- •1. Поняття соціології. Основні рівні соціологічного аналізу.
- •4. Основні функції соціології та їх сутність.
- •2. Об’єкт і предмет соціології. Структура соціологічного знання та його особливість.
- •3. Соціальні закони та їх особливості. Класифікація соціальних законів.
- •9. Зв’язок соціології з іншими суспільними і гуманітарними науками.
- •5. Сутність соціальних спільнот та їх типи. Основні характеристики соціальних спільнот.
- •6. Соціальні інститути: їх сутність, основні характеристики, різновиди та функції.
- •7. Поняття «соціальна група». Класифікація соціальних груп.
- •20. Соціальна структура суспільства та її елементи.
- •8. Теоретична (академічна) і прикладна соціологія.
- •10. Позитивізм о.Конта.
- •11. Натуралістичний напрямок у соціології хіх ст. (соціальний дарвінізм, географічна школа, расово-антропологічна школа).
- •12. Органіцизм г.Спенсера.
- •13. Соціологічна концепція марксизму та її критичний аналіз.
- •14. Соціологізм е.Дюркгейма. Поняття нормального і патологічного в соціології е.Дюркгейма.
- •15. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •16. Психологічний напрямок у соціології. Його основні концепції, їх характеристика.
- •17. Поняття про суспільство, його основні риси.
- •19. Типологія суспільств.
- •18. Системний підхід до суспільства в соціології.
- •23. Соціальний статус та його різновиди.
- •21. Основні підструктури суспільства, їх сутність.
- •22. Соціальна стратифікація, її види та критерії формування.
- •24. Соціальна роль та рольовий набір.
- •25. Соціальна мобільність та її різновиди. Швидкість та інтенсивність мобільності.
- •26. Відкрите і закрите суспільство, його особливості.
- •27. Особистість як одиниця соціологічного аналізу.
- •28. Ключові поняття та категорії соціології особистості.
- •32. Суть і зміст конкретно-соціологічного дослідження. Основні етапи соціологічного дослідження.
- •29. Зміна соціологічних уявлень про особистість.
- •30. Основні проблеми соціології особистості
- •31.Проблематика соціалізації особистості.
- •33. Класифікація соціологічних досліджень.
- •34. Основні функції соціологічних досліджень.
- •35. Програма соціологічного дослідження та її складові.
- •37. Опитування як один з основних методів отримання соціологічної інформації. Основні види опитування.
- •36. Поняття «вибірки» та її різновиди.
- •38. Сутність методу анкетування та його різновиди.
- •39. Анкета як основний інструмент опитування. Типи запитань в анкеті.
- •40. Загальна характеристика спостереження. Його різновиди.
- •41.Переваги і недоліки методу спостереження. Типові помилки спостерігача.
- •42. Сутність інтерв’ю та його різновиди.
- •43. Фокус-групове опитування.
- •44. Експертне опитування.
- •45. Сутність соціології сім’ї: об’єкт, предмет.
- •46. Структура сім’ї. Типологізація сім’ї та її критерії.
- •61 . Молодь як специфічна соціально-демографічна складова суспільства.
- •47. Основні функції сім’ї та їх сутність.
- •54. Об’єктивні і суб’єктивні причини конфліктів.
- •48. Основні категорії соціології сім’ї; проблематика соціологія сім’ї.
- •49. Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї.
- •50. Соціологія конфлікту (об’єкт, предмет).
- •51. Природа і сутність конфлікту.
- •52. Основні ознаки конфлікту.
- •53. Структурні компоненти конфлікту. Поняття про ранг опонента.
- •55. Типологія конфліктів виходячи з різних критеріїв класифікації.
- •56. Тактика поведінки у конфліктній ситуації, її застосування на практиці.
- •57. Основні різновиди психологічних впливів у конфліктній ситуації
- •59.Функції соціології молоді та х сутність.
- •58. Сутність соціології молоді, її об’єкт,предмет, завдання.
- •60. Молодь у системі наук.
- •62. Особливості молодіжного віку.
- •63. Соціалізація молоді.
- •64. Державна молодіжна політика в Україні.
- •65. Соціальне самовизначення молоді.
49. Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї.
Один з його представників, Дж.Ґолтроп, вважає, що сім’ю і родинне етапів розвитку сім’ї в англосаксонському середовищі:
• сім’я у дохристиянському суспільстві (з домінуванням парної сім’ї, пізніх шлюбів, великою кількістю одиноких людей); • сім’я у християнському суспільстві (з великим впливом церкви на життя родини і шлюб, забороною шлюбів між кровними родичами, з добровільним вступом у шлюб, практичною неможливістю розлучень, забороною абортів тощо);
• сім’я в індустріальному суспільстві (з початком промислового перевороту в кінці XVIII ст. відбувається перша революція в родинному житті: зниження віку вступу в шлюб.
Сучасний етап розвитку західного суспільства приніс другу революцію
в сімейному житті. Соціологи називають серед них: • зростання економічної незалежності жінок та їх активне включення в трудову діяльність . • утворення двох центрів життя — праці й дому. • еволюція поглядів на сексуальну мораль . • винахід надійних контрацептивних засобів .
Ці та інші причини викликали появу різного роду тенденцій розвитку сучасної сім’ї, які нині широко поширені і в розвинених західних, і в посткомуністичних країнах. До них належать: • зростання розлучень (абсолютне і відносне); • зростання кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом; • зменшення середньої тривалості шлюбу; • пізніший час вступу в шлюб; • спільне життя подружніх пар без оформлення шлюбу; • зменшення розмірів сім’ї і народжуваності дітей з наступним постарінням населення та навіть його депопуляцією; • збільшення кількості одиноких людей, які не беруть шлюбу; • зменшення кількості повторних шлюбів тощо.
Ці тендеції властиві і для розвитку сучасної сім’ї в Україні. Однак специфіка сімейних взаємин у нашій країні полягає в тому, що вони надзвичайно тісно пов’язані із загальним кризовим станом українського суспільства і насамперед — з низкою матеріальних проблем, суть яких можна висловити дуже коротко: боротьба родин за виживання в кризовому соціумі. Розглянемо основні індикатори становища сімей в Україні, розпочавши з демографічних аспектів їх існування.
50. Соціологія конфлікту (об’єкт, предмет).
Соціологія конфлікту – галузь соціології , яка вивчає сутність , зумовленність наслідки та управління конфліктом як соціальним явищем. Науково – практичний інтерес соціології конфлікту зосереджений на таких проблемах : * сутність конфлікту, зясування джерел природи та ступенні конфліктності суспільства, * специфіка власне соціологічного підходу до аналізу конфліктів,, * мотивація конфліктів,* управління конфліктами.
Соціальний конфлікт – зіткнення інтересів двох чи більшої кількості індивідів, соціальних груп. За своєю природою конфлікт є соціальним явищем, породженним особистостями суспільного життя. Гострота конфлікту – ступінь зіткнення інтересів, глибина суперечностей учасників конфліктної ситуації. Вона дає підстави спрогнозувати час, який потрібно буде затратити на подолання конфліктної ситуації.
Тривалість конфлікту – часові виміри існування конфлікту. Відповідно конфлікт може бути коротко-, середньо,- та довготривалим. Межі конфлікту – зовнішні структурно – динамічні кордони конфлікту.
Формування засадничих принципів теорії конфлікту , впровадження в науковий обіг терміна «соціологія конфлікту» відбулося завдяки німуцькому соціологу Г. Зіммелю, який вважав конфлікт універсальним явищем, а безконфліктне суспільство недієздатним. На його думку, чим гостріший конфлікт, тим згуртованішими є групи, що конфліктують. Парсон трактував конфлікт як соціальну аномалію . на його думку головне завдання суспільства полягає в попередженні конфліктів і підтриманні безконфліктних відносин між його елементами. Із сучасних вченних найбільше вдаються до проблеми соціології конфлікту Л. Козер, Р. Дарендорф та інші.
