Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Василенко. Волошкіна. все ответи 5 курс.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
712.19 Кб
Скачать
  1. Якісний аналіз джерел водопостачання. -див. Білет№ 21 (2)

Вибір джерела водопостачання значною мірою визначає характер самої системи, наявність у її складі тих чи інших споруд, а отже вартість будівництва і величину експлуатаційних витрат.

Джерело водопостачання повинно задовольняти такі вимоги:

а) забезпечувати одержання з нього необхідних кількостей води з урахуванням росту водоспоживання на перспективу розвитку об'єкта;

б) забезпечувати безперебійність постачання водою споживачів;

в) давати воду такої якості, яка найбільшою мірою відповідає потребам споживачів. Необхідна якість досягається шляхом простого і дешевого її очищення;

г) забезпечувати можливість подачі води об'єкту з найменшою собівартістю;

д) мати таку потужність, щоб забір води з нього не порушував сформовану екологічну систему.

Остаточний вибір джерела водопостачання для даного об'єкта проводиться залежно не тільки від якості води в ньому, але й від його потужності, віддаленості від об'єкта, вартості подачі й очищення води.

Білет №9. Білет №9. Питання 1

Розрахунковий водовідбір учасників ВКГ (водогосподарський комплекс) за добовим водоспоживанням?

Кожен учасник ВГК має певні вимоги по кількості необхідної води з врахуванням нерівномірності використання її на протязі року, доби. Найбіль­шим водоспоживачем є промисловість (46%), сільське господарство (43%) та житлово-комунальне господарство (11%). В промисловості найбільш велики­ми водоспоживачами є енергетика (60%-свіжої води і 53% зворотної), чорна металургія – (17% та 22%); хімічна та нафтохімічна – (6% і 10%); харчова промисловість 5% і 3%. Ці самі водоємкі галузі промисловості викорис­товують разом біля 83% всієї води промисловості.

Для потреб сільського та рибного господарства забирається 15,8км3 води; на водопостачання сільських населених пунктів – 1,6км3, на зрошення та зволоження – 9,2км3, на заповнення рибних ставків та тимчасові нестан­дартні водозабори – 5,0млрд.м3. До 10% водопостачання в сільському госпо­дарстві складають втрати в каналах зрошувальних систем, на випаровування, фільтрацію, заповнення каналів перед початком поливного сезону.

В басейнах річок України розташовано понад 10тис. водозаборів. За­бір води з р. Дніпро складає 23,1км3, або 63,4%. В басейні Дніпра викорис­товується 20,3км3(64%) водних ресурсів маловодного року, в тому числі беззворотно 12,2км3 (74%), а скид стічної води складає 10,8км3(57%).

Розрахунковий водовідбір визначається для кожного учасника ВГК по добовому водоспоживанню:

-  для населення                                 ( 2.1)

де   -  норма водоспоживання на 1 людину, л/добу для населеного пункту;

    -  кількість жителів в даному населеному пунктів, людей;

    - коефіцієнт нерівномірності водоспоживання.

Для промислових підприємств значення витрат розраховується за формулою:

                                      (2.2)

де  - питома витрата для даного виду продукції підприємства;

     - кількість продукції, яка випускається.

В комунальному господарстві вода використовується як на питні пот­реби, так і для інших потреб населення, роботи підприємств побутового обслуговування (бані, пральні, столові, дитячі садки і т.п.), міського транспорту, будівельних організацій, поливу земних насаджень та на потреби служби пожежної безпеки. Загальна витрата комунального господарства, м3/добу, виз­начається по середньодобовій нормі споживання для різних категорій споживачів та коефіцієнту нерівномірності водоспоживання.

Питання 2

Які стічні води забороняється скидати у водні об'єкти? Заборонено скидання у водні об’єкти стічних вод з перевищенням нормативів ГПС, вод, що містять речовини, для яких не встановлені ГПК, підігрітих вод, що можуть привести до підвищення температури води водного об’єкта в літній період більш, ніж на 3°С. Забороняється скидання у водні об’єкти, на поверхню їхнього льодового покриву, а також у межах площі водозбору побутових і виробничих відходів.

Білет №10