- •1. Поняття соціології. Основні рівні соціологічного аналізу.
- •4. Основні функції соціології та їх сутність.
- •2. Об’єкт і предмет соціології. Структура соціологічного знання та його особливість.
- •3. Соціальні закони та їх особливості. Класифікація соціальних законів.
- •9. Зв’язок соціології з іншими суспільними і гуманітарними науками.
- •5. Сутність соціальних спільнот та їх типи. Основні характеристики соціальних спільнот.
- •6. Соціальні інститути: їх сутність, основні характеристики, різновиди та функції.
- •7. Поняття «соціальна група». Класифікація соціальних груп.
- •20. Соціальна структура суспільства та її елементи.
- •8. Теоретична (академічна) і прикладна соціологія.
- •10. Позитивізм о.Конта.
- •11. Натуралістичний напрямок у соціології хіх ст. (соціальний дарвінізм, географічна школа, расово-антропологічна школа).
- •12. Органіцизм г.Спенсера.
- •13. Соціологічна концепція марксизму та її критичний аналіз.
- •14. Соціологізм е.Дюркгейма. Поняття нормального і патологічного в соціології е.Дюркгейма.
- •15. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •16. Психологічний напрямок у соціології. Його основні концепції, їх характеристика.
- •17. Поняття про суспільство, його основні риси.
- •19. Типологія суспільств.
- •18. Системний підхід до суспільства в соціології.
- •23. Соціальний статус та його різновиди.
- •21. Основні підструктури суспільства, їх сутність.
- •22. Соціальна стратифікація, її види та критерії формування.
- •24. Соціальна роль та рольовий набір.
- •25. Соціальна мобільність та її різновиди. Швидкість та інтенсивність мобільності.
- •26. Відкрите і закрите суспільство, його особливості.
- •27. Особистість як одиниця соціологічного аналізу.
- •28. Ключові поняття та категорії соціології особистості.
- •32. Суть і зміст конкретно-соціологічного дослідження. Основні етапи соціологічного дослідження.
- •29. Зміна соціологічних уявлень про особистість.
- •30. Основні проблеми соціології особистості
- •31.Проблематика соціалізації особистості.
- •33. Класифікація соціологічних досліджень.
- •34. Основні функції соціологічних досліджень.
- •35. Програма соціологічного дослідження та її складові.
- •37. Опитування як один з основних методів отримання соціологічної інформації. Основні види опитування.
- •36. Поняття «вибірки» та її різновиди.
- •38. Сутність методу анкетування та його різновиди.
- •39. Анкета як основний інструмент опитування. Типи запитань в анкеті.
- •40. Загальна характеристика спостереження. Його різновиди.
- •41.Переваги і недоліки методу спостереження. Типові помилки спостерігача.
- •42. Сутність інтерв’ю та його різновиди.
- •43. Фокус-групове опитування.
- •44. Експертне опитування.
- •45. Сутність соціології сім’ї: об’єкт, предмет.
- •46. Структура сім’ї. Типологізація сім’ї та її критерії.
- •61 . Молодь як специфічна соціально-демографічна складова суспільства.
- •47. Основні функції сім’ї та їх сутність.
- •54. Об’єктивні і суб’єктивні причини конфліктів.
- •48. Основні категорії соціології сім’ї; проблематика соціологія сім’ї.
- •49. Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї.
- •50. Соціологія конфлікту (об’єкт, предмет).
- •51. Природа і сутність конфлікту.
- •52. Основні ознаки конфлікту.
- •53. Структурні компоненти конфлікту. Поняття про ранг опонента.
- •55. Типологія конфліктів виходячи з різних критеріїв класифікації.
- •56. Тактика поведінки у конфліктній ситуації, її застосування на практиці.
- •57. Основні різновиди психологічних впливів у конфліктній ситуації
- •59.Функції соціології молоді та х сутність.
- •58. Сутність соціології молоді, її об’єкт,предмет, завдання.
- •60. Молодь у системі наук.
- •62. Особливості молодіжного віку.
- •63. Соціалізація молоді.
- •64. Державна молодіжна політика в Україні.
- •65. Соціальне самовизначення молоді.
33. Класифікація соціологічних досліджень.
Специфіка кожного з етапів визначається конкретним видом соціологічного дослідження. Їх виділяють залежно від узятих за основу критеріїв. Найважливішими з них є мета дослідження, глибина потрібного аналізу. метод збирання первинної інформації, терміни проведення та інше.
За метою виокремлюють: * фундаментальні дослідження – спрямовані на встановлення та аналіз соціальних тендейцій, * прикладні дослідження – націлення на вивчення конкретних обєктів.
За глибиною аналізу виділяють:* пошукові дослідження – охоплюють невеликі сукупності , мають спрощені програму та інструментарій.* описові – покликані створити відносно цілісну уяву про досліджуванні явища, * аналітичні дослідження – полягають не тільки в описуванні соціальних явищ, а й у встановленні причин їх виникнення.
За затратами часу: * довгострокові – від 3 і більше років, * середньострокові від 6 місяців до 3 років, *коротко – строкові = до 6 місяців, експрес – дослідження – до 1-2 тижнів.
Соціологічні дослідження бувають державні та госпрозрахунковими. Також бувають разові та повторні соціологічні дослідження. За системою вибору одиниць обєкта соціологічні дослідження є монографічні, суцільні, та вибіркові. Своєрідне місце посідають також пілотажні соціологісні дослідження.
34. Основні функції соціологічних досліджень.
Соціологічне дослідження – це система логічно – послідовних методологічних, методичних та організаційно – технічних процедур для отримання наукових знань про соціальне явище, процедур.
Основні функції соціологічного дослідження:
Пізнавальна – відкриває нові знання про функціонування і розвиток суспільства , про сутність соціальних явищ і процесів.
Методологічна – забезпечеє реалізацію міждисциплінарного звязку соціології з іншими наукамипро людину і суспільство.
Практична – полягає у виробленні практичних заходів із вдосконаленням соціальної реальності.
Інформаційна – сприяє отриманню соціальної інформації щодо стану і тенденції розвитку явищ іпроцесів.
Управлінська – забезпечує соціальне управління на всіх рівнях функціонування соціуму.
35. Програма соціологічного дослідження та її складові.
Програма конкретно-соціологічного дослідження — це обов’язковий початковий документ, її вироблення дає змогу чітко визначити стратегію і тактику соціологічного аналізу виявленої проблеми, забезпечити всеохопність проблемної ситуації і достовірність отриманої інформації. Нехтування виробленням програми конкретно-соціологічного дослідження у кінцевому підсумку призводить до нераціонального використання грошей і зусиль, втрати часу, одержання спотвореної або викривленої картини явища, яке досліджують.
Програма конкретно-соціологічного дослідження має відповідати певним вимогам. Українські соціологи називають кілька таких вимог, серед них: • чіткість і точність програми (всі її положення мають бути виразними, а елементи — продуманими відповідно до логіки дослідження і
зрозуміло сформульовані, інакше учасники дослідження можуть не порозумітися і потребуватимуть зайвих витрат часу на уточнення різних питань); • логічна послідовність усіх ланок програми (не можна братися за вироблення робочого плану без попереднього формулювання мети й
завдань дослідження тощо); • гнучкість програми (на перший погляд, це суперечить попередній
вимозі, але на практиці, мірою розробки програми або при появі нових, непередбачених обставин доводиться повертатися до вже сформульованих положень і вносити в них корективи).
