2.4. Зміст уроку з плавання грудних дітей

Завершивши масаж і гімнастику, беремо дитину зі столу в положенні на грудях “подвійним ручним хватом” попід пахви спиною до себе і переносимо у воду. Далі така схема уроку:

1. повільний вхід у воду ніжками. Мовний сигнал: « Стоїмо!». Слід звернути увагу на те, аби підборіддя дитини не було занурене у воду;

2. мовний сигнал: «Йдемо!». Проходиться довжина ванни. Необхідно стежити за тим, аби дитина спочатку спиралося кожною стопою і вже потім робила кроки;

3. мовний сигнал: «Стоїмо!». Інтервал відпочинку – 15 сек. Відпочинок в положенні стоячи попереджає рухову перевтому, тому не кваптеся переходити до плавання на спині;

4. Переходимо в положення на спині. Покласти дитину на спину слід без перехоплення кистей. Великі пальці і долоні переходять на щоки, вказівний і середній – під шию, а безіменний і мізинець – під потилицю. Вуха і груди маляти повинні знаходитися під водою;

5. виконується поштовх стопами від торця ванни і далі слід повільно провести дитину по поверхні води. Кількість повторень 6 − 8 разів від одного торця до іншого. Подвійну ручну підтримку потрібно робити м'ягко і вільно, даючи дитині можливість проявити інстинкт самозбереження, що лежить в основі плавальних рефлексів;

6. перекладаємо дитину з положення на спині в положення стоячи. Мовний сигнал: “Стоїмо!”;

7. знову виконується ходьба, після чого йде короткий відпочинок.

Перехід у положення на грудях: перехоплення правої руки «ковшом» під підборіддя;

8. мовний сигнал “Пливемо!”. У підтримці «ковшом» під підборіддя правою рукою, лівою, – хватом ззаду за шию, пливемо в правий ближчий кут ванни, потім повертаємо в правий дальній кут. Таким чином, виконується плавання по траекторії вісімки. При плаванні на грудях слід дотримуватися обережності і уважно стежити за тим, аби підборіддя дитини і кість що підтримує були вище за поверхню води. Виконується 6 − 8 “вісімок” і знову короткочасний відпочинок;

9. знову виконується хода, що супроводжується мовними сигналами.

Необхідно пам'ятати, що відпочинок повинен складати близько половини всієї процедури плавання. Особливу увагу слід приділяти мовному супроводу. Точна термінологія у вигляді мовних команд допомагає закріпити рухові навики. Загальна сума шляху плавання в одному циклі – 50 − 60 метрів, а хода – 5 − 6 метрів.

Перше заняття складається з 1 − 2 циклів. Дитина максимально пропливає 7 − 140 метрів і проходить 10 − 12 метрів. У кожен подальший місяць заняття повинне збільшуватися на 3 − 4 хвилини і на один повний цикл. Одним циклом можна обмежитися, коли дитя плаває без настрою.

2.5. Занурення й пірнання

Більшість батьків не завжди розглядають процедуру пірнання як обов'язковий елемент в плаванні дитини. Це відбувається тому, що дорослі не можуть здолати власний страх. Насправді в пірнанні нічого страшного не немає, оскільки у новонародженого дуже сильно виражений рефлекс, що перешкоджає попаданню води в дихальні шляхи. Якщо протягом двох-трьох місяців не пірнати, то цей рефлекс гасне. Навіть звичайна процедура купання у ванні не обходиться без того, аби дитя не занурилося під воду випадково. Не варто боятися цього! Це навіть добре. В цьому випадку просто підхопить дитину, посадіть, дайте йому покричати, покашляти, почихати. Все це допоможе дитині викашлянути весь бруд, що накопичился у верхніх дихальних шляхах. Коли дитина заспокоїться, варто продовжити процедуру купання.

Проте, ситуація, коли батьки свідомо здійснюють пірнання, звичайно ж, більш важлива у багатьох відношеннях. Робити це слід в положенні дитини на животі. Голосно дайте команду: “Пірнай!” і занурьте дитину на кілька секунд під воду. У маляти дуже швидко виробиться умовний рефлекс, і одного лише слова “пірнай” буде вистачати для того, щоб дитя самостійно затримало дихання. Категорично забороняється форсоване занурення з головою шляхом кидання немовляти у воду або притиснення його рукою до дна.

Річ у тому, що дітей часто занурюють у воду на вдоху, так вони можуть захлинутися або сильно злякатися, що вельми небажано, оскільки це може надовго відвернути їх від водних процедур.

На першому занятті доцільно проводити імітоване занурення. Мета такої вправи в тому, аби відпрацювати затримку дихання на команду «пірнай». Необхідно дати мовний сигнал і облити водою лоб і обличчя дитини. Під час такого обливання дихання затримується на 2 − 3 секунди, поки вода стікає з обличчя. Помилки при обливанні: не повне зачерпування забір води жменею, обливання потилиці і різке плескання води під ніс дитини.

На другому місяці занять, після команди “пірнай”, у момент затримки дихання, проводиться пірнання головою під воду не глибше 20 см. Таке пірнання виконується з ручною підтримкою.

На третьому місяці занять пірнання проводиться з відпусканням рук після проштовхування дитини вперед на 20 − 30 см. У 6-7 місяців пірнання під воду досягає 40 − 50 см, а в рік − до одного метра.

Після занурення і виходу голови на поверхню слід відпочити, в положенні стоячи, протягом 5 − 10 сек. У 5 − 6 місяців дитя починає після пірнання виходити на поверхню води, перевертаючись на спину для дрейфування при вільному диханні. Це відбувається, завдяки так званому рятувальному рефлексу. Якщо дитя ще не вміє перевертатися, то допоможіть йому зробити це.

Діти дуже люблять стрибки у воду. Починаючи з двох місяців, можна проводити вертикальні стрибки у воду з ручною підтримкою. У 6 − 8 місяців при впевненому пірнанні можна перейти до пірнання з стрибка в торпеду. Така вправа можлива лише при ручній підтримці.