2. Визначення показників якості стічних вод, які поступають на нкос

Показники якості води поділяються на фізичні, бактеріологічні, гідробіологічні і хімічні.

До основних фізичних показників якості води відносяться:

1. Температура

2. Запах ( вимірюється у балах)

3. Прозорість( вимірюється в сантиметрах)

4. Колір

Бактеріологічні показники характеризують забруднення води патогенними мікроорганізмами. До числа важливих бактеріологічних показників відносять: колі-індекс – кількість кишечних палочок в одному літрі води; колі-титр – кількість води в міліметрах, де може бути одна кишечна палочка; чисельність лактозопозитивних кишечних палочок; чисельність коліфагів.

Гідробіологічні показники дають можливість оцінити якість води за живими організмами і рослинності водойм. Зміна видового складу водних екосистем може проходити при слабкому забрудненні водних об’єктів, які не визначаються ніякими іншими методами.

Хімічні показники можуть бути загальними і специфічними. Проводяться санітарно-хімічні аналізи по визначенню: величини ХСК(загальна концентрація кисню на окислення органічних речовин), БСК,концентрація завислих речовин,активної реакції середовища,степені мінералізації,конц. біогенних елементів(азоту, фосфору, калію).Окрім визначення основних сан.-тех. показників у виробничих СВ визначаються концентрації специфічних компонентів,вміст яких визначається технологічним регламентом виробництва і номенклатурою застосовуючи речовин.

Білет 15. 1. Побудова і розрахунок балансової схеми водопостачання і водовідведення міста і промислових підприємств.

Балансова схема водопостачання і водовідведення дозволяє графічно представити якісні і кількісні зв’язки між окремими водо споживачами і спорудами водопровідно-каналізаційного господарства. Її роблять в декількох варіантах для вибору більш раціонального і економічно вигідного.

Спочатку проводиться розрахунок. Баланс водоспоживання розробляється в табличній формі, в якій вказуються: розрахунковий водовідбір, середньомісячні і середньо рокові витрати води, фактичні санітарні витрати (витрати води в річці, які остаються там після водовідбору), мінімальна санітарна витрата, різниця між мінімальними і санітарними витратами, витрата води з водосховища, середньорічні витрати маловодного року.

На основі таблиці в масштабі малюються балансові схеми в вигляді епюр для кожної черги окремо для: прямоточної і оборотної систем водопостачання на промислових підприємствах.

Вона включає в себе: водо споживачів(місто); водопровідні і каналізаційні споруди(водозабір(ВДЗ),міські водопровідні очисні станції(МВОС),міські каналізаційні очисні станції(МКОС),станція доочистки стічних вод(СДСВ),локальні каналізаційні очисні споруди(ЛКОС); джерело водопостачання и об’єкти водовипуску.

На схемі стрілками показують витрати води, яка поступає на об’єкти і витрати води, яка використовується на них. Для перевірки правильності побудови схеми роблять баланс витрат води кожного об’єкта.

На основі аналізу розглядають усі варіанти балансових схем і вибирають ту, за якою витрати і якість води на різних ділянках від водозбору до водовипуску буде найбільш раціональною і скоротить шляхи водоспоживання.

Білет 15. 2. Визначення розрахункового водовідбору.

Він визначається для кожного учасника водогосподарського комплексу за добовим водоспоживанням.

Для населення: Q_н=(q*N*k)/1000 (м³/доб),

де q – норма споживання на 1 людину (л/доб);

N – кількість жителів в даному населеному пункті;

K – коефіцієнт нерівномірності споживання.

Для промислових підприємств: Q_пп=q_пп * N,

де q_пп – питома витрата конкретного виду продукції;

N – кількість продукції, що випускається.

Для комунального господарства: Q_кп= (q_кп * N_кп * K_кп) /T,

Де q_кп – норма споживання конкретним комунальним господарством;

N_кп – кількість комунальних підприємств;

K_кп – коефіцієнт рівномірності;

T – час роботи.

Для сільського господарства: F=Wсер*η/M_сер.зв.

Де Wсер – середній об’єм води, який може бути забраний для зрошення;

η – коефіцієнт ККД;

M_сер.зв. – середньо зрошувальна норма.

Білет 16

1. Розрахунок допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

При розрахунку допустимих концентрацій забруднюючих речовин у виробничих стічних водах, що приймаються в систему каналізації населеного пункту, водопровідно-каналізаційне підприємство повинно керуватися наступними вимогами:

а) допустимий вміст органічних речовин, оцінюваних по БСК5 (БПКповн), має визначатися розрахунком. При цьому БПК виробничих стічних вод не повинна вести до перевищення БПК надходять на очисні споруди міських стічних вод, прийнятої при проектуванні цих споруд;

б) допустимі концентрації забруднюючих речовин, що видаляються на очисних спорудах населених пунктів, повинні визначатися з урахуванням умов скидання очищених стічних вод у водний об'єкт, встановлених у дозволі на спецводокористування або в обов'язковому приписі для водопровідно-каналізаційного підприємства на підставі ГДК речовини у воді водного об'єкта відповідного виду водокористування

в) допустимі концентрації речовин, що не видаляються на очисних спорудах населеного пункту, повинні визначатися виходячи з ГДК у воді водних об'єктів і співвідношення обсягів міських і виробничих стічних вод .

У випадках, коли кількість і склад виробничих та інших стічних вод змінюється протягом доби, на промислових підприємствах та інших абонентах повинні встановлюватися спеціальні ємкості-усреднители, що забезпечують рівномірний протягом доби обріс виробничих стічних вод.

2. Визначення ступеня необхідної доочистки стічних вод після біологічної очистки.

Стічні води промислових підприємств навіть після біологічної очистки містять значну кількість забруднень, характерних для різних виробництв, наприклад ефіророзчинні речовини, масла, смолисті речовини, целюлозу, лігнін і т. д. Ці речовини здатні впливати на механізм процесу фільтрування через зернисту завантаження і змінювати структуру відкладень в більшій мірі, ніж забруднення побутових стічних вод.

Властивості різних виробничих стічних вод в результаті біологічного очищення не стають однаковими, і вони впливають на вибір конструктивних і технологічних параметрів фільтрів: типу і крупності зерен завантаження, висоти її шару, напрямку потоку рідини, умов регенерації завантаження, засобів обробки промивної води і т. п . Уточнені параметри можуть бути отримані в результаті експериментальних досліджень на реальних стічних водах різних промислових підприємств. Для доочищення біологічно очищених стічних вод застосовуються фільтри з напрямком потоку зверху вниз і знизу вгору.

Білет 17. 1. Вимоги до якості води повторного використання у промисловості

Вимоги до якості використовуваної для виробничих потреб води в кожному конкретному випадку залежать від її призначення і технологічного устаткування. Вода, може відігравати роль сировини, розчинника, що поглинає або транспортує середовища, теплоносія й ін. за вимогами до якості технічну воду можна класифікувати:

1. Вода, до якості якої не пред’являються технологічні вимоги;

2. Вода, очищена до якості води відкритих джерел, які використовуються звичайно для техн. водопостачання без додаткової обробки;

3. Вода, очищена до якості питних стандартів;

4. Вода після глибокої очистки;