- •50. Соціологія конфлікту (об’єкт, предмет).
- •51. Природа і сутність конфлікту.
- •52. Основні ознаки конфлікту.
- •53. Структурні компоненти конфлікту. Поняття про ранг опонента.
- •55. Типологія конфліктів виходячи з різних критеріїв класифікації.
- •56. Тактика поведінки у конфліктній ситуації, її застосування на практиці.
- •57. Основні різновиди психологічних впливів у конфліктній ситуації
- •59.Функції соціології молоді та х сутність.
- •58. Сутність соціології молоді, її об’єкт,предмет, завдання.
- •60. Молодь у системі наук.
- •62. Особливості молодіжного віку.
- •63. Соціалізація молоді.
- •64. Державна молодіжна політика в Україні.
- •65. Соціальне самовизначення молоді.
10. Позитивізм о.Конта.
Соціологія, вважає О.Конт, може і повинна будуватися за взірцем передових природничих наукових дисциплін, на фундаменті виявлених законів, зв’язків між явищами, що повторюються.
В основу побудови соціології як самостійної науки О.Конт поклав ідею «соціальної системи», тобто визнання факту існування суспільства як свого роду організму, що складається з певних елементів, які, своєю чергою, виконують певні функції.
Виходячи з цього, О.Конт розрізняє в соціології «соціальну статику» і «соціальну динаміку». Перша має дати відповідь на запитання: що таке суспільство, з яких частин воно складається; друга — чому це суспільство розвивається. Конт починає аналіз «соціальної статики» із сім’ї, вважаючи її основною і найстабільнішою клітиною соціального організму. Разом із тим О.Конт заперечує жіночу рівноправність і всіляко наголошує на необхідності зміцнення авторитету й влади чоловіка. За переконаннями О.Конта, саме сім’я є тією «позитивною» силою, яка цементує суспільство. Розпад сім’ї означає розпад і загибель суспільства.
На основі розподілу праці формується й постійно ускладнюється структура соціальних груп і спільнот, створюється зв’язок між окремими індивідами, сім’ями, соціальними групами та спільнотами. Але самі по собі економічні зв’язки, вважає О.Конт, ще не забезпечують сталої рівноваги і стабільності суспільства, бо людина за своєю природою є егоїстичною і агресивною.
Основний принцип «соціальної статики» О.Конта — взаємозалежність індивіда і суспільства; для їх оптимального співвідношення потрібні загальна згода, консенсус, що і є основою рівноваги соціальної системи.
«Соціальна статика», тобто дослідження складових елементів соціального організму та їхньої взаємодії, характеризує певний сталий стан суспільства. «Соціальна динаміка», натомість, стосується з’ясування причин, які спричиняють розвиток цього суспільства. Для О.Конта первинними, вирішальними чинниками впливу на суспільний розвиток є духовні, розумові начала людини. За основу своєї «соціальної динаміки» він бере історію людського духу, розвиток людського інтелекту.
Головним завданням соціології в цих умовах для О.Конта є опис взаємодії законів функціонування й розвитку суспільства і вироблення оптимальної з цього погляду позитивної політики.
Отже, предметом соціології для О.Конта є не конкретно-історичне суспільство, а суспільство в цілому як система, в її минулому і сучасності. Він розробляє також методи соціології і вважає, що основними для цієї науки є спостереження і експеримент, метод порівняння та історичний метод. Таким чином, вчення О.Конта в історії соціології — надзвичайно важливе. Він вперше: • обґрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства і можливість пізнання законів його розвитку;
• визначив соціологію як особливу науку про суспільство, яка спирається на емпіричні дослідження, що мало забезпечити її об’єктивність .
