- •1. Визначити задачі дисципліни «Основи наукових досліджень».
- •1. Оволодіння знаннями, необхідними для виконання науково-дослідних і дослідних конструкторських робіт (нддр).
- •2. Охарактеризувати предмет і об’єкт дисципліни «Основи наукових досліджень».
- •3. Дати визначення поняттям «наука», «наукові дослідження», «наукознавство», «наукове дослідження». Розкрити їх зміст. Здійснити класифікацію наук.
- •4. Дати характеристику стану освіти і науки на сучасному етапі розвитку України.
- •4. Стан освіти та науки в сучасній україні
- •5. Охарактеризувати метод і методологію наукових досліджень.
- •Тема 3. Методи наукових досліджень
- •Тема 4. Методологія науково-дослідної роботи
- •Охарактеризувати рівні психолого-педагогічних досліджень.
- •7. Розкрити структуру процесу наукових психолого-педагогічних досліджень.
- •8. Дати загальну характеристику етапу підготовки і організації психолого-педагогічного дослідження.
- •9. Дати визначення поняттям «реферат», «курсова робота», «дипломна робота», «магістерська робота».
- •10. Розкрити структуру курсової роботи .
- •11. Дати визначення поняттю «метод» та охарактеризувати методи теоретичного дослідження.
- •12. Дати визначення поняттю «метод» та охарактеризувати методи емпіричного дослідження.
- •13. Дати визначення і характеристику методів бесіди, інтерв’ю.
- •14. Дати визначення і характеристику методу анкетування.
- •15. Охарактеризувати види анкети за формою, за змістом питань і за функціями питань.
- •16. Дати визначення і характеристику методу спостереження.
- •17. Дати визначення і характеристику методу експерименту.
- •18. Розкрити етапи проведення психолого-педагогічного експерименту.
- •19. Дати визначення і характеристику методу тестів.
- •20. Дати визначення і характеристику методу соціометричного опитування.
- •21. Охарактеризувати системний підхід в методології досліджень.
- •22. Розкрити форми апробації результатів наукового дослідження
22. Розкрити форми апробації результатів наукового дослідження
ІУ. Форми апробації результатів наукового дослідження:
1) колоквіум;
2) курсова робота;
3) конференція;
4) симпозіум;
5) збори
Так, по-перше, колоквіумом нерідко називають одну з традиційних форм навчальних занять, як у західній, так і у вітчизняній системі освіти, метою якої є виявлення знань учнів студентів і підвищення їх досвіду в результаті невимушеної бесіди з професором або іншим викладачем. Як правило, на студентських колоквіумах звичайно обговорюються окремі частини якої-небудь конкретної теми, розділ одного із занять, щоб зрозуміти правильність його розуміння учнями і уникнути непорозумінь найважливіших питань.
Дана форма занять нерідко охоплює всілякі питання та теми з курсу, що вивчається, не включені до теми практичних і семінарських навчальних занять. Нерідко колоквіуми в сучасній системі навчання в університетах стають різновидом навчальних занять, де обговорюються різні роботи учнів студентів, їх навчальні проекти і написані реферати. Зазвичай у вітчизняних університетах на кожному з факультетів колоквіуми проводяться в спеціально відведений для них час, не перетинаючись із звичайними практичними і семінарськими заняттями.
По-друге, колоквіум - це повноцінні наукові зібрання, де спочатку заслуховуються заздалегідь підготовлені доповіді, а потім відбувається складний процес їх обговорення. При цьому не виключена і полеміка, заснована на наукових знаннях учасників обговорення, так як бесіда проводиться для уточнення деяких деталей доповіді і спірних для оточуючих моментів. На наукових колоквіумах в бесіді беруть участь вже не куратор і його слухачі, а видатні філософи та теоретики, думка яких дозволить доповідачу переглянути власні наукові погляди на основі нових ідей і наукових суперечок.
По-третє, під колоквіумом розуміється орган з пресвітерів і пасторів, що спрямовується кожної громади Пресвітеріанської церкви, який зазвичай керує асоціацією релігійних громад даного напрямку. На таких колоквіумах пресвітери та пастори обговорюють вже релігійні питання, канони, не позбавлені догматизму.
Наукова конференція — форма організації наукової діяльності, при якій дослідники (не обов'язково вчені чи студенти) представляють і обговорюють свої роботи. Зазвичай заздалегідь (в інформаційному листі або стендовій оголошенні) повідомляється про тему, час і місце проведення конференції. Потім починається збір тез і доповідей і іноді оргвнесків. За своїм статусом конференція займає проміжне положення між семінаром і конгресом.
Структура конференції
Реєстрація учасників з роздачею програми конференції (із зазначенням черговості виступів)
Відкриття та пленарне засідання з виступом організаторів конференції
Робота в секціях або круглих столів з заслуховуванням доповідей та подальшим обговоренням
Кава-брейк в середині роботи конференції або фуршет або банкет по її закінченню
Культурні програми (екскурсії) для іногородніх гостей
Публікація збірника наукових праць. Часто збірник видається учасникам конференції при реєстрації.
Види конференцій
Науково-теоретична конференція
Науково-практична конференція
Науково-технічна конференція
Симпо́зіум (лат. symposium від дав.-гр. συμπόσιον — «бенкет») — нарада, наукова конференція фахівців одного профілю з певного наукового питання, має як мінімум міжрегіональний рівень, зазвичай на симпозіуми запрошують представників різних країн.
Збори — це форма колективного обговорення ділових проблем, які хвилюють громадськість. їх проводять з метою спільного осмислення певного питання.
Розрізняють партійні збори, збори акціонерів, виборців, жителів мікрорайону тощо.
Збори можна розділити на декілька етапів:
— підготовка зборів;
— висвітлення проблеми та її обґрунтування;
— обговорення проблеми;
— ухвалення рішення.
