3. Охарактеризуйте причини поразок радянських військ на початку ввв

Початок боїв для Червоної армії був вкрай несприятливий. Цілий ряд об'єктивних і суб'єктивних причин зумовили важкі поразки Червоної армії на протязі першого періоду Великої Вітчизняної війни (червень 1941 - листопад 1942 pp.), зокрема на одному з трьох стратегічних наступів - південному, тобто значною мірою українському.

Серед основних причин невдач Червоної армії в перший період війни можна виділити наступні:

- зосередження і розгортання військ з урахуванням нових кордонів не було завершено до початку війни;

- велику роль відіграв фактор раптовості нанесення першого удару;

- кращі командні і командирські кадри Червоної армії були репресовані (до 75% командного складу) в 1937-1941 pp.; загалом по лінії наркомату оборони було репресовано не менше 3,5 млн чоловік;

- на стані військ повною мірою позначилася паралізуюча атмосфера культу особи Й. Сталіна;

- радянська військова доктрина базувалася на тезі, схваленій Й. Сталіним, у якій мова йшла про те, що майбутня війна буде вестися на ворожій території;

- до початку війни не було завершено переозброєння Червоної армії;

- значно послабили боєздатність Червоної армії ліквідація перед початком війни механізованих корпусів і створення кавалерійських дивізій;

- радянське військо-політичне керівництво прорахувалося у визначенні можливого напрямку головного удару супротивника; як пріоритетний в Генеральному штабі Червоної армії розглядався київський напрямок, а мінсько-смоленсько-московський - як другорядний;

- народ країни, керівні кадри, були психологічно дезорієнтовані договорами 1939 р, СРСР з Німеччиною; у багатьох політичних, державних, військових діячів, рядових громадян були занадто великі ілюзії з цього приводу.

4. Охарактеризуйте причини поразки та історичні уроки боротьби за українську державність в 1917-1920 рр.

Серед причин поразки військ УЦР - ослаблення її соці альної бази (повільність, нерішучість у здійсненні соціалі. но-економічних перетворень відштовхнули селянство, у тої І час як більшість робітників підтримали більшовиків); від сутність належної уваги до військової політики, збройного захисту держави, що виявилося у відсутності регулярної і централізованої армії; високий ступінь організованості та боєздатності більшовицьких військ, успішна тактика боротьби за владу; вміла соціальна демагогія рад. 9 (22) січня 1918 року, був затверджений IV Універсал. Третього березня 1918р. РСФРР підписала у Брест-Литовську мир з Німеччиною, Австро-Угорщиною,Болгарією і Туреччиною. 1 березня 1918 р. радянські війська залишили Київ. 7 березня сюди повернулась УЦР. Протягом березня-квіт-ня більшовицькі війська були витіснені з України.

Берестейський договір поклав початок міжнародно-правовому визнанню України як незалежної держави. За таких складних умов це був успіх молодої української дипломатії. 29 квітня 1918 року на хліборобському конгресі прийнято рішення про передачу влади Гетьману П.Скоропатському

Прийняття конституції і обрання М.Грушевського президентом УНР але зовнішньо політичну діяльсть гетьмана була значно обмежена державами Четверного союзу. 13 грудня 1918 гетьман змушений зректися влади. 18 жовтня 1918 року утворення ЗУНР. 22 січня 1919 року об»єднання ЗУНР та УНР. Упродовж зими-весни 1919 р. над територією України (за винятком Надзбруччя і західних областей) знову було встановлено радянський контроль. Радянська влада в Україні будувалася відповідно до зразків, що утвердилися в радянській Росії. 6 січня 1919 р. стара назва, якою радянська влада прикривалася в 1918 р., — Українська Народна Республіка - була відкинута. Відтепер і до прийняття Конституції 1937 р. офіційно держава називалася Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР, після 1937 р. - УРСР) Конституція закріплювала диктатуру пролетаріату, відміну приватної власності і позбавлення експлуататорських класів виборчих прав, непропорційну систему виборв депутатів