80.Особливості ринку праці з недосконалою конкуренцією.

На ринку праці часто виникає ситуація, коли монопольне ста­новище займає покупець трудових послуг (монопсонія). Оскільки трудові послуги немобільні (працівники не можуть швидко змінити місце проживання або кваліфікацію), то фірма диктує заробітну пла­ту, визначаючи кількість взятих на роботу.На ринку монопсонії пропозиція для фірми збігатиметься з галузевою. Тобто її крива матиме зростаючий характер. Щоб збільшити число залучених до праці, фірма змушена буде виплачува­ти більшу зарплату, причому не тільки додатковим працівникам, алей взятим раніше. Тому для моно­полії граничні витрати на ресурс завжди вищі зарплати. Отже, точ­ка максимізації прибутку фірми (МRР = МRС) відповідатиме меншій ставці зарплати (Wм) та меншій кількості взятих на робо­ту (Lм), ніж при конкурентному ринку.

81. Вплив профспілок та механізм формування заробітної плати.

Монополізація ринку пра­ці можлива не лише з боку покуп­ця, а й з боку продавця (профспілок). Профспілки мо­жуть впливати на рівень зарпла­ти через збільшення попиту на працю:1.Сприяння зростанню попиту на кінцеві продукти.2.Збільшення продуктивності праці. 3.Підвищення кваліфікації.Профспілки намагаються впливати і на пропозицію праці. Застосовуються дві тактики:а) замкнутий (цеховий) тред-юніонізм, використовується тоді, коли формальні чи неформальні професійні об'єднання можуть безпосередньо впливати на кількість трудових послуг певної кваліфікаційної групи. Входження до цієї групи контролюється її членами (наприклад, спеціалізовані вчені ради із захисту дисер­тацій можуть регулювати кількість кандидатів і докторів наук), і відповідно регулюється рівень зарплати (рис. 14.6, а);б) відкритий тред-юніонізм застосовується тоді, коли не можна жорстко регулювати приплив нових працівників.Тоді через укладання галузевих тарифних угод чи в законо­давчому порядку установлюється певний мінімальний рівень зар­плати, який виділяє ту ділянку кривої пропозиції, що лежить ниж­че цього рівня (рис. 14.6, б). Крива пропозиції набуває ламаного характеру.Двостороння монополія— це коли продавець і покупець праці займають монопольне становище (профспілки вимагають рівня зарплати, не нижче мінімального рівня, а фірма наполягає на нижчій зарплаті). Фактично ціна на такому ринку залежатиме від співвідношення сил.

82. Характеристика інформації як фактора виробництва.

Фактор виробництва визначає найголовнішу ознаку економіки і суспільства. Коли поряд із працею та землею з'явився новий фактор виробництва — капітал, то економіка і суспільство стали капіталістичними. Інформація та знання як новий визначальний чинник виробництва зумовили інформаційність економіки і суспільства.Інформація і знання — це якісно новий чинник виробництва, що докорінно відрізняється від традиційних факторів — землі, капіталу і праці. Якщо у результаті промислової революції створили індустріальну технологію, машинну техніку, що примножило фізичні сили людини, підвищило продуктивність праці, то науково-технологічна революція кінця XX ст. перетворила інформацію і знання на новий фактор виробництва, який реалізує та збільшує можливості людського розуму. Звідси випливає принципова відмінність традиційних факторів виробництва — землі і капіталу, що мають матеріальний характер і форму матеріальних засобів або знарядь праці, — від інформації та знань, котрі, маючи матеріальну основу, самі по собі є нематеріальними за сутністю і реалізуються у системі своєрідних категорій — "інтелектуальна праця", "інтелектуальний продукт", "інтелектуальна власність" та "інтелектуальний капітал".Необмежена відтворюваність інформації, фізичне перетворення її на головні предмети праці, засоби та найважливіші продукти забезпечують високу ефективність економіки, сприяють істотним змінам у характері виробництва і відтворенні інформації, формують новий, інформаційний та інституціональний типи економічного зростання.