54. Об’єктивні і суб’єктивні причини конфліктів.

Конфлікт як соціальне явище є породженням певних соціально – психологічних чинників, втіленних в інтересах конкретних соціальних субєктів – учасників конфліктної ситуації. Він є сукупністю обєктивних і субєктивних передумов. До найголовніших належать:

*протилежні орієнтації сторін – субєктів взаємодії. У соціальній практиці різноспрямованність інтересів не менш поширена , ніж їх консолідація.

* різноспрямованність ідеологічних засад. Виникнувши на основі різних поглядів , конфлікти часто переростають у безкомпромісну боротьбу за певне спрямування політичного, соціально-економічного розвитку держави

* різновекторність соціально – економічних орієнтацій.передусім вони повязані з соціально-економічною нерівністю, нерівноправним розподілом матеріальних та духовних благ.

*суперечності між елементами соціальної структури. Обумовленні вони неузгодженністю цілей та завдань різних рівнів організації суспільства.

* соціально – психологічні та морально-етичні. вони постають у формі незадоволення окремих індивідів їх статусом у певному середовищі , що породжує спроби змінити його.

48. Основні категорії соціології сім’ї; проблематика соціологія сім’ї.

Понятійний апарат соціології сім’ї, як і будь-якої іншої галузі соціологічного знання, включає широке коло понять і категорій. Зупинимося докладніше на трьох основних: умовах життя, структурі, функціях сім’ї. Для їхньої характеристики візьмемо положення з праць українських і зарубіжних авторів. Умови життя сім’ї становлять собою сукупність факторів макросередовища , мезо- і мікросередовища. Загальні соціальні умови поділяються, своєю чергою, на: • соціально-економічні (рівень розвитку сфери обслуговування, розвитку дитячих дошкільних закладів, рівень житлового будівництва, обсяг і структура товарообігу, рівень реальних доходів населення взагалі і сім’ї зокрема • соціально- політичні- (політика уряду, органів державної влади, політичних партій, профспілок та інших громадських організацій щодо сім’ї з метою її стабілізації, підвищення виховного потенціалу, **Соціально- культурні - система чинних у суспільстві правових, моральних норм, цінностей та ідеалів, **демографічні (чисельність і темпи приросту населення або його депопуляції, статевий і віковий склад населення, **екологічні природно- географічні особливості середовища проживання, ступінь урбанізованості

Ці загальні соціальні умови впливають на життєдіяльність сім’ї опосередковано, через фактори мезо- і мікросередовища. Адже сім’я зазвичай взаємодіє з ширшими соціальними спільнотами та інститутами, здійснює контакти з рідними, сусідами, друзями. До конкретних характеристик середовища безпосереднього мешкання родини належать, згідно з М.Мацковським, такі: • ступінь урбанізованості середовища розселення сім’ї • характеристики зайнятості населення • демографічна структура середовища розселення; • етнічні характеристики середовища розселення; • кількісні та якісні характеристики сфери обслуговування; • доступність дошкільництва;

Під структурою сім’ї мають на увазі всю сукупність взаємин між її членами, яка містить у собі стосунки спорідненості, влади, авторитету, систему морально-духовних стосунків. Нуклеарна сім’я складається з дорослих батьків і дітей, які від них залежать (матеріально, економічно, житлово, емоційно). Розширена сім’я включає нуклеарну сім’ю і родичів, наприклад, бабусю і дідуся, онуків, тітку, дядька, двоюрідних братів і сестер. Така родина вважається важливим, а в багатьох суспільствах і основним соціальним об’єднанням, спільнотою, базою розвитку соціальних відносин і гарантом взаємодопомоги і підтримки.

Функції сім’ї можна визначити як основні способи прояву активності, життєдіяльності сім’ї та її членів, і поділити на соціальні (спрямовані на суспільство) та індивідуальні (спрямовані на особу). М.Мацковський перелічує функції сучасної сім’ї стосовно основних сфер життєдіяльності родини. * репродуктивна * Виховна, * Господарсько- Побутова, * Економічна * Сфера духовного Спілкування * Соціально- статусна* Дозвільна* Емоційна* Сексуальна.