2.Розрахунок балансу водних ресурсів.
Водний баланс річкового басейну чи іншої території залежить від кліматичних і метеорологічних факторів, характеру поверхні басейну та його геологічної будови. Оцінюється за формулою:
Р=Уповн.+Еповн.+і
Р-опади, Уповн. – сумарний річковий стік,
Уповн.=Уповерх.+Упідз.
Еповн.- сумарне випаровування, і – інфільтрація в грунт басейну
Усереднений показник по метереостанціям:
Ропади
=
Рі – середні річні суми опадів на і-й станції чи посту,
n-число станцій чи постів спостережень.
Середньомісячний об’єм стоку:
=
*t
,
Баланс по території:
Ба=П-В
П – прибуткова частина, В – витратна частина.
Отриманий баланс буває як позитивний так і негативний, і може дорівнювати нулю. У випадку відємного балансу треба передбачати заходи по створенню водосховища.
Білет № 13
Кількісний аналіз джерел водопостачання
Про кількість водих ресурсів судять за об’ємами води в різних частинах гідросфери. Із загальних запасів води на Землі на Світ. океан припадає 96,5%. практичного використання для задоволення потреб людей являють води річок. Їх об’єм дуже малий але у кругообігу вологи він відтворюється протягом року в середньому приблизно 23 рази. Одним із основних видів антропоген. впливу на стан і режим водних ресурсів та водних об’єктів є: землеробство на водозбірних площах, регулювання току, промислове, с/г та комун. господарство. Збільшується об’єм СВ та забр. речовин.
питання 13) 2
Як перевіряти достатність визначеного ступеню очистки стічних вод по БСК.
Биологическое потребление кислорода (БПК) — количество кислорода, израсходованное на аэробное биохимическое окисление под действием микроорганизмов и разложение нестойких органических соединений, содержащихся в исследуемой воде.
БПК является одним из важнейших критериев уровня загрязнения водоема органическими веществами, он определяет количество легкоокисляющихся органических загрязняющих веществ в воде.
При анализе определяется количество кислорода, ушедшее за установленное время (обычно 5 суток - БПК5 ) без доступа света при 20°С на окисление загрязняющих веществ, содержащихся в единице объема воды. Вычисляется разница между концентрациями растворённого кислорода в пробе воды непосредственно после отбора и после инкубации пробы.
Как правило, в течение 5 суток при нормальных условиях происходит окисление ~ 70% легкоокисляющихся органических веществ. Практически полное окисление (БПКполн или БПК20) достигается в течение 20 суток.
Для источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения (ГОСТ 17.1.3.03-77) и водных объектов, используемых в рыбохозяйственных целях, БПКполн не должно превышать 3 мг О2/л, для водоемов культурно-бытового водопользования — 6 мг/л. Соответственно, предельно-допустимые значения БПК5 для тех же водоемов равны примерно 2 мг/л и 4 мг/л.
Білет № 14
1.Біологічне забруднення підземних вод. Захищеність підземних вод
Даний вид забруднення викликаний різноманітними мікроорганізмами – водоростями, бактеріями, вірусами. Найбільш небезпечне забруднення хвороботворними організмами, що потрапляють в підземні води в основному з фекальними і господарсько - побутовими водами. Час виживання хвороботворних мікробів в підземних водах може сягати 400 діб. Біологічне забруднення підземних вод може інтенсифікуватись тепловим забрудненням.
Під захищеністю водоносного горизонту від забруднення розуміється його перекриття відкладеннями, що перешкоджають проникненню забруднюючих речовин з поверхні землі або з вищерозміщеного водоносного горизонту . Захищеність залежить від багатьох факторів, які можна розбити на дві групи: природні і техногенні. До основних природних факторів відносяться: глибина до рівня підземних вод, наявність в розрізі і потужність слабопроникних порід, літологія і сорбційні властивості порід. До техногенних факторів відносяться: умови знаходження забруднюючих речовин на поверхні земл, характер їх проникнення у підземні води, хімічний склад забруднюючих речовин , їх міграційну здатність, , хімічну стійкість, час розпаду, характер взаємодії з породами і підземними водами. Захищеність підземних вод можна охарактеризувати якісно і кількісно. У першому випадку в основному розглядаються тільки природні фактори, у другому - природні та техногенні