1. Надати перелік осн. Напрямків зменшення водопостачання

Основні напрямки зменшення водопостачання

Можливі два напрями зниження витрат на водопостачання підприємств: за рахунок вдосконалення фізико-хімічних, хімічних і біологічних методів очищення стоків, а також за рахунок скорочення забору води і відведення стоків на одиницю продукції внаслідок переходу на замкнену систему зворотного водопостачання.

Радикальним вирішенням проблеми може бути тільки впровадження безстічних виробництв, у тому числі заснованих на безводних технологічних процесах. Цей напрям і є основним в удосконаленні водного господарства промислових підприємств.

створення маловодної або безвідходної технології промислового виробництва із замкненими водозворотними схемами, які включають проміжне очищення або охолодження води й утилізацію відходів;

Скорочення водоспоживання і зменшення кількості забруднених у виробництві вод досягає за рахунок інтенсифікації виробничих процесів, максимального виходу продукції ї мінімальної кількості відходів, переходу на нову технологію із заміною водомістких процесів безводними або маловодними, за рахунок скорочення технологічних стадій, збільшення потужності виробничих агрегатів, комплексного використання сировини, очищення стічних вод у місцях їх утворення, повного видалення всіх компонентів з виробничих вод, впровадження систем управління і контрольно-вимірювальних приладів тощо.

2. Гідрологічні характеристики водойм та водотоків

1. густота річкової мережі (середня густота 0,35-0,39 км/км2)

2.довжина водозабору (Lo) - відстань по прямій від витоку до гирла (рис. в зошиті)

-коеф. завистості річки L/ Lo = Кзв.

-Коеф.витягнутості водозабору

-коеф.густоти річкової мережі

3. ухил річки (коеф. Міцності)

4. Нрма річкового стоку – характерна влас-сть річки басейну

5. Наноси річок

Білет№ 7

1.Складання схеми матеріального виробництва в заданому річковому створі.

Природний ресурс земля — вихідний фактор виробництва, без якого матеріальне виробництво зовсім неможливе. До нього зараховують землю і все, що розташоване на ній і в ній: орні площі, ліси, ресурси річок, озер, морів, океанів, корисні копалини, тобто все, що людина бере від природи. Це природне середовище, де відбувається життєдіяльність людини.

Визначення матеріального виробництва як одної реальної основи історії дає змогу глибше усвідомити дію об'єктивних суспільних законів. Матеріальне виробництво не існує поза суспільством. Матеріальне виробництво виникає і формується в процесі суспільного життя.Зміна засобів праці веде до зміни способів виробництва матеріальних благ. Кожний новий спосіб виробництва є якісно новим етапом, новим ступенем у розвитку суспільства. Виробляючи умови, в яких людина проживає, вона тим самим виробляє саму себе. Зі зміною способу виробництва змінюється весь уклад життя суспільства - виникають нові організації, установи, змінюються погляди людей, їхня психологія. Будь-які зміни, що відбуваються в способі виробництва, структурі соціальної системи, викликають якісні перетворення в усіх її сферах.

Значення матеріального виробництва не обмежується тим, що воно -необхідна умова існування суспільства і людини.Матеріальне виробництво - це визначаюча реальність, яку кожне покоління застає як дещо, що склалося, відносно стійке. Люди не можуть її конструювати. Вони повинні узгоджувати свої дії з цією суспільною реальністю, та як вони узгоджують їх з реальністю природною. Тому якщо якісь заклики не погодженні з процесом матеріального виробництва, то вони або передчасні, або нездійсненні.Аналіз матеріального виробництва дозволив пояснити системність, цілісність суспільства.

2.Назвіть причини евтрофікації водоймищ України (див. білет№23 (2)

Евтрофікація (від гр. eutrophia − добре харчування) − збільшення вмісту біогенних речовин у водоймі, що викликає бурхливе розмноження водоростей, зниження прозорості води й вмісту розчиненого кисню у глибинних шарах внаслідок розкладу органічної речовини мертвих рослин і тварин, а також масову загибель донних організмів. Евтрофікація може бути наслідком природного старіння водойми, внесення добрив, забруднення стічними водами та ін. За рівнем евтрофікації водойми поділяються на оліготрофні (слабко евтрофіковані), мезотрофні (середньоевтрофіковані) та евтрофні (сильно евтрофіковані). Іноді також в окрему категорію виділяють гіперевтрофні (досить сильно евтрофіковані) водойми, такі, де евтрофікація призводить до масового відмирання біоти й різкої зміни параметрів екосистеми.

Що стосується України, то наша держава має колосальні водні ресурси. Полтавська область, як і в цілому Україна, має значні запаси прісної води, за якими вона посідає 11 місце в країні. Тому раціональне використання й охорона водних ресурсів має виключне значення для Полтавщини. На території Полтавської області знаходиться 121 річка та водотік. Найбільшими за довжиною, площею водозбору і водністю річками області є Дніпро та його ліві притоки − Сула, Псел, Ворскла, Оріль, Хорол. Отже,Головною причиною розвитку евтрофікації є збільшення вмісту біогенних речовин у водоймі, що призводить до швидкого розмноження водоростей.

Білет №8. ( див. білет№2 (2) )

8.1 Розрахунок необхідного ступення очистки СВ

Необх. Ступінь очисти СВ визначається за такими характеристиками : кількість завислих речовин, допустима конц. БСК, кількістю розчинен.кисню у водоймі, t води, допустим.концентрація шкідливих речовин

Формули в зошиті (Зв'язок між сан.вимогами до умов випуску і необхідного ступеня очистки)

Білет №8

1. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод

Стічні води, які спускаються у водоймище, повинні бути очищені до такого ступеня, щоб вони не надавали на нього шкідливого впливу. Щоб правильно визначити необхідний ступінь очищення стічних вод, у кожному випадку необхідно мати докладні дані про їх об’єм та склад, а також дані детальних обстежень водоймища, які дозволяють характеризувати місцеві гідрогеологічні та санітарні умови. Необхідний ступінь очищення стічних вод визначається стосовно до загально санітарних та органолептичних показників шкідливості і до кожного із нормативних показників забруднення.

Розрахунки з визначення необхідного ступеня очищення стічних вод, які спускаються у водоймище, виконуються за вмістом суспендованих речовин, споживанням стічними водами розчиненого кисню, допустимою величиною БСК у суміші річної води і стічних вод, зміною активної реакції води водоймища, забарвленням, запахом, температурою, вмістом солей, а також за гранично допустимими концентраціями токсичних домішок та інших шкідливих речовин.

Зв’язок між санітарними вимогами до умов спуску стічних вод у водоймища (відповідність складу та властивостей води водоймища, яке використовується для водокористування населення, установленим нормативам) та необхідним ступенем очищення стічних вод перед спуском їх у водоймище у загальному вигляді виражається за формулою

Сст q + Ср a Q ≤ (a Q + q) Cгр.д, (1)

де Сст – концентрація забруднення стічних вод, при якій не будуть перевищені допустимі границі (розрахунковий показник складу і властивостей води відповідно до санітарних вимог);

Ср – концентрація цього ж виду забруднення (шкідливої речовини) у воді водоймища вище місця випуску стоку, що розглядається;

Q і q – відповідо витрата води у водоймищі та витрата стічних вод, які поступають у водоймище;

а – коефіцієнт забезпеченості змішування, який визначає долю розрахункової витрати водоймища Q, що реально може приймати участь у розбавленні стічних вод;

Сгр.д. – нормативний показник або гранично допустимий вміст забруднення (ГДК) у воді водоймища.

Із формули (1) шляхом алгебраїчного перетворення одержимо значення Сст:

Сст ≤ (Сгр.д. - Ср) + Сгр.д. (2)

Значення розрахункового показника забруднення стічних вод Сст, яке визначається розрахунком для нового або для діючого об’єкту та покладене в основу проектування очисних споруд, набуває значення контрольної величини на період експлуатації цих споруд. Допустимий вміст суспендованих речовин у стічних водах, що спускаються у водоймище, відповідно до санітарних правил може бути підрахований з рівняння

a Q b + q m = (a Q + q)(b + p),

звідки

m = p(a + 1) + b, (3)

де m – вміст суспендованих речовин у очищених стічних водах, г/м3;

b – вміст суспендованих речовин у воді водоймища до спуску стічних вод, г/м3;

р – допустиме за санітарними правилами збільшення вмісту суспендованих речовин у водоймищі після спуску стічних вод (у залежності від виду водокористування), г/м3.

Ступінь необхідного очищення за суспендованими речовинами, D, може бути визначений за формулою

D = 100(C - m)/C, (12.4)

де С – кількість суспендованих речовин у стічній воді до очищення, г/м3.