3 Управління операційним прибутком підприємства

Управління операційним прибутком підприємства включає такі складові:

1. визначення обсягу продажу, який забезпечує беззбиткову операційну діяльність;

2. використання операційного лівериджу в обґрунтуванні шляхів збільшення прибутку;

3. проведення операційного аналізу для оцінки впливу різних факторів на обсяг прибутку.

Під час планування прибутку від операційної діяльності необ­хідно визначити точку беззбитковості, яка відповідає такому об­сягу продажу, за якого надходження від реалізації продукції до­рівнюють витратам на виробництво і реалізацію цієї продукції. Точку беззбитковості можна знайти графічним методом (рис. 5.5).

Якщо рівень обсягу продажу нижчий від точки беззбитковості, виробляти такий товар невигідно, збитково. Кожна одиниця то­вару, продана в зоні, що знаходиться вище за точку беззбитко­вості, збільшує прибуток.

Рис. 5.5. Графік формування точки беззбитковості:

ПВ — постійні витрати; ЗВ — змінні витрати; РП — обсяги реа­лізованої продукції; V — обсяг продажу в натуральних одиницях; У_тб — обсяг продажу в точці беззбитковості; П — прибуток

Для визначення точки беззбитковості аналітичним методом виконаємо ряд підстановок і введемо нові параметри: С — собівартість виробництва і реалізації продукції; Ці — ціна за одиницю виробу; 3B_t — змінні витрати на одиницю виробу.

У точці беззбитковості виконується рівняння:

Таким чином, точку беззбитковості в натуральних одиницях можна знайти за формулою

(5.4)

З формули (5.4) видно, що на обсяг продажу в точці беззбитко­вості впливають обсяги постійних витрат і їх співвідношення зі змінними витратами та ціною.

Приклад

Обсяг продажу продукції підприємства становить 300 од. за ціною 500 грн за одиницю, змінні витрати на одиницю виробу скла­дають 350 грн, постійні витрати по підприємству — 30000 грн.

Прибуток від реалізації становить:

П₁ = 300(500 - 350) - 30 000 = 15 000 грн.

Збільшимо обсяги продажу на 50 %, тобто до 450 од.

П₂ = 450(500 - 350) – 30 000 = 37 500 грн.

При збільшенні обсягу продажу на 50 % прибуток збільшуєть­ся на 250% (37 500 : 15 000 • 100).

Тобто маємо різну швидкість зміни виручки і прибутку.

■ і

Якщо підвищити ціну на 50 %, тобто до 750 грн за одиницю, прибуток становитиме:

П₃ = 300(750 - 350) - 30 000 = 90 000 грн.

(90 000 : 15 000)100 = 600 %.

При зростанні ціни на 50 % прибуток збільшиться у 6 разів.

Як бачимо, в результаті зростання ціни рівень точки беззбит­ковості зменшився з 200 до 75 од., що слід оцінити позитивно. Чим менший рівень точки беззбитковості, тим її легше подолати.

Але підвищення цін може зменшити обсяги продажу та при­звести до збитків і, навпаки, за зниження цін прибутковість може бути досягнуто за рахунок нарощування обсягів продажу.

Скорочення постійних і змінних витрат знизить обсяг вироб­ництва, необхідний для досягнення беззбитковості. Але вплив кожного з цих елементів буде визначатись співвідношенням між постійними і змінними витратами у собівартості продукції.

Розрахунки беззбиткового обсягу продажу за допомогою форму­ли (5.4) можливі для кожного конкретного виробу окремо. Якщо ж необхідно здійснити розрахунки в цілому для підприємства, то без­збитковий обсяг продажу визначається за допомогою валової маржі.

Валова маржа, або маржинальний прибуток, розраховується як різниця між обсягами реалізованої продукції і обсягами змінних витрат за формулою:

ВМ = РП-ЗВ, (5.5)

де ВМ — валова маржа.

Послідовність розрахунків така:

1. Визначається відсоток валової маржі в обсязі реалізованої продукції (або коефіцієнт валової маржі) за формулою

%КВМ = (ВМ/РП)*100

2. Розраховується поріг рентабельності, тобто такий обсяг реалізованої продукції, за якого всі витрати покриваються, збитків немає, але немає й прибутків.

ПВ ПР = 100, (5 7)

%квм

де ПР — поріг рентабельності.

3. Визначається запас фінансової міцності (ЗФМ). Це сума, на яку підприємство може знизити обсяг реалізації до моменту появи збитків ЗФМ =РП- ПР, (5.8)

або у відсотках:

РП-ПР %ЗФМ = 100. (5.9)

РП '

Запас фінансової міцності у відсотках показує, на скільки відсотків підприємство може знизити обсяг реалізації, не зазнаючи при цьому збитків.

Зв'язок операційного прибутку і маржинального прибутку можна проілюструвати за допомогою графіка (рис. 5.6).

У точці Т₂ досягається окупність постійних витрат, і підприємство починає отримувати прибуток. У точці Т₁ окупаються всі витрати і виникає зона прибутків. І в першому, і в другому випадках прибуток однаковий, оскільки

РП-ПВ- ЗВ = ВМ - ПВ.

Приклад

1. Використовуючи дані, наведені у табл. 5.3, розрахуйте по­ріг рентабельності, прибуток, запас фінансової міцності по під­приємству та вплив зміни окремих показників на результати діяльності підприємства.

Таблиця 5.3. Вихідні дані для розрахунків

№ з/п	Показники	Значення
1 2 3 4 5	Обсяг реалізації, од. Ціна за одиницю, грн Виручка від реалізації, грн Постійні витрати, грн Середні змінні витрати на одиницю, грн	1000 250 250 000 30 000 180

Валова маржа: 250 000 - 180 • 1000 = 70 000 грн.

Запас фінансової міцності в сумі: 250 000 - 120 000 = 130 000 грн,

Прибуток: 70 000 - 30 000 = 40 000 грн.

2. Підприємство знизило постійні витрати на 10 %. Як це вплине на прибуток і поріг рентабельності?

Постійні витрати становитимуть: 30 000 • 0,9 = 27 000 грн.

У результаті прибуток збільшився на 7,5 %, а поріг рента­бельності знизився на 20 %.

3. Підприємство знизило змінні витрати на 10%. Змінні ви­ трати складуть: 180 • 0.9 = 162 грн/од.

Як це вплине на прибуток і поріг рентабельності? Валова маржа: 250 000 -162-1 000 = 88 000 грн.

У результаті прибуток виріс на 45 %, а поріг рентабельності зменшився на 29 %.

4. Розрахуємо, як зміняться показники за умови, що обсяги продажу зросли на 10%.

При збільшенні обсягів продажу на 10% прибуток виріс на 17,5 %.

Ця різниця зумовлена тим, що витрати на виробництво і реа­лізацію продукції поділяються на змінні і постійні. Наявність по­стійного елементу в складі витрат при зростанні обсягів продажу викликає непропорційне збільшення прибутку. Таким чином, темпи збільшення (зменшення) прибутку випереджають темпи збільшення (зменшення) обсягів продажу. В цьому проявляється ефект операційного лівериджу або операційного важеля.

Щоб визначити ступінь дії ефекту операційного лівериджу, розраховується відповідний коефіцієнт сили дії або ефекту опе­раційного лівериджу за формулою

(5.10)

Цей коефіцієнт показує, у скільки разів збільшиться (змен­шиться) прибуток підприємства при збільшенні (зменшенні) на один відсоток обсягу реалізації.

Приклад

Скористаємося даними табл. 5.3 для розрахунку коефіцієнта ефекту операційного лівериджа.

При збільшенні обсягів реалізації на 10% прибуток зросте на 17,5% (101,75).

При зменшенні обсягів реалізації на 5% прибуток знизиться на 8,75% (51,75).

Наведені приклади свідчать про той факт, що співвідношення між постійними і змінними витратами впливає на рівень, на якому перебуває точка беззбитковості та інтенсивність зміни прибутку за­лежно від зміни обсягу продажу. Для оцінки цього впливу визна­чається коефіцієнт операційного лівериджу (К_{0 л}) за формулою

(5.11)

Чим більша частка постійних витрат у собівартості продукції, тим інтенсивніше змінюється прибуток по відношенню до змін обсягів продажу. Механізм операційного лівериджу дає змогу регулювати рівень постійних витрат з метою збільшення прибут­ку. Для кожного конкретного значення коефіцієнта операційно­го лівериджу можна розрахувати показник ефекту операційного лівериджу (К_{е 0 л}) за формулою

(5.12)

де ДП — темп приросту прибутку від операційної діяльності, %; ДРП — темп приросту обсягів реалізації, % .

Коефіцієнт ефекту операційного лівериджу, розрахований за формулою (5.12), теж показує, на скільки збільшиться прибуток при зростанні обсягів реалізації продукції на заданий відсоток приросту.

Чим більше значення коефіцієнту сили дії операційного лівериджу, тим вищий ризик підприємницької діяльності, оскільки незначні коливання в обсягах продажу викликають суттєві зміни в розмірах прибутку. В умовах економічної кризи, зниження по­питу на ринку необхідно оптимізувати співвідношення між по­стійними і змінними витратами.

Таким чином, управління операційним прибутком базується на використанні елементів операційного лівериджу та врахуванні впливу їх змін на результати фінансової діяльності підприєм­ства.

Роль операційного аналізу в управлінні прибутком

Операційний аналіз є складовою системи управління прибут­ком. Його можна розглядати як засіб обґрунтування і вибору можливих варіантів нарощування прибутку. Він дає змогу спрогнозувати зміни фінансово-економічного стану підприємства, спричинені динамічними змінами у кон'юнктурі ринку. В основі операційного аналізу лежить оцінювання впливу зміни одного з елементів операційного важеля на результати фінансово-господар­ської діяльності підприємства.

Обсяги прибутку і можливість його збільшення залежать від багатьох факторів (див. рис. 5.3). Об'єктом нашого розгляду буде обсяг реалізації і структура вартості реалізованої продукції, оскіль­ки ці фактори впливають на прибуток одночасно.

Розглянемо методику обґрунтування рішення щодо збільшен­ня прибутку на задану величину шляхом:

• збільшення обсягу реалізації продукції;

• зниження постійних або змінних витрат без зміни обсягів реалізації.

Збільшення обсягу реалізації продукції у свою чергу може бути досягнуто за рахунок:

• нарощування фізичних обсягів продукції;

• підвищення цін без зміни фізичних обсягів виробництва.

Використання перелічених можливостей нарощування прибут­ку нерівнозначне за ступенем складності в практичній діяльності. Розглянемо ці варіанти на прикладі (табл. 5.4), використавши вихідні дані табл. 5.3.

Таблиця 5.4. Розрахунок обсягу операційного прибутку залежно від впливу окремих факторів

Показники	Базовий варіант	Варіанти
		І		II		III
		Абсолют­на вели­чина	%До бази	Абсолют­на вели­чина	% ДО бази	Абсолют­на вели­чина	% ДО бази
1. Обсяг реалізованої продукції (РП), грн	250 000	392 857	157,1	290 000	116	250 000	100
2. Частка змінних витрат у виручці, %	72	72		62		56
3. Частка постійних витрат у виручці, %	12	7,6		10,3		12
4. Змінні витрати (ЗВ), грн	180 000	282 857	157,1	180 000	100	140 000	78
5. Постійні витрати (ПВ), грн	30 000	30 000	100	30 000	100	30 000	100
6. Прибуток від реалізації, грн	40 000	80 000	200	80 000	200	80 000	200

В табл. 5.4 наведено розрахунки збільшення прибутку в два рази. У першому варіанті збільшення прибутку досягнуто за ра­хунок нарощування фізичних обсягів виробництва і реалізації продукції. Приріст фізичного обсягу продажу визначається за формулою

(5.13)

де ДП — заданий приріст прибутку, грн;

% ЗВ — частка змінних витрат у виручці в базовому варіанті, %;

ДРП — приріст обсягу продажу, який забезпечує заданий приріст прибутку, грн.

Частка змінних витрат у виручці не зміниться, оскільки вони зростають пропорційно обсягам виробництва. Постійні витрати ті самі.

Правильність формули (5.13) підтверджується перевіркою:

282 857 + 30 000 + 80 000 = 392 857 грн.

У другому варіанті приріст прибутку досягнуто за рахунок збіль­шення цін, всі витрати залишились на рівні базового варіанту.

180 000 + 30 000 + 80 000 = 290 000 грн.

В цьому варіанті ДРП = ДП.

У третьому варіанті обсяг виручки не змінюється, а подвоєння прибутку досягається за рахунок зниження змінних витрат на відповідну величину.

Можна було б аналогічно до третього варіанта розрахувати варіант збільшення прибутку за рахунок скорочення постійних витрат. Але в нашому випадку цей варіант не реальний, оскільки обсяг постійних витрат менший за необхідний обсяг збільшення прибутку.

Порівняльна характеристика різних варіантів нарощування прибутку дає змогу зробити такі висновки:

1. Найбільш прийнятний спосіб подвоєння прибутку для під­приємства — підвищення цін на 16 %. Але на практиці реалізу­вати цей шлях, як правило, неможливо, бо підвищення цін обме­жує попит на продукцію. Збільшення прибутку за рахунок наро­щення фізичних обсягів виробництва потребує нарощування по­тужності підприємства, значних інвестицій, оскільки обсяг ви­робництва необхідно збільшити на 57,1 % .

2. Збільшення прибутку можна досягти за рахунок зниження змінних витрат на 22 % . За такої частки постійних витрат їх ско­ротити дуже важко. Водночас, ефект від такого скорочення буде незначний. Зниження змінних витрат пов'язане зі змінами в тех­нології виробництва, організації праці тощо.

3. Найбільш реальним варіантом нарощування прибутку є од­ночасне використання всіх способів: часткове збільшення цін, фізичних обсягів виробництва, скорочення витрат.

4. На вибір реальних способів збільшення прибутку суттєво впливає структура реалізованої продукції, тобто співвідношення між змінними, постійними витратами та прибутком. Однак, якщо продукція має високу рентабельність продажу, обсяг прибутку можна нарощувати лише шляхом підвищення цін або збільшен­ня фізичних обсягів продажу.

Операційний аналіз дає змогу обґрунтувати можливі сценарії поведінки підприємства в умовах негативних змін кон'юнктури ринку. Якщо підприємство потрапило в ситуацію, яка вимагає скорочення обсягів реалізації до необхідного мінімуму, то важли­во визначити, за рахунок чого буде зменшуватись реалізація. Ви­бір залежить від конкретних причин, які диктують необхідність знизити обсяги продажу:

1. Скоротився попит на продукцію. В цьому разі можна знизи­ти ціни, щоб стимулювати його, не змінюючи фізичних обсягів ви­робництва.

2. Скоротилось коло споживачів продукції. Необхідно змен­шити фізичні обсяги виробництва.

3. Скоротились виробничі потужності підприємства, хоча продукція користується попитом у споживачів. Це призведе до зменшення фізичних обсягів виробництва і продажу.

Таким чином, скорочення обсягу продажу можливе або за ра­хунок зниження цін, або за рахунок зниження фізичних обсягів виробництва і продажу. Порівняльну характеристику цих шляхів представлено у табл. 5.5.

Таблиця 5.5. Розрахунок беззбиткового обсягу реалізації

Показники	Базовий варіант	Беззбитковий обсяг за рахунок
		зниження цін		скорочення фізичного обсягу
		грн	%	грн	%
Змінні витрати	180 000	180 000	85,7	151200	83,4
Постійні витрати	30 000	30 000	14,3	30 000	16,6
Всього витрат	210 000	210 000	100	181 200	100
Прибуток	40 000	—	—	—	—
Виручка від реалізації	250 000	210 000	100	181 200	100

Із табл. 5.5. видно, що у разі скорочення виручки від реалі­зації продукції за рахунок зниження цін обсяги змінних і постій­них витрат не змінюються. У другому варіанті при скороченні фізичних обсягів виробництва і продажу продукції пропорційно скоротилися змінні витрати. Постійні витрати залишаються без змін, якщо не приймаються спеціальні заходи щодо їх скорочен­ня. Для розрахунку обсягу змінних витрат робиться припущен­ня про те, що вони знижуються у тих самих пропорціях, що й обсяги виробництва. Виходячи з цього, змінні витрати становлять:

210 000

180 000 = 151200 грн.

250 000

Якщо критичним є обсяг продажу, що становить 210 000 грн, то за рахунок скорочення фізичних обсягів виробництва у тій самій пропорції підприємство отримує невеликий прибуток:

210 000 - 181 200 = 28 800 грн.

Співставлення двох шляхів скорочення обсягів продажу до без­збиткового рівня показує, що доцільніше скорочувати фізичні обсяги виробництва за незмінних цін на продукцію.

Таким чином, для збільшення прибутку доцільніше нарощувати обсяги продажу за рахунок підвищення цін. А при зменшенні обсягів продажу до рівня порогу рен­табельності краще це робити за рахунок скорочення фізичних обсягів виробництва, не змінюючи ціни на про­дукцію.

Важливою сферою застосування операційного аналізу є оціню­вання впливу на операційний прибуток зміни одного з елементів операційного важеля (ціни, змінних або постійних витрат) через розрахунки обсягу продажу. При цьому робиться припущення, що сума прибутку залишається незмінною, а змінюється обсяг реалізованої продукції, який повинен забезпечити цей незмінний прибуток. Для розрахунків використовуються формули:

1. Якщо змінюється обсяг постійних витрат, то обсяг реалі­зації, який забезпечує базовий результат (РП_б), становить:

(5.14)

де %ВМ_б — відсоток валової маржі у виручці в базовому варіанті; Ц — ціна одиниці виробу в базовому варіанті, грн/од.

2. Якщо змінюються обсяги змінних витрат:

(5.15) де % ВМ_Н — новий відсоток валової маржі у виручці, %.

3. Якщо змінюється ціна:

(5.16) де Ц_н — нова ціна виробу, грн/од.

У результаті операційного аналізу за цією методикою можна розрахувати, на скільки підприємство повинно збільшити обсяги реалізації при зниженні ціни або підвищенні витрат на задану

величину, щоб компенсувати втрату прибутку, або на скільки підприємство може знизити обсяги реалізації без втрат прибутку за підвищення цін чи зниження витрат на задану величину.

Ця методика аналізу дає змогу розподілити елементи рента­бельності (ціни, витрати, обсяги продажу) за ступенем їх впливу на прибуток. Таким чином, операційний аналіз прибутку надає фінансовому менеджеру інструментарій для обґрунтування так­тики і стратегії управління прибутком.

Приклад

Оцінити вплив на операційний прибуток зміни елементів опе­раційного важеля (ціни, змінних і постійних витрат) через зміну обсягів продажу за умови, що обсяг продажу продукції складає 2000 одиниць, ціна за одиницю — 300 грн, змінні витрати на одиницю — 190 грн. Основні показники діяльності підприємства зведено у табл. 5.6.

Таблиця 5.6. Показники обсягу та складу реалізованої продукції

№ з/п	Показник	Обсяг, тис. грн	Частка, %
1	Виручка від реаліза­ції продукції (РП)	600	100
2	Змінні витрати (ЗВ)	380	63,3
3	Валова маржа (ВМ)	220	36,7
4	Постійні витрати (ПВ)	100	16,7
5	Прибуток	120	20,0

1. Розрахувати, на скільки відсотків необхідно збільшити об­сяг продажу, щоб компенсувати зростання постійних витрат на 10% і зберегти обсяги прибутку.

Для розрахунків використовується формула (5.14).

Постійні витрати (ПВ) складуть: 100 • 1,1 = 110 тис. грн. Нова валова маржа (ВМ_Н): 110 + 120 = 230 тис. грн.

2089 Обсяг продажу необхідно збільшити: 100 - 100 = 4,5%.

2000

2. Розрахувати, на скільки відсотків необхідно збільшити обсяг продажу, щоб компенсувати зростання змінних витрат на 10% і зберегти заданий обсяг прибутку.

Для розрахунків використовується формула (5.15).

Обсяг продажу необхідно збільшити на:

3. Розрахувати, на скільки відсотків можна зменшити обсяги продажу при зростанні ціни на 10% за умови збереження незмінного обсягу прибутку.

Для розрахунків використовується формула (5.16).

Нова ціна (Ц_н) складає: 300 • 1,1 = 330 грн.

1572 Обсяг продажу можна зменшити на: 100 - 100 = -2,4 %•

2000

Таким чином, за такого співвідношення між прибутком, змін­ними та постійними витратами чутливість прибутку до зміни змінних витрат і ціни майже у п'ять разів вища, ніж до зміни постійних витрат.