- •1. Вплив інформаційних та технологічних революцій на розвиток сучасного суспільства
- •2.Перспективи інноваційного науково-технологічного розвитку
- •3. Науково-технологічний прогрес і міжнародні відносини.
- •4. Формування міжнародних інформаційних відносин як спеціалізованої галузі міжнародного співробітництва.
- •5.Принципи міжнародних інформаційних відносин.
- •Інноваційна діяльність та інноваційний потенціал держав у сучасних міжнародних інформаційних відносин
- •Асиметрії інформаційного розвитку. «Інформаційний» розрив.
- •Амбівалентність глобалізації у сфері інформації та комунікації.
- •Якісні та кількісні дослідження процесів глобалізації для країн світу.
- •Прогностичний аналіз мегатрендів міжнародного розвитку («Глобальні тенденції 2015», «Контури глобального світу. Глобальні тенденції – 2020», «Глобальні тенденції 2025. Світ, що змінився»).
- •Ключові чинники глобального розвитку людства до 2015 – 2025 рр.
- •Сценарії глобального розвитку людства до 2015 р. (сценарії «всепроникаючої глобалізації», «згубної глобалізації», «регіональної конкуренції», «постполярного світу»)
- •Сценарії глобального розвитку людства до 2025 р. (сценарії «Світ без Заходу», «Жовтневий сюрприз», «Вибух брік», «Політика не завжди локальна»)
- •Теорії та концепції інформаційного суспільства (д. Белл, е. Тоффлер, Зб. Бжезинський, м. Маклюен, м. Кастельс).
- •Визначення та базові характеристики інформаційного суспільства.
- •Нові проблеми та загрози для міжнародної спільноти в інформаційному суспільстві
- •Базові принципи побудови інформаційного суспільства(белл,…
- •Моделі побудови інформаційного суспільства (ліберальна, соціально-орієнтована, інтегрована, керована та формальна модель)
- •Фінська (соціально-орієнтована) стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Американська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Азійська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Європейська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Японська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Младоазійська (азійські «тигри») стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Індійська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Китайська стратегія побудови інформаційного суспільства
- •Глобальні та регіональні стратегії побудови інформаційного суспільства:
- •Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства
- •Світовий саміт з інформаційного суспільства: мета, завдання, перебіг тощо.
- •Регіональні наради в рамках Саміту з інформаційного суспільства
- •Стратегії побудови інформаційного суспільства організацій системи оон (юнеско та мсе).
- •Міжнародна інформаційна політика: визначення, пріоритети та стратегії.
- •Міжнародні організації у системі міжнародних інформаційних відносин
- •Діяльність оон та її спеціалізованих установ в галузі інформації і комунікації
- •Регіональна інформаційна політика: визначення, пріоритети та стратегії
- •Поняття та теорії інформаційної економіки
- •Принципи (закони) інформаційної економіки
- •Інформаційні продукти та послуги.
- •Світовий ринок інформаційних продуктів та послуг
- •Політичні, правові та технологічні чинники міжнародної інформаційної безпеки
- •Вплив інформаційної революції на міжнародну систему підтримання миру і безпеки
- •Нові виклики та загрози для міжнародної інформаційної безпеки.
- •Методи протидії сучасним загрозам для міжнародної інформаційної безпеки (моделі міжнародної інформаційної безпеки).
- •Визначення, мета, завдання та класифікація зовнішньополітичних комунікативних технологій.
- •Традиційні зовнішньополітичні комунікативні технології.
- •Новітні зовнішньополітичні комунікативні технології (публічна, громадська, іміджева, культурна, церковна, віртуальна та медіадипломатія, державний брендінг).
- •Роль аналітичних центрів у формуванні стратегії зовнішньої політики держави.
2.Перспективи інноваційного науково-технологічного розвитку
Включення країни в глобальний економічний простір та створення в країні довгострокових умов її конкурентоспроможного розвитку обумовлюють необхідність формування, ефективного використання і інноваційного науково-технологічного розвитку, що виступатиме, з одного боку, головною передумовою успішної адаптації національної економіки до жорсткого конкурентного міжнародного середовища, а з іншого – сприятиме її конвергенції з іншими країнами.
Інноваційний розвиток характеризується перенесенням акценту на використання принципово нових прогресивних технологій, переходом до випуску високотехнологічної продукції, прогресивними організаційними і управлінськими рішеннями в інноваційній діяльності, що стосується як мікро-, так і макроекономічних процесів розвитку — створення технопарків, технополісів, проведення політики ресурсозбереження, інтелектуалізації всієї виробничої діяльності, софтизації та сервізації економіки. Об’єктивні зміни в суспільному економічному розвитку призвели до нової моделі розвитку економіки, для якої характерні принципово нові риси та пріоритети. Важливу роль в житті суспільства стали відігравати галузі, що ґрунтуються на так званих «високих технологіях», а також галузі, що безпосередньо задовольняють потреби людей.
Виробництво стає більш зорієнтованим не на масового споживача, а на специфічні потреби окремих індивідів, тобто на невеликі за місткістю ринки. Високими темпами зростає чисельність підприємницьких структур, особливо малих та середніх підприємств, які спроможні швидко адаптуватися до вимог зовнішнього середовища. Швидкі темпи модернізації життя людей призводять до зростання вимог до якості товарів та послуг, до їх різноманітності. Відповідно, суспільство, стає більш відкритим та сприйнятливим до інновацій як засобу досягнення необхідного розмаїття.
Відбувається переоцінка людського фактору в економіці: зростає роль творчих кадрів — людей, що володіють знаннями і є носіями нововведень в сфері організаційної, науково-технічної та екологічної культури. Нова модель економічного зростання, що ґрунтується на інноваційному типі розвитку, передбачає зміну самого поняття науково-технічного прогресу і науково-технічного розвитку. З’являються нові суспільні пріоритети: добробут, інтелектуалізація виробничої діяльності, використання високих та інформаційних технологій, екологічність. Ця модель потребує нової фінансово-кредитної політики, ефективного стимулювання інновацій, розвитку наукомістких та скорочення природоексплуатуючих галузей — на макрорівні; зміни типу підприємницької діяльності, активного залучення до виробництва малого та середнього приватного бізнесу — на мікрорівні.
Характерною ознакою нової моделі економічного зростання є широкий розвиток венчурного підприємництва, залучення ризикового капіталу до фінансування інноваційного бізнесу. Причому форми і мотиви такого залучення можуть бути абсолютно різними: від спонсорської допомоги до спільної участі в прибутках через викуп акцій або внески до статутного фонду. Поширенням є також створення цільових фондів науково-інноваційного розвитку.
