64. Державна молодіжна політика в Україні.

Соціологія молоді виступає також важливою складовою державної молодіжної політики. За змістом державна молодіжна політика, згідно з визначенням І.Ільїнського, є, по-перше, системою ідей, теоретичних положень про місце й роль молодого покоління в суспільстві; по-друге, практичною діяльністю держави, громадських організацій та інших соціальних інститутів з реалізації цих положень, ідей та принципів з метою формування й розвитку молоді. Іншими словами, державна молодіжна політика як система певних заходів щодо сприяння соціальному становленню і розвитку молоді, повинна базуватися на глибокому, об’єктивному аналізі реального стану молоді, здійснюваному різними науками. Соціологія молоді в системі цих наук посідає провідне місце. Воно зумовлене насамперед тим, що саме соціологія молоді досліджує процеси соціалізації молодого покоління, його входження у доросле життя в умовах, які блискавично змінюються, тобто має пріоритетне значення в суспільному, практично-політичному плані, даючи вихідні дані для соціальної політики держави, яка забезпечує вирішення проблем молоді з обов’язковим врахуванням її інтересів, потреб і здібностей. Вдалим проявом кооперації зусиль соціологів і працівників органів державної влади у виробленні та реалізації державної молодіжної політики є співпраця Українського інституту соціальних досліджень з одного боку, і низки органів державного управління включно з Адміністрацією Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради, міністерств і відомств — з другого.

В Україні стратегічні цілі державної молодіжної політики означені низкою нормативно-законодавчих актів, котрі, як виявила практика попередніх років, не потребують значного уточнення чи доповнення. Державна молодіжна політика, відповідно до нових реалій, визначена в Україні пріоритетним і специфічним напрямом системної діяльності держави у відносинах із молоддю і молодіжним рухом, яка здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах і становить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу і у власних інтересах, і в інтересах суспільства. Об’єктом державної молодіжної політики є молодь віком від 14 до 28 років, що живе в Україні.

Серед головних засад державної молодіжної політики слід назвати

такі: • повага до поглядів молоді та її переконань; • надання права і залучення молоді до безпосередньої участі у формуванні й реалізації політики і програм, що стосуються суспіль#

ства взагалі й молоді зокрема; • сприяння ініціативі й активності молоді в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

65. Соціальне самовизначення молоді.

У справі вироблення ефективної молодіжної політики велику роль відіграє з’ясування суті й змісту процесів життєвого самовизначення молодої людини. Ці процеси поділяються на:

• соціальне, • політичне, • професійне, • економічне самовизначення. Складний комплекс проблем, пов’язаний із цими процесами, і досліджує соціологія молоді.

1.*** Аналіз результатів соціологічних досліджень свідчить, що нині молодь — це одна з найвразливіших в економічному плані та найбезправніша в соціально#правовому значенні соціальних спільнот, яка живе в умовах підвищеної соціальної напруженості й психологічного дискомфорту. **** погіршення стану здоров’я молоді з огляду на ускладнення соціальноекономічного становища країни, зниження рівня життя більшості населення, падіння моральних норм і цінностей в суспільстві. **** значна поширеність ВІЛ-інфікованих хворих серед молоді (хворих на СНІД), що великою мірою є наслідком збільшення захворювань, які передаються статевим шляхом.**** швидке поширення вживання наркотичних речовин. За деякими експертними оцінками абсолютна кількість наркоманів в Україні наближається нині до 800 тис. осіб.***** зростання рівня смертності молоді країни внаслідок різкого погіршення здоров’я, обтяженого поширеністю інфекційних хвороб, епідемій, наркоманії, зловживання алкоголем, паління тютюну..******* дедалі більше поширення спроб самогубства. Ця тенденція знаходить прояв серед усіх категорій населення, в тому числі й серед молоді. **** зростання злочинності. У цілому в Україні 2002 р. загальна кількість осіб, які скоїли злочини, становила 460 тис.

2. ***Воно відбувається в умовах, коли суспільство стоїть перед альтернативою вибору дальшого шляху розвитку., ***Проте підтримка ринкової економіки й державної незалежності не спонукає молодь брати активну участь у різних формах політичної діяльності. Більшість обирає пасивну, очікувальну позицію, і лише 10— 15% готові діяти активно. Тому соціологи зазначають, що тенденція втрати інтересу до політики серед молоді України протягом останніх років не зазнала значних коливань. *** для політичного самовизначення молоді характерним є добра політична поінформованість на тлі низького зацікавлення політикою та ще меншої особистої участі в політичному житті країни. Одна з причин цього — надзвичайно великий рівень недовіри до органів влади, насамперед центральної, а також низький відсоток молоді у владних структурах і проводі політичних партій. *** мета молодіжної політики у цьому плані — це підтримка політичного самовизначення молоді, сприяння молодіжним політизованим утворенням просоціального спрямування, посиленню їх конструктивної активності, консолідації зусиль для зміцнення української держави, демократизації та гуманізації суспільства.

3. *** Під цим видом самовизначення молоді маються на увазі різноманітні проблеми, пов’язані з набуттям фаху та освітою підростаючого покоління. У цілому молодь України має досить високий рівень вищої (повної та базової) освіти. *** Реорганізація професійної освіти відповідно до вимог ринкової економіки є комплексним завданням. Воно містить:

• нові підходи до питань фінансування та самофінансування освітніх закладів; • модернізацію управління і всією системою професійної освіти, і окремими її закладами; • постійне оновлення кваліфікації професорсько-викладацького складу; зміну форм, методів викладання і підвищення якості навчання студентів; • перегляд професійної структури підготовки спеціалістів та кваліфі#

кованих робітників

4*** Перехід молоді від навчання до роботи, від дитинства до дорослого життя становить зміст економічного самовизначення молоді. Особливості інтеграції молодого покоління України в економічні відносини вимагають з’ясування таких аспектів: • процесу формування молодої робочої сили, її якісних характеристик, які відповідають ринковому векторові розвитку економіки; врахування стартових можливостей молодих громадян на ринку праці; • визначення сфер, обсягів й напрямів їх продуктивної зайнятості; • з’ясування рівня вимушеної незайнятості; • дослідження особливостей підприємницької діяльності молоді; • аналізу трудової міграції та її особливостей; • вивчення економічної ментальності молоді