
- •Базові технології, які використовуються для створення інтерактивних медіа-додатків.
- •Аналіз сайтів інтерактивних медіа
- •Створення інтерактивних веб-сайтів з використанням технології rss
- •8.1. Функціональні можливості інтерактивних веб-порталів
- •8.2. Огляд елементів інтерактивних веб-сайтів та їх класифікація
- •8.3. Основи створення баз даних та управління контентом
- •1.3. Інтерактивні медіа з використанням технології gps
- •3.1. Призначення й основні положення пов'язані з віртуальними турами.
- •3.2. Принципи створення віртуальних турів
- •3.3. Поняття віртуального світу. Технології, які пов'язані із віртуальним світом
- •Реалізація віртуальної реальності Традиційні комп'ютерні ігри
- •1.1. Історія інтерактивних медіа
- •1.2. Технологи, які використовуються для створення інтерактивних медіа
- •2.1. Області використання інтерактивних медіа
- •2.2. Основні види медіа-додатків. Класифікація інтерактивних і медіа
- •2.3. Аналіз існуючого та потенційного ринку інтерактивних медіа
- •4.1. Основні інструменти інтерактивних медіа в маркетинговій Кфяльності
- •4.2. Місце інтерактивних медіа в індустрії реклами
- •4.3. Використання кишенькових комп'ютерів у галузі інтерактивних медіа. Огляд Технології Blackberry
- •5.1. Основні поняття, пов'язані з технологією rss та історія її виникнення rss
- •5.2. Галузі використання технології rss
- •5.3. Інструменти, що дозволяють використовувати технологію rss у складі web-сайтів
- •6.1. Історія виникнення та призначення пірінгових мереж
- •6.2. Принципи функціонування та види пірінгових мереж
- •6.3. Огляд клієнтських додатків для використання пірінгових мереж
- •7.1. Основні поняття, пов'язані з технологією Wikimedia та історія її виникнення
- •7.2. Галузі використання технології Wiki
- •7.3. Інструменти, що дозволяють використовувати технологію Wikimedia у складі web-сайтів
- •Тема 8. Основні елементи інтерактивних web-сайтів. Аутентифікація користувачів видання та управління контентом
- •8.1. Функціональні можливості інтерактивних web-порталів
- •8.2. Огляд елементів інтерактивних web-сайтів та їх класифікація
- •8.3. Основи створення баз даних та управління контентом
- •Тема 9. Використання cgi компонентів у складі интерактивного web-сайту
- •9.1. Основні поняття, пов'язані з web -програмуванням та технологією cgi
- •9.2. Галузі використання мови програмування Perl
- •9.3. Інструменти, що дозволяють використовувати технологію cgi у складі web-сайтів
- •Тема 10. Способи використання sms та ivr технологій у галузі інтерактивниго телебачення.
- •10.1. Основні поняття, пов'язані з технологіями sms та ivr та історія їх виникнення
- •10.2. Галузі використання технологій sms та ivr в інтерактивних медіа
- •10.3. Інструменти, що дозволяють використовувати технології sms та ivr у складі інтерактивних медіа-додатків
- •10.4. Інтерактивні wap-Портапи
- •Жизнь по сценарию
Тема 9. Використання cgi компонентів у складі интерактивного web-сайту
9.1. Основні поняття, пов'язані з web -програмуванням та технологією cgi
Web-програмування - розділ, программирования, що бурхливо розвивається, орієнтований на розробку динамічних Internet додатків. Мови web-програмування - це, відповідно, мови, які в основному призначені для роботи з інтернет-технологіями. Мови web-програмування діляться на дві групи: клієнтські і серверні.
Клієнтські мови. Як видно з назви, клієнтські мови обробляються на стороні користувача, а якщо простіше - програми клієнтською мовою обробляє браузер. Звідси видно й недолік - обробка скрипту залежить від браузера користувача, і користувач має повноваження настроїти свій браузер так, щоб він взагалі ігнорував скрипти. При цьому, якщо браузер старий, він може не підтримувати ту або іншу мову, або версію мови, на яку опирався розроблювач. Із сучасними браузерами таких проблем виникати не повинно, до того ж мови програмування не так часто кардинально обновлюються (раз у кілька років) і кращі з них давно відомі. Також код клієнтського скрипту може подивитися кожний, вибравши в меню «Вид» свого браузера вкладку «Вихідний код» (або подібну команду).
Перевага ж клієнтської мови полягає в тому, що обробка скриптів на такій мові може виконуватися без відправлення документа на сервер. Програма відразу перевірить правильне заповнення форми перед відправленням, і, якщо необхідно, виведе помилку. Звідси ж випливає й те обмеження, що за допомогою клієнтської мови програмування ніщо не може бути записане на сервер.
Найпоширенішим із клієнтських мов є JavaScript, розроблювачами якого є компанія Netscape разом із компанією Sun Microsystems. Інший варіант клієнтської мови це, наприклад, VBScript.
Серверні мови. Коли користувач дає запит на яку-небудь сторінку (переходить на неї за посиланням, або вводить адресу в адресному рядку свого браузера), то сторінка, що викликається, спочатку обробляється на сервері, тобто виконуються всі програми, зв'язані зі сторінкою, і тільки потім вертається до відвідувача у вигляді простого HTML-документа. Але робота програм вже повністю залежна від сервера, на якому розташований сайт, і від того, яка версія тієї або іншої мови підтримується.
Серверні мови програмування відкривають перед програмістом більші простори в діяльності, однак без попереднього вантажу знань їх освоїти важко.
Важливою стороною роботи серверних мов є Система управління базами данных, або СУБД. Це, по суті, теж сервер, на якому в певному користувачем порядку зберігається різна необхідна інформація, що може бути викликана в будь-який момент. Це бібліотека, у якій всі матеріали акуратно складені по поличках і в будь-який момент можуть бути взяті. У цей час стали відомі СУБД, звертання до яких відбувається за допомогою Structured Query Language (SQL), або структурованої мови запитів.
СGI (від англ. Common Gateway Interface - «загальний інтерфейс шлюзу») - стандарт інтерфейсу, який служить для зв'язку зовнішньої програми з web-сервером. Програму, що працює за таким інтерфейсом разом з web-сервером, прийнято називати шлюзом, хоча багато хто воліє назви скриптом (сценарієм) або CGI-програмою.
До найбільш популярних засобів розробки таких скриптів відносяться:
shell (командна мова);
Perl;
С.