- •2.Санітарні фактори водотоків.
- •2. Визначення необхідного ступеню очистки стічних вод.
- •Питання 1
- •Питання №2
- •Надати перелік осн. Напрямків зменшення водопостачання
- •Гідрологічні характеристики водойм та водотоків
- •1.Складання схеми матеріального виробництва в заданому річковому створі.
- •Якісний аналіз джерел водопостачання. -див. Білет№ 21 (2)
- •1.Сучасне використання підземних вод по областях України
- •2. Вимоги до якості води, яка використовується в промисловості повторно
- •1.Зворотні системи водопостачання,концентрація іонів у циркуляційній воді.
- •2. Біологічне обростання зворотних систем:
- •1.Які фактори впливають на процес самоочищення водойм?
- •2.Розрахунок балансу водних ресурсів.
- •Кількісний аналіз джерел водопостачання
- •1.Біологічне забруднення підземних вод. Захищеність підземних вод
- •2. Визначення показників якості стічних вод, які поступають на нкос
- •17.2. Гідрографічні характеристики водозабору.
- •Питання 2 Якісний аналіз джерел водопостачання(див. Білет № 8 - 2 пит.)
- •Білет №23. Питання 1
- •2. Назвіть причини евтроцікації водойм України.
- •2. Які св забороняється скидати у водні об’єкти ?
Питання 2 Якісний аналіз джерел водопостачання(див. Білет № 8 - 2 пит.)
По хімічному складу води поверхневих джерел України відрізняються різноманітністю, що обумовлено особливостями фізико-географічних умов формування річкового стоку. Зміна якості води відбув. по сезонам року і контролюється мережею пунктів спостережень, яка входить в систему моніторингу. До якості джерел водопостачання відносять:
Показники сольового складу , Середні рівні гідрофізичних показників та показників кисневого режиму і вмісту органічних речовин, Середні значення вмісту сполук біогенних елементів, Середні концентрації ряду специфічних речовин
Білет № 22
питання 1: див. білет№1 (2 питання)
питання 2. Біологічне забруднення підземних вод. Захищеність підземних вод.
Біологічне забруднення – відбувається в результаті поступлення із стічними водами: різних видів мікроорганізмів, рослин, вірусів, бактерій, грибків та ін., більшість з яких небезпечні для людей, тварин і рослин.
Під захищеністю підземних вод розуміється перекриття водоносного горизонту слабководопроникними породами, які захищають його від проникнення забруднюючих речовин з поверхні землі в підземні води.
Захищеність залежить від багатьох факторів, які можна розбити на дві групи: природні і техногенні. До основних природних факторів відносяться: глибина до рівня підземних вод, наявність в розрізі і потужність слабопроникних порід, літологія і сорбційні властивості порід, співвідношення рівнів досліджуваного і вищерозміщеного водоносних горизонтів. До техногенних факторів перш за все слід віднести умови знаходження забруднюючих речовин на поверхні землі і, відповідно, характер їх проникнення у підземні води, хімічний склад забруднюючих речовин і, як наслідок, їх міграційну здатність, сорбіруємості, хімічну стійкість, час розпаду, характер взаємодії з породами і підземними водами.
Захищеність підземних вод можна охарактеризувати якісно і кількісно. У першому випадку в основному розглядаються тільки природні фактори, у другому - природні та техногенні. Детальна оцінка захищеності підземних вод з урахуванням особливості вологопереносу в зоні аерації і характеру взаємодії забруднення з породами і підземними водами вимагає, як правило, створення гідрогеохімічній моделі процесів проникнення забруднення у водоносний горизонт.
Білет №23. Питання 1
Надати перелік основних напрямків зменшення водопостачання?
Шляхи скорочення промислового водопостачання такі:
- застосування оборотної і повторної схем водопостачання, що сприяє не тільки зменшенню водозабору свіжої води з водних об'єктів, а й істотно зменшує або навіть зовсім унеможливлює скид у водні об'єкти забруднених стічних вод;
- впровадження у виробництво безводних технологій, які не потребують води або використовують її у значно менших кількостях. Наприклад, заміна водяного охолодження повітряним, або газовим, чи конденсованими парами натрію тощо;
- розробки нових технологій (або суміщення їх) чи виробництв, у яких в котромусь тепло виділяється, а в інших – поглинається (наприклад, під час хімічних реакцій);
- використання відпрацьованих вод виробництв після відповідної водопідготовки для технічного водопостачання окремих підприємств, що не потребують особливої якості води;
- розроблення науково обґрунтованих норм водоспоживання і водовідведення на одиницю продукції;
- впровадження контролю за дотриманням на підприємствах технологічної дисципліни, тобто недопущення невиробничих втрат води (пошкоджень трубопроводів, виходу із ладу запірної апаратури тощо);
- обліку водоспоживання на підприємстві, застосування штрафів за перевитрату води та налагодження системи плати за водоспоживання.
- використання додаткових водних джерел замість джерел питної води.
